У процесі дослідження прибутковості важливе місце посідає аналіз обсягів і структури доходів і витрат банків. Так, темпи зростання доходів в першій половині 2000 року порівняно з відповідним періодом попереднього року становили 120%, тоді як темпи зростання витрат – 131%, причому процентні витрати зросли на 34%. Це свідчить про недосконалість застосовуваних методів управління, прорахунки у сфері менеджменту й відсутність скоординованого підходу до управління активами і пасивами банку. Випереджаючі темпи зростання витрат у порівнянні з доходами розцінюються як досить небезпечна тенденція, яка значною мірою й зумовила зниження прибутків.
Протягом 2000 року деякі комерційні банки не змогли уникнути поточних збитків, серед них і два із групи найбільших «Україна» та Ощадбанк. Із цього приводу зауважимо, що вести мову про прибутковість активів чи капіталу у випадку, коли фінансовим результатом діяльності банку є збитки, на нашу думку, не зовсім коректно, хоч іноді такі дані наводяться зі знаком мінус, наприклад прибутковість капіталу в першій половині 2000 року по групі найбільших банків становила мінус 2,8%.[11: #10,c.31]. Звичайно, для порівняння збиткових банків можуть бути використані відносні показники, але при цьому аналіз зміщується в іншу (від’ємну) площину, яка потребує визначення відповідних (відмінних од звичайних) параметрів відліку.
Зауважимо, що середньо галузеві показники маскують варіативність результатів, одержаних у середині системи, тому звернемося до аналізу показників прибутковості банків (*за рейтингом «Банк-Інформ» при АУБ), які змогли одержати досить високі прибутки за дев’ять місяців 2000 року (табл. 2.11.).
Порівняльний аналіз показників прибутковості свідчить про досить високий рівень їх диференціації, який відображає величину розриву між коефіцієнтами окремих банків та середньогалузевими значеннями. Так, найвищий показник прибутковості активів (19,89 – Донміськбанк) – у 9 разів, або на 800%. Подальший аналіз свідчить, що понад 50% прибутку, одержаного банківською системою за 9 місяців 2000 року, було генеровано тільки шістьма банками, а десять перших за рейтингом прибутковості банків сформували 60,6% загального прибутку.
Отже, за результатами проведеного аналізу можемо зробити висновок, що думка про високу прибутковість банківської системи є скоріше міфом, тоді як для окремих банків це реальність. Насамкінець, зазначимо, що прибутковість – тільки один із багатьох аспектів, за якими оцінюється діяльність банку, і тому не може сприйматися як остаточне свідчення ефективності його роботи. Для банків як установ, діяльність яких значною мірою заснована на довірі з боку клієнтів і які розпоряджаються значною частиною суспільного капіталу, пріоритетне значення можуть мати такі характеристики, як надійність і стабільність. Під цим кутом зору головна стратегічна мета визначається як зниження ризику за умови збереження певного рівня прибутковості, що дає змогу банкам досягнути адекватної рівноваги в умовах мінливого ринкового середовища.
Таблиця 2.11.
Показники прибутковості банків за даними балансів на 01.10.2000р.
| № п/п | Назва банку | Прибуток (млн. грн.) | Питома вага, % | Прибутковість статутного капіталу,% | Прибутковість активів,% |
| 1 | Алонж | 57,417 | 16,9 | 345,05 | 10,55 |
| 2 | ПУМБ | 38,293 | 11,277 | 166,49 | 6,51 |
| 3 | МТ-Банк | 23,589 | 6,947 | 53,31 | 8,35 |
| 4 | Металург | 19,434 | 5,723 | 167,19 | 15,73 |
| 5 | Донміськбанк | 17,057 | 5,023 | 47,73 | 19,89 |
| 6 | Приватбанк | 15,945 | 4,696 | 11,39 | 0,70 |
| 7 | Укрсіббанк | 15,343 | 4,519 | 17,05 | 4,41 |
| 8 | Сосьєте Женераль | 12,151 | 3,519 | 52,13 | 10,47 |
| 9 | Індустріалбанк | 7,436 | 2,190 | 71,42 | 5,79 |
| 10 | Фінанси та кредит | 6,288 | 1,852 | 67,16 | 6,25 |
| Усього | 339,563 | 100 | 19,20 | 2,21 |
З обставин, що склалися в нашій країні, орієнтація на стабільність видається найвиважливішою політикою, а тому підсумкова оцінка діяльності як окремого банку так і банківської системи в цілому має ґрунтуватися на даних комплексного економічного аналізу.
2.4. Аналіз рейтингової оцінки діяльності комерційних банків
Для здійснення комплексного рейтингового оцінювання діяльності банків нами пропонується специфічний підхід, демонстрацію якого буде проведено на прикладі системи CAMEL. Як відомо, рейтингове оцінювання CAMEL ґрунтується на узагальнюючому оцінюванні основних показників діяльності банків, що дає змогу визначити фінансове становище кожного банку на основі єдиних критеріїв та здійснювати контроль за дотримуванням нормативних вимог НБУ. Така система рейтингу допомагає органам нагляду виявити банки, що мають у своїй діяльності істотні недоліки, які можуть у кінцевому результаті, призвести їх до банкрутства.
Зробимо спробу побудувати модель поведінки комерційних банків за допомогою методів багатовимірного статистичного аналізу в межах вибраної системи показників. Особливість даних, що розглядаються, полягає в тому, що кожному банку, який вивчається, відповідає певний вектор ознак.
Надзвичайно важливим при визначенні рейтингу за допомогою статистичного аналізу є виявлення розшарування даних на чітко виражені групи (кластери, класи та ін.) в р-вимірному просторі. Це дає можливість розв’язати проблеми відбору найбільш інформативних показників., зниження розмірності досліджуваного простору ознак, а також класифікації банків. При цьому слід мати на увазі, що набору оцінок, який дає змогу в стислому вигляді описати стан того чи іншого банку, як правило, немає. У таких випадках звичайно використовують експертні методи. До участі в експертному опитуванні залучаються фахівці ознайомлені зі станом справ, що дає змогу суттєво підвищити якість і ефективність аналізу.
Інформацію, отриману від експертів, має бути представлено у формі, зручній для подальшого вивчення. Можливість формалізації інформації залежить від специфічних можливостей досліджуваного банку, повноти даних, якісного складу експертів. Завдання експерта полягає в тому, щоб умістити кожний запропонований на розгляд банк у певний оціночний інтервал.
При формуванні матриці початкових даних використовують 5-бальну шкалу, відповідно до якої комерційний банк оцінюється таким чином:
1 – «сильний»;
2 – «задовільний»;
3 – «посередній»;
4 – «граничний»;
5 – «незадовільний».
На нашу думку, найбільш прийнятим для зниження розмірності матриці початкових даних є один із методів багатомірного статистичного аналізу – факторний аналіз. Модель факторного аналізу може бути записана в спрощеному вигляді:
F = f1x1 + f2x2 + ... + fnxn + e, (2.24)
де f – факторні навантаження; x – значення змінних; e – випадкові відхилення; n – кількість змінних.
Використання факторного аналізу при оцінюванні стану комерційних банків можна проілюструвати на конкретному прикладі. З метою проведення аналізу було відібрано 20 банків, для яких розраховано основні показники системи CAMEL.
Таблиця 2.12.
Результати оцінювання діяльності комерційних банків за системою CAMEL за 1-й період
| Банк | C | A | E | L |
| 1 | 3,2 | 2,3 | 2,7 | 1,8 |
| 2 | 1,9 | 3,4 | 1,8 | 3,4 |
| 3 | 2,8 | 2,6 | 2,9 | 3,1 |
| 4 | 3,2 | 2,7 | 2,2 | 3,3 |
| 5 | 4,0 | 2,1 | 1,9 | 3,5 |
| 6 | 2,5 | 1,9 | 3,7 | 2,9 |
| 7 | 2,1 | 2,5 | 4,1 | 2,2 |
| 8 | 2,9 | 3,1 | 2,8 | 2,7 |
| 9 | 4,0 | 2,8 | 2,8 | 2,9 |
| 10 | 3,3 | 2,1 | 3,3 | 2,7 |
| 11 | 3,8 | 2,9 | 3,7 | 1,6 |
| 12 | 2,7 | 4,1 | 3,2 | 2,3 |
| 13 | 3,7 | 2,1 | 2,5 | 3,9 |
| 14 | 3,1 | 3,9 | 2,7 | 3,1 |
| 15 | 3,3 | 2,3 | 3,9 | 3,3 |
| 16 | 3,1 | 3,0 | 2,4 | 3,3 |
| 17 | 2,9 | 3,1 | 1,9 | 4,4 |
| 18 | 2,7 | 3,9 | 2,4 | 4,2 |
| 19 | 4,1 | 3,2 | 2,3 | 4,0 |
| 20 | 2,3 | 4,1 | 3,5 | 3,9 |
Враховуючи конфіденційність оцінок, ми присвоїли досліджуваним банкам умовні номери, що виключає можливість несанкціонованої ідентифікації даних. При цьому зі всієї сукупності даних було відібрано 5 банків, які мають тенденцію до поліпшення показників, 5 – до погіршення і 10 банків, що мають відносно стабільний стан. (Див. Табл. 2.12; 2.13; 2.14).
Таблиця 2.13.
Результати оцінювання діяльності комерційних банків за системою CAMEL за 2-й період
| Банк | C | A | E | L |
| 1 | 3,0 | 2,2 | 2,5 | 1,7 |
| 2 | 1,8 | 3,6 | 1,6 | 3,2 |
| 3 | 2,6 | 2,4 | 2,8 | 3,0 |
| 4 | 3,0 | 2,6 | 2,0 | 3,2 |
| 5 | 3,8 | 2,0 | 1,8 | 3,2 |
| 6 | 2,4 | 2,0 | 3,6 | 3,0 |
| 7 | 2,2 | 2,6 | 4,3 | 2,0 |
| 8 | 3,0 | 3,0 | 3,1 | 2,5 |
| 9 | 4,2 | 2,6 | 3,0 | 2,5 |
| 10 | 3,6 | 2,2 | 3,5 | 3,0 |
| 11 | 4,0 | 2,8 | 3,8 | 1,7 |
| 12 | 2,8 | 4,2 | 3,3 | 2,2 |
| 13 | 3,8 | 2,2 | 2,6 | 4,0 |
| 14 | 3,0 | 3,8 | 2,6 | 3,2 |
| 15 | 3,4 | 2,2 | 4,0 | 3,2 |
| 16 | 3,4 | 3,2 | 2,6 | 3,7 |
| 17 | 3,0 | 3,4 | 2,1 | 4,7 |
| 18 | 2,8 | 4,0 | 2,5 | 4,5 |
| 19 | 4,2 | 3,4 | 2,5 | 4,2 |
| 20 | 2,6 | 4,4 | 3,8 | 4,2 |
Таблиця 2. 14.