Результати оцінювання діяльності комерційних банків за системою CAMEL за 3-й період
| Банк | C | A | E | L |
| 1 | 2,7 | 2,0 | 2,4 | 1,6 |
| 2 | 1,5 | 3,1 | 1,2 | 2,9 |
| 3 | 2,1 | 2,2 | 2,4 | 2,5 |
| 4 | 2,7 | 2,3 | 1,7 | 3,0 |
| 5 | 3,4 | 1,8 | 1,4 | 2,9 |
| 6 | 2,3 | 2,1 | 3,5 | 2,8 |
| 7 | 2,7 | 2,3 | 4,1 | 2,2 |
| 8 | 2,9 | 3,1 | 2,8 | 2,4 |
| 9 | 4,1 | 2,4 | 3,1 | 2,5 |
| 10 | 3,3 | 2,4 | 3,4 | 2,7 |
| 11 | 4,3 | 2,5 | 3,4 | 1,5 |
| 12 | 3,2 | 4,3 | 3,2 | 2,1 |
| 13 | 3,9 | 2,1 | 2,8 | 4,2 |
| 14 | 2,9 | 3,7 | 2,6 | 3,1 |
| 15 | 3,6 | 2,1 | 4,2 | 3,1 |
| 16 | 3,6 | 3,7 | 2,9 | 3,9 |
| 17 | 2,9 | 3,3 | 2,2 | 4,6 |
| 18 | 3,3 | 4,4 | 2,9 | 4,7 |
| 19 | 4,4 | 3,7 | 2,9 | 4,5 |
| 20 | 2,9 | 4,7 | 4,2 | 4,6 |
Крім цього для наочності було додано умовні маркерні набори даних, адекватні за системою CAMEL абсолютно надійному банку – (1,1,1,1), банку-банкруту – (5,5,5,5), а також дані про 3 банки, що посідають проміжне становище в цій системі (відповідно 2,2,2,2, 3,3,3,3 і 4,4,4,4). Третій показник (М – менеджмент) до уваги не брався, оскільки він розраховується на основі даних усіх інших компонентів – достатності капіталу, якості активів, дохідності активів та ліквідності.
Дані розглядалися в трьох послідовних періодах. Після обробки первісного масиву даних було отримано комерційну матрицю такого вигляду:
Схема 1. Комерційна матриця
| C | A | E | L | |
| C | 1,0 | 0,019 | 0,169 | 0,228 |
| A | 0,019 | 1,0 | 0,125 | 0,436 |
| E | 0,169 | 0,125 | 1,0 | -0,144 |
| L | 0,228 | 0,436 | -0,144 | 1,0 |
Власні значення й процентні відношення виділених факторів надано в Табл. 2.15. Четвертий фактор дорівнює «0», тому про нього в таблиці не подано інформації. Слід відзначити, що на перші два фактори припадає не менше 84% повної дисперсії матриці початкових даних, у результаті первісний масив можна подати в двовимірному просторі.
Таблиця 2.15.
Власні значення і процентні відношення факторів
| Фактор | Власне значення | Процентне відношення,% |
| 1 | 0,9193 | 61,12 |
| 2 | 0,3473 | 23,09 |
| 3 | 0,2375 | 15,79 |
Значення факторних навантажень у таблиці 2.16. Досліджуваний простір факторів цілком задовільно описується лінійною моделлю:
F1 = 0.248x1 + 0.630x2 + 0.030x3 + 0.678x4;
F2 = 0.359x1 – 0.011x2 + 0.445x3 + 0.141x4.
Фактор F1, на нашу думку, можна розглядати як інтегральний показник діяльності банку. Чим менше його значення, тим краще становище банку. Це зумовлене особливостями системи оцінювання CAMEL.
У факторі F2 параметрам С (достатності капіталу) і Е (доходності активів) відповідають позитивні навантаження, а параметрам А (якості активів) і L (ліквідності) – негативні.
Можна зробити висновок, що запропонований спосіб подачі показників, які характеризують банки в полі виділених факторів, може бути застосовано до комерційних банків при визначенні їхнього рейтингу.
Таблиця 2.16.
Значення факторних навантажень
| Фактор | C | A | E | L |
| 1 | 0,248 | 0,630 | 0,030 | 0,679 |
| 2 | 0,359 | -0,011 | 0,445 | -0,141 |
| 3 | 0,292 | -0,294 | -0,187 | 0,175 |
В умовах фінансової кризи реалізація викладених пропозицій дала б змогу оперативно відстежувати всі зміни в банківській системі України та прогнозувати фінансову надійність комерційних банків.
2.5. Вдосконалення аналізу діяльності комерційного банку
Аналіз ефективності банківської діяльності зводиться до оцінки рентабельності комерційного банку, включає до себе кількісний та якісний аналіз. Кількісний аналіз засновано на застосуванні фінансових коефіцієнтів, аналізі динаміки показників, виявленню загальних трендів, а також порівнювальному аналізі значення показників (коефіцієнтів) даного банку в порівнянні з іншими банками. Якісний аналіз засновано на аналізі структурі доходів та видатків банка, оцінці тенденцій їх зміни.
При визначенні ефективності роботи банку за якийсь термін часу поперед всього акцент робиться на аналізу рентабельності банку, який здійснюється із застосуванням показників, для розрахунку яких треба знати об’єм прибутку, отриманого банком в відліковому терміні. Розрахування прибутку західного банку здійснюється по наступній схемі:
Чистий прибуток = Чистий процентний дохід + Інші доходи – Непроцентні видатки – Податки (2.25)
Чистий прибуток використовується банком для виплати дивідендів акціонерам та забезпечує зростання капіталу, який є невід’ємною частиною для зростання банку. Чистий процентний доход розраховується так:
Чистий процентний доход = Процентні доходи – Процентні видатки – Збитки по ссудам (2.26)
Інші доходи банки тримають у вигляді комісійних по банківським послугам.
Непроцентні видатки – це заробітна платні та премії робітників, витрати на придбавання та утримання споруд, устаткування та ін.
В сучасній закордонній банківській практиці виділяють три основних способи розрахунку рентабельності банку:
1. Аналізують дохідність капіталу банка (ROE) виходячи з балансових даних банку.
ROE = Чистий прибуток (2.27)
Акціонерний капітал
Оптимальне значення ROE, на думку західних аналітиків, повинні знаходитися в мережах 10 – 20%. Значенню ROE є підстава показників ринку. Дана формула прибутковості капіталу або прибутку на власний капітал банку приблизно 30 років назад використовувалися для розрахунку рівня рентабельності банку, а в наші часи її використовують для виявлення поточного доходу.
2. При оцінці ефективності роботи найвищого менеджменту аналізується рентабельність активів (ROA); цей показник показує на скільки банк ефективно розміщував банківські ресурси та як широко використовується рейтинговими організаціями при ранжуванні банків. В міжнародній банківській практиці прийнято враховувати нормальним значення ROA не нижче 1. Цей показник розраховується наступним шляхом:
ROA = Чистий прибуток (2.28)
Акціонерний капітал
3. Використовують дані про рівень ставки дохідності, потребуємої інвестором. Можна сказати, що це ринкова ціна, так як усі інвестори вимагають дохід одного рівня.
Загальна рентабельність банку = Дивідендний дохід + Приріст капіталу
(2.29)
Отже, загальну рентабельність банку можна показати у вигляді відношення (Модель Гордона):
Загальна рентабельність = D1 + P1 – P0 (2.30)
Р0 Р0
де D1 – дивіденди на кінець року;
P0 – ціна купівлі цінного паперу;
P1 – ціна продажу акцій.
Наприклад, якщо D1 = $5, P0 = $100, P1 = $110, тоді підставивши ці дані в формулу Гордона, отримаємо загальну рентабельність банку, яка дорівнює 15% ((5 : 100 + (110 - 100)) : 100 = 15%. Взагалі ця формула використовується для розрахунку рентабельності банку на кінець року. ЇЇ застосовують також для визначення поточної рентабельності. Банк може досягти мети зростання фінансових результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він виконує жорсткий контроль за своїми видатками.
Висновки
Центральну функцію комплексного аналізу банківської діяльності, яку він виконує в банку, можна назвати пошук резервів підвищення ефективності функціонування на основі вивчення передового досвіду та досягнень науки і практики. Це дозволяє оптимізувати структуру активів та пасивів з метою максимізації прибутку банку.
Проведення комплексного аналізу банківської діяльності є запорукою успіху для будь-якого комерційного банку. Результати аналізу служать необхідним інформаційним джерелом для керівництва банку; за їх допомогою приймаються управлінські рішення по регулюванню банківської діяльності.
При проведенні аналізу діяльності комерційного банку необхідно мати аналітичні матеріали, які б дозволили отримати дійсну та повну інформацію про банк: його фінансовий стан, результати діяльності. Такою інформацією можуть бути: баланс банку, звіти про прибутки та видатки, данні про рахунки аналітичного обліку тощо.
Аналіз активів комерційного банку припускає аналіз структури його активних операцій і оцінку економічної діяльності і ризикованості окремих операцій. Це найбільш важлива стадія аналізу діяльності комерційного банку, тому що структура і якість активів в значній мірі обумовлюють ліквідність та платоспроможність банку і в кінцевому рахунку – його надійність та прибутковість.