25. Співвідношення апарату та механізму держави
Частина державних організацій (саме державні органи) наділяються владними повноваженнями, за допомогою яких здійснюється управління в суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина відображається окремим поняттям – апарат держави.
Апарат держави є частиною механізму держави.
26. Орган держави: поняття та риси
Орган держави – це структурований і організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців (або депутатів Рад), який наділений державними владними повноваженнями, здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до його призначення.
Наявність владних повноважень означає, що орган держави здатний встановлювати обов’язкові правила поведінки, тобто юридичні норми і індивідуальні акти і домагатись за допомогою встановлених законом засобів їх здійснення.
Органи держави мають загальні і специфічні ознаки.
До загальних ознак можна віднести:
1.Всі органи держави, що створюються відповідно до закону шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати передбачені законом функції;
2.Мають державно-владні повноваження;
3.Діють у встановленому порядку;
4.Взаємопов’язані відносинами субординації;
5.Всі разом створюють одну цілісну систему що називається апаратом держави.
Специфічними рисами, тобто такими, що відокремлюють державні органи від недержавних і організацій, слід вважати:
1.Формування їх безпосередньо державою чи виборцями і здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;
2.Виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законному порядку повноважень, видів і форм діяльності;
3.Наявність у кожного державного органу юридично закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає його місце і роль у державному апараті а також порядок його взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;
4.Надання державним органам повноважень державно-владного характеру.
27. Класифікація органів держави
Органи держави класифікують по шести основним критеріям:
I. За роллю і місцем в системі державного апарату:
- первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;
- вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.
II. За напрямком та змістом діяльності:
- органи державної влади;
- глава держави;
- органи державного управління;
- судові органи;
- контрольно-наглядові органи.
III. За способом утворення:
- ті, що обираються;
- ті, що призначаються;
- ті, що передаються у спадок.
IV. За часом функціонування:
- постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;
- тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.
V. За складом та способом прийняття рішень:
- єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;
- колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.
VI. За територією, на яку поширюються рішення:
- центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;
- місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;
- локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.
Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.
Законодавчі:
- обираються населенням;
- здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;
- діють колегіально;
- мають виключні повноваження (ст 93 КУ).
Виконавчі:
- здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;
- здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;
- приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;
- складають систему вищих центральних та місцевих органів;
- функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).
Судові:
- здійснюють особливу діяльність – правосуддя;
- незалежні і підкорюються тільки закону;
- приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);
- діють в особливих процесуальних формах;
- їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.
28. Органи держави та самоврядування: співвідношення
Орган держави – основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.
Орган самоврядування – структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.
Спільні риси:
1.Виконують функції по управлінню суспільством;
2.Передбачені законодавчо;
3.Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;
4.Мають нормативно закріплену компетенцію;
5.Діють у чітко визначеній сфері;
6.Формуються у встановленому законом порядку;
7.Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.
Відмінні риси:
29. Поняття та елементи форми держави
Держава характеризується не лише наявністю певного змісту, який складають функції та структури, що складають механізм держави, а й наявністю зовнфшньої форми прояву своєї діяльності.
Форма держави – це такий устрій держави, в якому виявляються основні формальні характеристики держави і який забезпечує організацію державної влади, а також визначає способи та прийоми реалізації владних повноважень.
Форма держави дає можливість визначити структурну, територіальну та політичну організацію влади.
Форма держави складається з трьох основних елементів:
а) форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.
Цей елемент дає можливість:
- визначити структуру вищих органів влади держави;
- визначити порядок утворення цих органів;
- визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами;
- дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень.
б) форма державного устрою – спосіб територіальної організації влади держави, що характеризує порядок взаємодії центральних, регіональних та місцевих влад.
Цей елемент характеризують:
- принцип розподілу держави на складові частини;
- характер управлінської функції держави, тобто способи організації населення на певних територіях;
- можливості врахування інтересів національних меншин шляхом надання території, де вони проживають, певних пільг по територіальному самоврядуванню;
- можливості характеризувати взаємовідносини між різними рівнями владних органів.
в) політичний режим – сукупність способів та методів за допомогою яких здійснюється політична влада.
Цей елемент характеризує:
- способи взаємодії держави з населенням;
- політичний статус громадських об’єднань;
- роль державних органів в процесі управління населенням;
- співвідношення правових та позаправових методів в процесі здійснення влади;
- рівень ідеологічного тиску на населення в процесі реалізації державно-владних повноважень
30. Характеристика держав за формою правління
Одним з основних елементів форми держави є форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.
Цей елемент дає можливість:
- визначити структуру вищих органів влади держави;
