Тотальний (нім. total, від лат. totus – весь, цілий) – повний, загальний, всеосяжний; т-а війна – імперіалістична війна, яка ігнорує норми міжнародного права, закони й звичаї війни і використовує всі без винятку ресурси та засоби, що ведуть до масового знищення не тільки збройних сил противника, а й мирного населення, матеріальних і культурних цінностей. Теорія «тотальної війни» була основою стратегії німецьких та італійських фашистів. Фальсифікація (нім. Falsifikation, лат. falsificatio – підробка) – 1) Умисне викривлення або неправильне тлумачення тих чи інших явищ, подій, фактів. 2) Вчинена з корисливих мотивів підробка чогось, зміна вигляду або властивостей предмета і надання йому такого зовнішнього вигляду, який на відповідає його справжній суті. Фальш (польс. falsz, нім. falsch, від лат. falsus – неправдивий, хибний, помилковий) – 1) Обман, підробка. 2) Неприродність, ненатуральність. 3) Нещирість, лукавство. 4) Невірно взята (виконана) нота музичного твору. Філістер (нім. Philister) – самовдоволена і обмежена особа з вузьким, міщанським кругозором і святенницькою поведінкою; обиватель. Ширма (нім. Schirm – заслона) – 1) Переносна перегородка з рам-стулок, обтягнутих матерією. 2) Переносно – те, що використовується як прикриття чогось у політичних та інших цілях. Штаб (нім. Stab) – орган управління військами в частинах (на кораблях), з’єднаннях і об’єднаннях усіх видів збройних сил, підпорядкований відповідному командуванню і очолюваний начальником штабу. Штат (від нім. Staat – держава) – 1) Самоврядна територіальна одиниця, складова частина ряду буржуазних держав з федеративною формою державного устрою (США, Бразилія, Мексика та ін.). 2) Постійний склад працівників підприємства, установи чи організації. Штатгальтер (нім. Statthalter, від statt – замість і Halter – керуючий) – 1) Намісник монарха в Нідерландах та їхніх окремих провінціях у 15 – 16 ст. 2) Голова виконавчої влади в республіці Об’єднаних провінцій (Голландії) до кінця 18 ст. 3) В Німеччині до 1918 р. – намісник, правитель області, провінції тощо.
Лексичні одиниці, які функціонують у даній сфері, можна поділити на такі мікрогрупи: лексеми, які позначають поняття, пов’язані з революційною боротьбою, з побудовою нового суспільства: агіттація, базис, герб, гуманізм, колектив, кооператив, лозунг, плакат, пролетаріат; запозичення, що відбивають відносини між народами, державами: блок, нейтралітет, паритет, протест, пріоритет, суверенітет; слова, що визначають спосіб життя людини, її місце у суспільстві: авторитет, аскет, кооператив, космополіт; запозичення, що мають відношення до виборів в державні установи: вербувати, кооптація, майоризувати; особи, що займають певне місце в державі: бургомістр, гетьман, поліцмейстер, статс-секретар, штатгальтер; найменування титулів і посад: герольд, герцог, гофмаршал, гофмейстер, граф, ерцгерцог, камер-юнкер, камергер, кронпринц, курфюрст, ландграф, маркграф, маршал, принц, титул; найменування організацій та установ державного управління: камер-колегія, президія; територіальні одиниці: штаб, штат; лексеми, які відображають процеси класової боротьби, соціального розшарування, особливості ідеології, засоби захоплення влади: агентура, агресор, бунт, дезорієнтація, диктат, ідеологія, колективізм, культуртрегер, офіціоз, путч, тотальний, фальсифікація, фальш, філістер, ширма. В окрему мікрогрупу можна віднести лексику, яка пов’язана з суспільно-політичним устроєм Німеччини в різні періоди історії: бюргер, кайзер, канцлер, рейхсканцлер; державні та війскові установи й організації: бундесвер, бундесрат, бундестаг, гестапо, ландрат, ландтаг, рейхсрат, рейхстаг; назви політичних договорів, військово-політичних течій у фашистській Німеччині: аншлюс, нацизм, наці.
Наступна, аналізована нами сфера, сфера економіки, нараховує 21 лексичну одиницю, а саме: аграрний (нім. agrar, лат. agrarius, від ager – земля, поле) – земельний, пов’язаний з землеволодінням, землекористуванням. Банк (нім. Bank, франц. banque, з італ. banco – лава, конторка, стіл міняйла) – 1)Особливий економічний інститут, що акумулює тимчасово вільні кошти, надає кредит, здійснює грошові розрахунки, випускає в обіг гроші, цінні папери. 2) Ставки у картярських іграх. Банкір (нім. Bankier, від франц. banquier) – у капіталістичних країнах банківський ділок, великий акціонер банку або власник банкірського дому. Бухгалтерія (від нім. Buch – книга і halten – тримати) – 1) Ведення бухгалтерського обліку. 2) Структурний підрозділ підприємства, установи, організації, який здійснює бухгалтерський облік і звітність, контроль за додержанням фінансової і кошторисної дисципліни. Біржа (нім. Börse) – 1) В капіталістичних країнах ринок оптової торгівлі товарами або цінними паперами чи купівля-продаж іноземної валюти. 2) Б. праці – установа-посередник між робітниками і підприємцями – капіталістами під час акту купівлі – продажу робочої сили. Вексель (нім. Wechsel) – письмове боргове зобов’язання встановленої форми, що дає позикодавцю незаперечне право вимагати від боржника сплати зазначеної в В. суми грошей у вказаний строк. Гросбух (нім. Großbuch, від groß – великий та Buch – книга) – головна книга в бухгалтерії. Декорт (нім. Dekort) – у капіталістичних країнах знижка ціни товару за дострокову оплату його. Застосовується також, коли якість товару нижча, ніж передбачено угодою, або товар іншого зразка. Інвестиція (нім. Investition, від лат. investo – одягаю) – довгострокове вкладання капіталу у різні галузі економіки (в межах країни або за кордоном) для одержання найвищого прибутку. Індосант (нім. Indossant, італ. indossante) – особа, яка робить передатний напис на звороті чеків, векселів та інших цінних паперів і несе солідарну відповідальність за цими цінними паперами. Індосат (нім. Indossat) – особа, якій передаються цінні папери (чеки, векселі тощо) за передатним написом. Капітал (нім. Kapital, фр. сapital, від дат. capitalis – головний) – економічна категорія, що виражає суспільно-виробничі відносини капіталістичного способу виробництва, вартість, яка внаслідок експлуатації робочої сили найманих робітників дає додаткову вартість. Переносно – значна сума грошей; те, що становить велику цінність. Капіталізм (нім. Kapitalismus) – суспільно-економічна формація, що приходить на зміну феодалізмові; останній в історії людства класово антагоністичний лад, що грунтується на приватнокапіталістичній власності на засоби виробництва та експлуатації найманої праці капіталом. Основним економічним законом К. є виробництво й привласнення додаткової вартості, джерелом якої є неоплачена праця найманих робітників. Соціальну структуру К. становлять два основні суспільні класи – робітників і капіталістів. Маклер (нім. Makler, з голл. makelaar) – професіональний посередник при укладанні торговельних і біржових угод у капіталістичних країнах. Опціон (нім. Option, з лат. optio (optionis) – вільний вибір) – умова, що включається в біржові угоди на строк, за яким одній з сторін надається право вибору між альтернативними елементами угоди. Паушальний (нім. pauschal) – взятий оптом, загалом; п-на сума – загальна сума зобов’язань або вимог, що випливають з розрахунків між державами, підприємствами, фірмами та окремими особами; при торговельній угоді – загальна сума обчислених податків без поділу її на окремі види оподаткування. Прейскурант (нім. Preis – ціна і фр. сourant – поточний, теперішній) – офіційний довідник цін на товари й різні послуги. Рабат (нім. Rabatt, від франц. rabattre – знижувати) – комерційна знижка з усієї суми грошей, що належить за товар; надається при сплачуванні готівкою, закупівлі товару оптом тощо. Рентабельний (нім. rentabel) – той, що дає прибуток, доход; доцільний з господарської точки зору. Такса (нім. Тахе, від лат. taxo – оцінюю) – встановлені державою або органами місцевого самоврядування стабільні розцінки на товари, оплату праці та послуг. Штраф (нім. Strafe, букв. – покарання) – грошове стягнення, що його накладає суд або адміністративний орган [18,19].