1950-60-ті рр.:
АНГЛІЯ- ЗРОСТАННЯ ПРОМ ВИР-ВА НА ОСНОВІ впровадження нової техніки і збіл продуктивності праці, в результаті-індустріпльно розвинена. Інтенсивно розвивалося вир-во машин і устаткування, якими оснощувалася промисловість країн. Покращення життя населення, зменшення робітничого руху; засади лібералізму. Колоніальна експансіяджерела сировини і продуктів та ринок збуту фабричних товарів.
ФРАНЦІЯ-бонапартистський режим; бурхливий розвиток промисловості торгівлі; завершилася пром революція; впровадження машин в усі галузі; обсяг зовн торгівлі збільшився; процес концентрації вир-ва та капіталів. Збільшення колоніальних володінь- Далекий Схід, але погіршились відн з євро пейс країнами.
Обєдання Німеччини та Італії,як національних держав. – екон піднесення, пром вир-во збільшується; впровадження парових машин; залізниці будуються в усіх країнах. В Нім-швидка індустріалізація, бо ліквідовано феодал відн у с/г.
РОСІЯ -1861-скас кріпосного права. Та реформи. Підтримка приватного капіталу; пром революція сприяла появі нових міст; загаломперехід до нової екон моделі, заснованої на використанні вільнонайманої роб сили.
КІНЕЦЬ 19СТ:
Подальший розвиток індустріального суп. Успіхи в металургії, машбуд, транспорті; виплака сталі, чавуну, добування вугілля. Нові галузіелектротехнічна, хімічна. Створення великих підприємств. Поширення акціонування. Поява-картелів, синдикатів, трестів, концернів-монополій. Це сприяло розширенню внут і зовн ринків.
Зростання ролі держави в екон прцесах.
У с/г – 2 напрямки: фермерський та пруський(еволюція поміщицького госп-ва). Перехід с/г від натурального до товарного Робітничиу рухи.
На Лбр і Слоб у с/г-осн гал ек-ки, розшир-ся посівні площі зернових і технічних культур, особ в пд р-х, в рез освоєння нових земель або викорчовування лісів, удоскон с/г знаряддя. Розв скотарство У зв'яз з потребами війська в сукні і попитом на ринку в У знач збіл кіл-ть овець.Уряд ств вел вівчарські ферми-«заводи». Зростання площ, зайнятих під коноплями, льоном, тютюном ін кул-ми.Рибальством, бдж, полюв город, садів. Прод розв ремесла й промисли. Розшир вже існуючі і ств нові промпід-ва — рудні, де вир залізо, винокурні, млини, папірні, скляні «заводи» (гути), суконні «заводи», цегельне і вапняне вир-во. Пром під-ва належ коз старшинам, монастирям, інколи — заможним коз і сел, купцям. На них прац залежні селяни+ вільнонаймані люди. Це були ще знач мірою дрібні вир-ва, що буд-ся на принципах простої кооперації. У 1чв18ст. в У ств й мануфактури(М), які були великими під-ми. 1719-біля Путивля, в сГлушкові,-засн Путивльська (Глушківська) суконна М, що належ казні. Хоч М ґрунт в осн на руч техніці й праці кріпаків, але збільшення їх числа, відрив певної частини кріп-х селян від с/г занять, поява вільнонайм роб-в, поглиб поділу праці на під-х — вносило нові елем в феодкріпо с-му, перші симптоми її розкладу й зародж капіт-го укладу.
Розшир внут й зовн торгівля. Знач роль відігра торги, базари і ярмарки,-сприяло зміц екон зв'яз між тер-ми. В ЛБР У на поч18ст.-100 торг осередків, де старшини, купці, міщани, козаки, селяни продав й куп як місц так і привізні Розш й зміцн у 1пол 18ст. ек зв У з Рос. З укр міст і сіл в Рос- селітру, поташ, масло, сало, шкіри, прядиво, худоби. З Рос в У-хутро, залізо й різні металеві вироби, папір тощо.
У 1720—1730 pp. на Лівобережжі налічувалося вже близько 200 міст і містечок.
Пан силою житті ЛВБ і Слоб У зал коз старшина, міс аристократія і вище правосл духі-во. Зростати старшинське і монастирське землеволодіння. Гет Маз та Скор самі захоп вел зем площі з фонду вільних війс маєтностей, баг земель роздавали старшинам і монастирям, скріплюючи ці надання своїми універсалами, які часто підтверджувалися цар грамотами. Хаар-м -різке збіл спадкового («зуполного») вол-ня за рахунок зменшення умовних володінь. Лише Мазепа видав не менш як 1000 універсалів про надання землі у володіння. Крім одержання земель за гетьм й полков-ми універсалами, старшина розширювала свої вол-ня скуповуванням, найчастіше примусовим, сел-х і коз-х земель, забиранням їх за борги, й прямим насил-м загарбанням Такими методами, збіл й монастирське землевол.
Дуже швидко змен як кіл-ть вільних, незалежних від старшини і монастирів посполитих, так і площа їхніх зем володінь. За 1654—1730у семи полках ЛВБ старшини-феодали поставили в зал-ть від себе дві третини вільних посполитих.З 1730 по 1752 p., чисельність вільних посполитих зменшилася майже в 5 разів (було близько 28 тис. дворів, а стало трохи більше 5 тис).Старшина й церк феодали збагач за рах прибутків від пром-х під-в — рудень, гут, буд, млинів, ґуралень тощо, які вони засн в своїх маєтностях, шляхом торгівлі, різних фінансових операцій, зокрема лихварства, численних хабарів, оренд. Зосер-чи в своїх руках більше зем вол і політ владу, старшина за цей період консолід в окр панівний, феодальний за своїм хар-м клас, який відокр-ся від рядового коз-ва. Зростала влада старшини в полках і сотнях, ставала фактично спадковою. Сфор знач мірою замкнена старшинська привілейована верхівка, до якої входили т.зв. бунчукові товариші (під час парадних виходів ішли під гет-м бунчуком), які підляг тіл владі гет-го прав-ня і з яких в основному виходила генеральна старшина та полковники, і значкові товариші (йшли під полковим прапоромзначком), які підлягали лише полковій владі. З поч18ст. землі в У стали захопрос дворяни, вельможі й сановники. Гет-ни давали на ці землі універсали, які цар уряд підтверджував. Найб зем вол дістав Меншиков Посилення визиску народних масСтаршини збіл под-ки й повин-ті підданих. Заг тенд- зростання панщини. На ПН,ЦН р-х ЛВБ на поч 18ст.-не менше двох днів на тиждень. У другій чверті18ст. на ПН ЛВБ,Слобпанщина-триденною.
Крім панщини, селяни виплач числ грош, натур под і повинності — на гет-кий скарб, полкову й сотенну адм-цію, на церкву, на утр війська, прац на буд.-ві і ремонті шляхів, мостів, укріплень та ін.+ утримувати цар війська, розташовані в Україні.
. МІЖНАРОДНЕ І ВНУТ СТАН РАД РОСІЇ НА ПОЧ 20-Х РР
ХХСТ НЕП глибока екон криза. Пром-ть зруйнована; нестача сировини; у с/г-
посівні площі скоротилися, голод.
Причини: 1 світ війна; Гром війна; Пол-ка воєн ком-зму; директивні методи упр-ня народним госп-м; продрозкладка.
Скорочення чисел-ті робітників, бо повертались у села+гинули на фронтах.
Кін20-поч 21рр- селянські повстання проти проведення продрозкладки- масово.
Повстання матросів у Кронштадті – весна 1921-найбільше- прийнята резолюція з 15 пунктів-вимоги: скас привілеї для комуняк, свобода слова для всіх партій. Переговори з владою, але їх делегація була заарештована.
Криза всередині партії.
Екон і соц-пол криза-НЕП-початок до його переходу став Х зїзд більшовиків, що прийняв у березні 1921 резолюцію „Про заміну продрозкладки продпод-ком‖.
У с/г- НЕП- заміну продрозкладки продпод-ком, розмір якого був в 2 рази менший
У пром-ті-НЕП- денац-ція частини пром підпр-в, допуск приватного капіталу ін.
У торгівлі-НЕП-запровадження вільної торгівлі(держ-ї, кооперат, приватної)
Нормаліз-сь фінанси с-ма. Грошова реф 1922-24- зупинено шалені темпи інфляції. Поч. випуск червінців.
1923-перша криза НЕПу, викликана кризою ножиць цін
1925-26-друга- „криза хлібозаготівок‖
1927-28- третя, гостра криза хлібозаготівок пов’язана з зимою 1927-28.
48. ЕКОН І ПОЛІТ РОЗВИТОК КНР 1949-2004РРкитай розділений на 2 част після війни: Пд.-Сх-під контролем КПК,підтримка СРСР,посилила вплив; друга част управлялася Гомінданоморієнтир-США. Між їх війс формуваннями ще під час війни – сутички. Безрезул-ті переговори щодо ств коаліц уряду. Весне 1946- Гом.війська поч. наступ на північ і до весни 1947 оволодіти ініціативою, а потім навпаки-до КПК. Так поч. Гром війна. Війс-ві успіхи Народно-визв-ї армії Китаю сприяли відходу від Г.частини політ сил, послаблення Г. 1948 і 1949вирішальні бої-КПК витіснили противників з осн-х районів. Січень1949-вони взяли Пекін, березень-Нанкін, травень-Шанхай. Успіхи КПК,бо на відвойов тер-х проводили аграрну реф.
1 жовня 1949-в Пекіні – ств КНР. Комуняки-аграрна реф-ма: сел.-во отрим 47 млн га землі, після чого поч. кооперування с/г,яке закінч в 1956. Почалася індустріалізація-перша п’ятирічка 1953-57-пром розвиток був набіл в Азії.
Політ план- багатопартійність, але політ влада вся –КПК з Мао Цзедуном. МЦ
Зовн політ- орієнтир-СРСР. Лютий 1950- договір про дружбу. Спільна участь у Корейс війні. Західні кр не визнавали КНР.
„тоталі-ний соціалізм‖ – буд.-ся в КНР.
1958- КПК затвердив „нову генерал лінію партії‖-рішення: прискорити темпи екон роз-ку, здій-ти вел стрибок. Головним засобом мала стати комунна безоплатна праця. Ств-сь комуни-по 20 тис селян, в яких усуспіл-сь усе. Праця була воєнізована.
Пром-ть- мета-збіл валове вир-во шляхом буд.-ва дрібних кустарних підпр-в. Але в країні наростало незадоволення, бо падало вир-во с/г продукції. Нестача продуктів харчування-голод, в рез-ті виступи протесту+1959-пост в Тібеті.
В КПК виникла опозиція МЦ, тому він розпочинає рішучий наступ на кап-зм. Сутички з СРСР.
МЦ зробив ставку на молодь-ств комун-ну д-ву. Ця ідея-„великої пролетарської куль-ної рев-ції‖-1965-76. ств-сь загони, які проводили чистки в партії, держ установах ін від опозиц сил.
1967- контроль над станом в країні взяла на себе армія-мін оборони Лінь Бяо. 1971- МЦ звільнив його, почав повертати репресованих держ працівників.
1976-МЦ помер . Бор за владу- Хуа Гофен. Але поступово верх брали „прагматики‖-їх лідер Ден Сяопін - репресованим був- взяли владу: ідеї МЦ відкинули; реабілітовані всі; країна стала відкритою; елементи ринкової екон-ки; розв-сь дрібний і серед бізнес; інозем капіталовкладення; - прискорня екон розвитку. Гасло-„побудова соціалізму з кит-кою специфікою‖. Не було змін в політ сфері.