Господарські операції на рахунках відображають на підставі бухгалтерських проведень. Наприклад, перша операція:
дебет рахунка „301”– 15000 грн.
кредит рахунка „41” – 15000 грн.
Друга операція:
дебет рахунка „952” – 500 грн.
кредит рахунка „301” – 500 грн.
Відповідно до розглянутого порядку відкривають рахунки, на яких відображають наведені господарські операції. Балансова інтерпретація наведених бухгалтерських проведень дає змогу з’ясувати економіко-матеріальний характер господарських процесів.
В кінці місяця по кожному рахунку підраховуються обороти, визначаються кінцеві залишки (сальдо), після чого дані за місяць відповідних рахунків узагальнюються в оборотних відомостях.
В першу чергу складають оборотну відомість за синтетичними рахунками головної книги.
У цій відомості відображають рівності підсумків залишків на початок місяця за дебетом та кредитом, оборотів дебету та кредиту, залишків на кінець місяця за дебетом та кредитом.
Аналогічно складаються оборотні відомості за аналітичними рахунками (рис. 2.3.4.5).
| Синтетичні рахунки | Залишки на 1 травня | Оборот за травень | Залишки на 1 червня | |||
| Актив | Пасив | Дебет | Кредит | Актив | Пасив | |
| Основні засоби | 24000 | - | - | - | 240000 | - |
| Розрахунковий рахунок | 21400 | - | - | 14500 | 6900 | - |
| Статутний капітал | - | 300000 | - | - | - | 300000 |
| Позички банку | - | 18000 | 12000 | 4500 | - | 21000 |
| Кредитори | - | 4000 | 2500 | 15500 | - | 17000 |
| БАЛАНС | 322000 | 322000 | 49850 | 49850 | 338000 | 338000 |
Рис. 2.3.4.5 Оборотна відомість рахунків синтетичного обліку за травень __________р.
Залишки та обороти по аналітичних рахунках повинні відповідати даним відповідного синтетичного рахунку. Остаточне узагальнення даних поточного обліку синтетичних рахунків здійснюється в головній книзі – основному обов’язковому реєстрі.
Узагальнення даних рахунків у балансі відбувається наступним чином. Для цього активні рахунки, що мають дебетові залишки, записують в активі балансу, а пасивні рахунки, що мають кредитові залишки, - у пасиві.
Отже, з місяця в місяць облік господарських операцій починається і закінчується балансом. Баланс, складається на кінець звітного періоду, у наступному періоді розкладається на рахунки, за ними протягом червня обліковуються господарські операції, а в кінці місяця рахунки з їх залишками узагальнюються в „Баланс” форми №1 і форми №2 „Звіт про фінансові результати” [Додаток 7, 8].
Кредитні спілки є одним з різновидів кооперативних організацій. Від того, як вони розвиватимуться, значною мірою залежить, чи вдасться відродити в Україні справді масовий кооперативний рух, тобто діяльність населення по самозабезпеченню необхідними товарами і послугами на засадах кооперування.
Відповідно до Закону України “Про кредитні спілки”: ”Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки”. Іншими словами, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.
Отже, головну мету діяльності кредитівки можна визначити як фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг.
Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник кредитівки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників кредитівки. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід. Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитівки — всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками кредитівки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.
Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам кредитівки. Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку — банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто має в даний момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки.
У 2006 р. Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку системи кредитної кооперації. В урядовому документі подано модель одного із сегментів фінансового ринку, спрямовану на далеку перспективу. Такий крок, йдеться в концепції, здійснено «з метою захисту кредитних спілок від ризиків недостатньої ліквідності, низької платоспроможності або неналежного фінансового стану».
Актуальним є проблема створення системи кредитної кооперації. Об’єднавшись, кредитні спілки стануть значно сильнішими. Вони міцнішають у співробітництві одна з одною на різних рівнях. Згідно з Концепцією розвитку кредитної кооперації, в Україні буде побудована трирівнева банківська кооперативна система. У цій системі члени кредитних спілок – приватні особи та малі підприємства – співпрацюватимуть у межах своєї кредитної спілки, а кредитні спілки являтимуть собою перший рівень системи. На другому її рівні кредитні спілки співпрацюватимуть у межах обласних чи регіональних асоціацій та об’єднаних кредитних спілок (ОКС), до складу яких вони входять. Об’єднані кредитні спілки (згодом вони перетворяться на регіональні кооперативні банки) співпрацюватимуть у рамках об’єднаної ОКС (у перспективі – центрального кооперативного банку) і разом сформують національну асоціацію кооперативних організацій. Завдяки такому об’єднанню ресурсів можна буде значно розширити коло послуг, які надаються нині кредитними спілками. Крім того, це сприятиме зміцненню всієї системи та підвищенню її надійності й стабільності.
Кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю крім надання кредитних і ощадних послуг своїм членам, і тому має певні особливості ведення бухгалтерського обліку своєї діяльності. Діяльність кредитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, вона спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрямів використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.