Комментарий.
Оплата не считается зависимой от непредвиденных обстоятельств, если она назначена судом или в соответствии с законом какими-либо другими органами государственной власти.
Оплата, установленная на основании процентной ставки или на иной аналогичной основе, за исключением тех случаев, когда она разрешена законом, в качестве общепринятой практики дня определенных услуг профессионального характера, считается зависимой от непредвиденных обстоятельств.
9.8. Предшествующие параграфы касаются оплаты согласно договора. Переменные издержки любого вида, особенно командировочные расходы, относящиеся непосредственно к оказанию профессиональных услуг определенному клиенту, обычно относятся на счет клиента в дополнение к оплате за услуги профессионального характера.
9.9. Прежде чем нанять аудитора, в интересах клиента и самого аудитора необходимо четко определить порядок, желательно в письменном виде, в соответствии с которым производится расчет оплаты и выписка счетов во избежание любых недоразумений (порядок урегулирования договорных отношений).
Комиссионные вознаграждения
9.10. Оплата или получение комиссионных вознаграждений аудитором может нарушить его объективность и независимость. Аудитор не должен платить кому-либо комиссионные за привлечение клиента, а также сам не должен получать комиссионные за направление клиента третьей стороне. Аудитор не должен получать какие-либо комиссионные за передачу клиенту продукции или услуг других лиц.
9.11. Оплата и получение вознаграждений между аудиторами за посредничество, когда не оказывались никакие услуги профессионального характера, расцениваются как комиссионные в соответствии с параграфом 9.10.
9.12. Аудитор может подписать соглашение о приобретении одной части или всей фирмы, что потребует выплат отдельным лицам, ранее занятым в аудиторской фирме, либо выплат их наследникам. Такие выплаты не считаются комиссионными, в соответствии с параграфом 9.10.
Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов’язання це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.
В широкому розумінні зобов'язання виникають як управлінський правовий акт замовлення або державний контракт. У вузькому значенні - із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону; за результатами конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу.
Юридичним джерелом договірних господарських зобов'язань є господарський договір. Цивільний кодекс (ЦК) України називає господарський договір однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Договір є юридичним фактом (рис. 5.1).
Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями.
Правове поняття зобов'язання має декілька складових: зміст зобов'язання, суб'єкти зобов'язання та правовідносини між суб'єктами. Суб'єктом зобов'язання, як і в будь-яких інших цивільно-правових відносинах, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Сторона, яка має право вимагати від іншої сторони виконання певної дії, називається кредитором, а сторона, яка зобов'язана виконати вимогу кредитора, - боржником. Об'єктом майнових прав є майно, а об'єктом зобов'язального права виступає дія.
В бухгалтерському обліку поняття "зобов'язання" вужче, ніж в цивільному законодавстві:
♦ зобов'язання в бухгалтерському обліку виникає не тільки з Цивільного кодексу, а й з інших галузей права: фінансового, трудового чи окремих законодавчих актів, що регулюють економічні відносини;
♦ поняття зобов’язання в праві та бухгалтерському обліку мають різний зміст;
♦ договір - тільки юридичний факт, тому в бухгалтерському обліку відображаються договірні зобов'язання в момент їх виконання, а не виникнення.
Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс", зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже, зобов'язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином, у зв'язку з придбанням товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.
Обліковуються не всі господарські зобов'язання, а лише ті, що випливають з виконання укладених підприємством договорів чи здійснення дій, з якими фінансове право пов'язує виникнення зобов'язань із внесення платежів до бюджету та відповідних позабюджетних органів.
Зобов'язання характеризуються:
♦ конкретними економічними ресурсами (поверненню підлягають ресурси, або їх грошовий еквівалент - залежно від умов договору);
♦ адресністю (ресурси повертаються позикодавцю або іншій третій особі за дорученням позикодавця);
♦ строком погашення заборгованості;
♦ винагородою за користування ресурсами;
♦ санкціями за порушення договірних зобов'язань за термінами і сумами погашення заборгованості.
Класифікація Класифікацію зобов'язань за різними ознаками можна зобов'язаньпредставити у наступній таблиці (табл. 5.1).
Таблиця 5.1. Класифікація зобов'язань
Класифікаційна ознака | Вид зобов'язань | Коротка характеристика |
1 | 2 | 3 |
За способами | Монетарні | Відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам |
погашення | Немонетарні | Зобов'язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості |
За часом | Теперішні | Виникають в результаті операцій та інших подій у минулому періоді - придбання товарів або користування послугами призводить до утворення кредиторської заборгованості, а одержання банківського кредиту спричиняє зобов'язання повернути його |
виникнення | Майбутні | Визначаються рішенням керівництва придбати активи в майбутньому та не є причиною для утворення справжнього зобов'язання. Рішення про придбання активів у майбутньому не призводить до виникнення поточних зобов'язань, вони виникають лише тоді, коли актив доставлено або коли укладено договір, який не підлягає скасуванню, на його придбання. Однак, якщо зобов'язання базуються на щорічних закупках або носять постійний характер, підприємство може визнати в якості заборгованості майбутні виплати |
ЗаТерміном | Довгострокові | Включають отримані позики, випущені облігації, видані закладні, векселі видані, зобов'язання по оренді тощо, якщо вони розраховані на строк погашення більше одного року з дня їх відображення в бухгалтерському обліку |
погашення | Короткострокові | Зобов'язання, що задовольняються за допомогою використання поточних активів або створення інших короткострокових зобов'язань (заборгованість із розрахунків з бюджетом за податками та іншими платежами, кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам за отримані від них товари, роботи, послуги; заборгованість з оплати праці; заборгованість зі страхування; авансові платежі замовників; короткострокові кредити банку; нараховані до сплати дивіденди, відсотки тощо) |
За можливістю | Фактичні | Виникають як наслідок договірних відносин або законодавчих актів, їх суму можна оцінити досить точно. Фактичні зобов'язання поділяються на два види: документальні та нараховані Документальні фактичні зобов'язання включаються до бухгалтерської інформаційної системи на підставі первинних документів, що їх підтверджують і накопичуються на бухгалтерських рахунках |
оцінки | Оціночні | Сума оціночних зобов'язань не може бути визначена до настання визначеної дати (як правило, дати складання фінансового звіту). До оціночних включаються зобов'язання перед бюджетом за податками. Величину наведених оціночних зобов'язань можна обчислити тільки на кінець звітного періоду, коли відомі показники облікового прибутку, майна, що оподатковується тощо |
Умовні (неіснуючі, потенційні) | Зобов'язання, спричинені умовними фактами господарського життя. Умовні зобов'язання не обліковуються в основній інформаційній сукупності та не відображаються у фінансових звітах, вони розкриваються у вигляді приміток. Порядок розкриття умовних зобов'язань у фінансовій звітності залежить від двох факторів: можливості їх обґрунтованої оцінки та ймовірності настання подій, що —-підтверджують існування даних зобов'язань на звітну дату |
Аудиторское заключение
независимого аудитора Семена Александра Николаевича о достоверности бухгалтерской отчетности и анализе финансового состояния открытого акционерного общества "Николаевское предприятие "Судокомплект" по состоянию на 31.12.2000г.