Смекни!
smekni.com

Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки (стр. 9 из 15)

Çà îðãàí³çàö³éíîþ ôîðìîþ òà þðèäè÷íèì ñòàòóñîì ³íâåñòèö³éí³ áàíêè ÿâëÿþòü ñîáîþ íåîäíîð³äíó ãðóïó óñòàíîâ, ùî îáóìîâëåíî îñîáëèâîñòÿìè íàö³îíàëüíèõ ðèíê³â ïîçè÷êîâîãî êàï³òàëó òà ðîçá³æíîñòÿìè ó áàíê³âñüêîìó çàêîíîäàâñòâ³ îêðåìèõ êðà¿í. Êëàñè÷íèé òèï ³íâåñòèö³éíèõ áàíê³â ïðèòàìàííèé ÑØÀ, äå êîìåðö³éíèì áàíêàì çàáîðîíåíî çàéìàòèñÿ ³íâåñòèö³éíîþ ä³ÿëüí³ñòþ (êð³ì îïåðàö³é ç äåðæàâíèìè òà ìóí³ö³ïàëüíèìè îáë³ãàö³ÿìè). Äî Àñîö³àö³¿ ³íâåñòèö³éíèõ áàíê³ð³â ÑØÀ âõîäÿòü áëèçüêî 700 ³íâåñòèö³éíèõ áàíê³â.  Çàõ³äí³é ªâðîï³ òàêîãî ÷³òêîãî ðîçãàëóæåííÿ ì³æ êîìåðö³éíèìè áàíêàìè ³ ³íâåñòèö³éíèìè áàíêàìè íå ³ñíóº. Ó Âåëèêîáðèòàí³¿ ³íâåñòèö³éíèìè îïåðàö³ÿìè çàéìàþòüñÿ òîðãîâåëüí³ áàíêè, íàéá³ëüø âïëèâîâ³ ç ÿêèõ (áëèçüêî 60) âõîäÿòü äî Àñîö³аö³¿ åì³ñ³éíèõ äîì³â. Ç 70-õ ðð. â öþ ä³ÿëüí³ñòü àêòèâíî âòðó÷àþòüñÿ êîìåðö³éí³ áàíêè.

В банківській практиці інвестиціями є засоби банків, вкладенні в цінні папери підприємств, організацій, установ різних форм власності на порівняно довгий термін часу.

Сукупність цінних паперів, придбаних банком шляхом активних операцій, формує його інвестиційний портфель. ²íâåñòèö³éíèé ïîðòôåëü âêëþ÷àº, ÿê ïðàâèëî, àêö³¿ ïðîìèñëîâèõ ï³äïðèºìñòâ, êîìïàí³é, îáë³ãàö³é, áîðãîâ³ çîáîâ`ÿçàííÿ (âåêñåë³) ïåðåâàæíî äîâãîñòðîêîâîãî õàðàêòåðó.

Ö³íí³ ïàïåðè ìîæóòü áóòè îá`ºêòîì áàíê³âñüêèõ ³íâåñòèö³é ïðè äâîõ óìîâàõ:

– âîíè ïîâèíí³ îáåðòàòèñÿ íà ðèíêó;

– ñëóæèòè áîðãîâèìè çîáîâ`ÿçàííÿìè.

Основна мета банків як інвесторів âáà÷àºòüñÿ â òîìó, ùîá çàáåçïå÷èòè ñîá³ çáåðåæåííÿ êîøò³â, тоб-то безпечність вкладень, дохідність банківських інвестицій, їх ліквідність та ріст.

Деякі західні вчені відносять до інвестиційних цілей диверсифікацію інвестиційного портфелю, хоча вона виступає скоріш за все, методом регулювання інвестиційної діяльності банку для досягнення банківськиї цілей, тоб-то є наслідком цих цілей.

Під безпекою, слід розуміти невразимість вкладень від зворушень на фондовому ринку та стабільність одержання доходу. Безпека зазвичай досягаєть збитками дохідності і росту вкладень. Найбезпечнішими вважаються вкладення в облігації державних позик, котрі забезпечуються своїм економічною вагою та платоспроможністю держави.

Якщо банк зацікавлений в доходності цінних паперів, тоб-то в одержані максимально можливих дивідентів по акціям і процентів по боргових зобов’язаннях, то йому, імовірно, прийдеться пожертвувати безпекою, оскільки рахується, що більш дохідними є цінні папери акціонерних товариств з низьким інвестиційним рейтингом. Однак це не означає, що чим ненадійніші цінні папери тим вони більше приносять доходу. Дохідність залежить і від інших чинників. Оптимальне поєднання безпечності і дохідності досягається ретельною і періодичною провіркою та підбором цінних паперів.

Ліквідність цінних паперів означає швидке та беззбиткове для їх власників переведення цих паперів в гроші. Ліквідність не обов’язково пов’язана з іншими інвестиційними цілями. Вона означає, що при певній ціні завжди знайдуться покупці, котрі придбають ці цінні папери.

Нарощувати вкладення можуть лише власники акцій. Збільшення капіталу забезпечується в основному за рахунок простих акцій акціонерних товариств котрі розвиваються, і котрі працюють в передових галузях народного господарства. Такі акції, як правило, приносять низький рівень дивідентів, але забезпечують швидке подорожчення капіталу.

Таким чином, потрібно відзначити, що ні один цінний папір не відповідає одночасно всім інвестиційним цілям, треба знайти компроміс між цілями інвестора. Якщо цінні папери надійні, то дохідність буде низькою, тому що інвестори, надаючи перевагу надійності, будуть купляти їх по більш високій ціні, порівнянно з номінальною, ціною, що відповідно знизить дохідність. Таке ж положення і при виборі інших цілей. Якщо прогнози вкажуть на ріст капіталу, то на такі цінні папери виникає підвищенний попит, в результаті якого будуть рости ціни і снижуватись дохідність.

Особливу увагу комерційні банки приділяють якості цінних паперів при їх купівлі, хоча надійного методу визначення захисту вкладених коштів на довгий термін немає, оскільки іноді мають місце ситуації, котрі неможливо передбачити.

Таким чином, коли визначені цілі інвестування, необхідно вибрати ті цінні папери, котрі відповідають цим цілям. З цією метою спочатку проводять галузевий аналіз, відбір галузей, діяльність яких за певний період дає найкращі результати. За допомогою такої оцінки прогнузується перспективи розвитку галузі, робляться висновки про взаємозв’язок обсягу виробництва, прибутку, рівня цін, і т.д. Після цього робиться аналіз публікованої фінансової звітності і порівнюють результати за ряд років в процентному і вартісному відображенні. Основними показниками, котрі розглядаються при такому аналізі, є обсяг продажі і загальна виручка, балансовий прибуток, чистий прибуток, ставка податку, розподілення активів та ін.

Пізніше розрахувуються ключеві коефіцієнти: норми прибутку на акціонерний капітал; коефіцієнт прибутковості (відношення чистого прибутку до виручки від реалізації); коефіцієнт обернення коштів (визначається шляхом ділення виручки від реалізації до вартості активів акціонерного товариства); співвідношення власних і позичкових коштів, коефіцієнт ліквідності та інші показники. Ці коефіцієнти доцільно співставити з аналогічними по галузі, а також прослідити динаміку за певний період часу.

Основними цінними паперами у відповідності до закону України “Про цінні папери і фодову біржу” є акції і облігації, решта походять від них.

Акція - це цінний папір без встановленого строку обігу, яка свідчить про внесення відомого паю в капітал акціонерного товариства, і яка підтверджує членство в цьому товаристві і праві її володаря на одержання частки прибутку у вигляді дивідента, а також на участь в розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Таким чином, участь банку в капіталі акціонерного товариства дозволяє вишукати дивіденти на вкладений капітал, а також бути співвласником даного товариства.

В теперішній час банкам дозволено створювати дочірні підприємства, котрим вони можуть передавати частину своїх функцій. Так, декотрі банки передають свої операції по оренді обладнання дочірнім лізинговим компаніям.

Дуже вигідно банку бути засновником страхового акціонерного товариства, яке буде страхувати клієнтів цього банку, що забезпечило б повернення виданих кредитів.

Банк також може придбати акції товарних і фондових бірж, якщо вони створені в формі акціонерного товариства. Це дає банкам членство на біржі, де вони можуть проводити біржеві операції від свого імені або по дорученню своїх клієнтів.