Розділ 2. Характеристика господарської та зовнішньоекономічної діяльності Бердичівського державного лісогосподарського підприємства за 2006-2008 роки
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності Бердичівського державного лісогосподарського підприємства
Бердичівське державне лісогосподарське підприємство (Бердичівський держлісгосп) знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. К. Маркса, 9. Підприємство створене на підставі наказів Державного Комітету лісового господарства України від 31 жовтня 1991 р.
Організаційно-правова форма господарства (КОПФГ) – державне підприємство, підпорядковане Державному Комітету лісового господарства України. Форма власності Держлісгоспу – загальнодержавна. Вид діяльності підприємства: розведення лісу, лісозаготівля, спеціалізована роздрібна торгівля непродовольчими товарами.
Оперативне управління Держлісгоспом здійснює його директор – Литвиненко Сергій Володимирович.Структура Бердичівського держлісгоспу включає в себе сім лісництв, нижній склад Разіно та автопарк, які займаються лісозаготівлею та переробкою деревини.
Загальна площа держлісгоспу складає 27755 га, з них площа вкрита лісовими насадженнями – 25189 га. Середньорічна заготівля деревини – 62400 м. куб. Кількість працюючих в держлісгоспі складає – 390 особи, з них 314 постійних працівників.
Державне лісогосподарське підприємство є юридичною особою. Держлісгосп здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України. Участь держлісгоспу в асоційованих, корпораціях, концернах та іших об`єднаннях здійснюється на добровільних засадах, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству та іншим нормативним актам України.
Майно держлісгоспу становить основні фонди та оборотні кошти, а також інших ціностей, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Держлісгосп має право здавати в оренду відповідно до чинного законодавства, підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які йому належать, а також списувати їх з балансу.
Бердичівський держлісгосп, колишній Бердичівський лісгосп був створений в 1938 р. за рахунок лісів Бердичівського і Дзержинського лісопромгоспів. В 1969 р. згідно Постанови РМУРСР від 30 листопада 1959 р. № 1834 Бердичівський лісгосп був реорганізований в лісгоспзаг. В 1937 р. до складу лісгоспзагу включене Ружинське лісництво розформованого Попільнянського лісгоспзагу. Згідно наказу Мінлісгоспу УРСР від 1 серпня 1978 р., до складу лісгоспу ввійшли 1021 га колгоспних лісів Любарського району. Таким чином, на момент лісовпорядкування 1937 році площа підриємства становила 31973 га.
В 1991 р. згідно рішення Житомирського облвиконкому від 15.10.1998 р. № 287 Ружинське лісництво передано в знову створений Попільнянський держлісгосп. В цьому ж році на підставі постанови Ради Міністрів України від 31.10.1991 № 133 та об`єднання "Житомирліс" від 11. 11.1991 р. № 162 "Про організаційну структуру управління лісовим господарством був створений Бердичівський держлісгосп в сучасних його межах.
Згідно даних попереднього лісовпорядкування загальна площа земель держлісгоспу складала 31973 га. За минулий ревізійний період прйшли слідуючі зміни в структурі підприємства :
Ружинське лісництво площею 4212 га передано Попільнянському ДПГ на підставі розпоряджень згаданих вище;
За рахунок утогнення площ в органах землевпорядкування по Любарському району площа держофонду збільшена на 15 га ;
Згідно відповідних рішень зі складу держлісгоспу вилучено 21 га (Чорнолозьке лісництво);
Згідно наказів по держлісгоспу відбулись зміни в структурі лісництв.
На момент закінчення лісовпорядкування загальна площа держлісгоспу становила 27755 га.
Район розташування держлісгоспу відноситься до числа сільськогосподарських районів області з розвинутою переробною промисловімстю.
Провідною галуззю народного господарства є сільське господарство, яке спеціалізується на вирощувані зернових та цукрового буряка.
Переробкою деревини займається мам держлісгосп, що має три цехи та меблеві фабрики в Джержинську, Чуднові та Бердичеві. Для надання технічної допомоги і контролю за веденням лісового господарства за ДЛГ закріплено 103 колективних і державних господарств Бердичівського, Чуднівського, Джержинського та Любарського районів, загальною площею лісових земель 9,5 тис.га. Лісистість зони діяльності ДЛГ в середньому 13,2%, але вона змінюється від 6,4% на Любарському району до 24,5% по Джержинському.
Держлісгосп задовольняєпотребу в деревині Бердичівського, Чуднівського, Любарського, Джержинського адміністративних районів. Найбільшими споживачами є підприємства держалпрому та місцеві населення. Річна потреба в деревині в зоні діяльності держлісгоспу складає 14,50 тис.м. Відпуск її за останні два роки з лісів державноголісового фонду становить 141,9 тис. метрів кубічних в середньому 71 тис. метрів кубічних.
Основні асортименти, що заготовляються в держлісгоспі : пилових 8%, фансировина 3%, будівельний ліс 9%, технічна сировина 7%, дрова 73%.Вся продукція поділяється на три види: лісопродукція від рубок, пов"язана з веденням лісового господарства; лісопродукція від рубок головного користування та лісопродукція з нижнього складу. Дані види продукції поділяються на три підвиди: ділову лісопродукцію, технічну сировину та дрова.
Розмір вивозу деревини за межі зони діяльності за останні два роки дорівнюють 25 тис. метрів кубічних. Потреба в деревині задовольняється на 49%, в тому числі на власні потреби 100%. Покриття дефіциту деревини проводиться за рахунок ввозу з північних районів області ( шпильнові породи ). Пунтами вивезення деревини з території ДЛГ є станція Разіно і Бердичів.
Лісове господарство в економіці району займає значне місце. Основні напрямки його розвитку – це збереження і підвищення природоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних, естетичних та інших функцій лісу.
Таблиця1. Основні економічні показники господарської діяльності держлісгоспу.
| Показники | 2006р. | 2007р. | 2008р. |
| Обсяги господарської діяльності (валова продукція), тис. грн. | 3546,8 | 5246,7 | 5568,3 |
| Чистий дохід (виручка)від реалізації продукції, тис. грн. | 3174,0 | 4628,5 | 4981,0 |
| Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. | 2753,9 | 3915,1 | 4112,4 |
| Валовий прибуток, тис. грн | 420,1 | 713,4 | 868,6 |
| Чистий прибуток, тис. грн. | 18,5 | 0,1 | 0,1 |
| Середньооблікова чисельність працівників, чол. | 364 | 379 | 390 |
| Середньорічна вартість, тис.грн.: а)Основних засобів б)Оборотних активів | 3136,1 1769,1 | 3118,0 1950,3 | 3061,6 1657,2 |
| Фондовіддача, грн. | 1,01 | 1,48 | 1,63 |
| Фондомісткість, грн. | 0.99 | 0,68 | 0,61 |
| Фондоозброєність, грн./чол.. | 8,6 | 8,2 | 7,8 |
| Коефіцієнт оборотності оборотних активів | 1,7 | 2,4 | 3,0 |
| Продуктивність праці, тис. грн. | 8,7 | 12,2 | 12,7 |
| Рентабельність господарської діяльності, % | 1,8 | 0,6 | 0,4 |
З цієї таблиці ми бачимо як зростання початкових показників доходу, що свідчить про розширення обсягів виробництва і реалізації за даний період , так і збільшення собівартості та додаткових витрат, які негативно впливають на кінцевий результат. Так, вартість валової продукції у 2008 році у порівнянні з 2006 зросла на 2021,5 тис. грн., або57%.Собівартість реалізації за 3 роки зросла 1358,5 тис. грн. або на 49%.Так як приріст доходів у відсотках більший, ніж приріст собівартості, валовий прибуток зріс на 106,7%.Але внаслідок підвищення інших видів витрат показник чистого прибутку впав на 99%. Стосовно таких показників, як середньорічна вартість основних виробничих і оборотних фондів ,ми можемо відмітити, що у 2008 році значення цих показників зменшились відповідно на 2,4% та 3%. Ми можемо зробити висновок, що діяльність держлісгоспу за досліджуваний період була досить прибутковою, але багато- витратною. Про це свідчать показники валового і чистого прибутку.
Організація виробництва і організація праці невід’ємно пов’язані з розвитком і вдосконаленням матеріально – технічної бази. Тому в процесі аналізу важливо вивчити і дати оцінку динаміки і структури основних фондів, проаналізувати фондооснащеність підприємства і фондоозброєність праці. Найважливіше завдання аналізу – визначити ефективність використання основних засобів в цілому і по групах.
Основним критерієм оцінки ефективності використання основних виробничих фондів є фондовіддача. Фондовіддача – це економічний показник ефективності використання засобів праці, який показує, скільки продукції ( у грошовому виразі) випускається на підприємстві у розрахунку на 100 гривень основних виробничих фондів. Показник обернений фондовіддачі – фондоємкість. Показник фондоозброєність розраховується як співвідношення середньорічної вартості ОВФ до чисельності працівників. За даний період фондовіддача зросла на 61 %, і , відповідно, фондомісткість зменшилась на 39 %. Показник фондоозброєності змінися на 9% в сторону зниження.