Історія України у всесвітній історії (стр. 15 из 23)
23. ГЕНЕЗА КАПІТАЛІЗМУ В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
Кін 15-поч 16 ст. називають по-різному. Ранній новий час! Кінцева межа цього часі – або 17 ст. – Фр. Революція, або 18 – Ан. Рев., пром переворот.
Тенденції економічного розвитку:
1. зміни в розвитку продуктивних сил. Нові засоби виробництва, удосконалюються старі. Водяне колесо, доменна піч, прогрес в текстильній пром, виготовлення зброї, книгодрукування, поява механічного годинника.
2. В с/г вдосконалюється процес обробітку землі, процес комутації – перехід від натуральної до грошової ренти. Спеціалізація районів.
3. Виникають мануфактури – засновані на ручній праці, але є розподіл праці. Типи: розсіяна, централізована, змішана.
Розвиток капіталізму потребує:
Нагромадження певної суми грошей при високому рівнівиробництва
Робоча сила.Шляхи нагромадження капіталу:
- Великі географічні відкриття. Колонізація, освоєння нових земель, торгівля.
- Позбавлення власників засобів виробництва. Огородження в Англії. У фригольдерів віднімали землі і огороджували. Маленькі господарства розорюються, а великі стають на ноги.
Зростає роль банків. Відбувається деформація трад структури сусп. Дворянство: старе і нове (джентрі – Ан.). Селяни – верхівка і низи. Ремісники
– цехи стають гальмом розвитку капіталізму.
6. ВИНИКНЕННЯ КОЗАЦТВА ТА ЙОГО РОЛЬ В ІТОРІЇУКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Вперше термін «козак» зустрічаємо у 1240. У перекладі з тюркських мов він означає «одинокий», «схильний до завоювання». Цікаво, що слово «козак» вживалося для позначення полярних рольових функцій: «страж» і «розбійник».
Проблема появи та формування козацької верстви й досі єдискусійною.
1) «хозарська» — ототожнює козаків з давніми народами степу
«козарами», або хозарами;
2) «чорно-клобуцька» — вбачає в них нащадків «чорних клобуків» — тюркського племені, яке у давньоруські часи жило в пограничному зі Степом Пороссі;
3) «черкаська» — вважає виникнення козацтва одним з наслідків процесу міграції в Подніпров'я черкесів (черкасів), які до того проживали в Тмутаракані;
4) «татарська»
5) «уходницька» — пов'язує виникнення козацтва з утворенням на території Наддніпрянщини громад вільних озброєних людей, котрі прибували сюди на промисли за рибою, бобрами, сіллю, дикими кіньми та іншою здобиччю;
6) «захисна»
7) «соціальна» — факт виникнення козацтва пояснює як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного гніту.
Чинниками, що робили можливими появу та формування козацтва, були:
1) існування великого масиву вільної землі зі сприятливими для життєдіяльності умовами в порубіжжі між хліборобською та кочовою
цивілізаціями;
2) досвід освоєння південних територій уходниками, добичниками, бродниками.
3) природне прагнення людей до міграції в пошуках кращого, до самозбереження, самоствердження і самореалізації.
4) посиленням феодальної експлуатації, прогресуючим закріпаченням, наростанням релігійного та національного гніту;
5) зростанням зовнішньої загрози, нагальною потребою захисту від нападів турків і татар.
Як новий прошарок суспільства формується протягом XV— XVI ст. Фактично майже до кінця XVI ст. термін «козацтво» фіксував не соціальний статус, а спосіб життя, рід занять. У 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал про утворення найманого козацького формування. 300 козаків було прийнято на державну службу, записано у реєстр (список) і отримало правовий статус регулярного війська.
1578 - Король Стефан Баторій вписав до реєстру 500 козаків, які за свою службу звільнялися від податків, одержували землю на правах рангового володіння, Основними завданнями реєстровців були охорона кордонів та контроль за нереєстровими козаками.
Організаційно реєстрове (городове) козацтво 1625р. мало шість полків — Білоцерківський, Канівський, Черкаський, Корсунський, Переяславський, Чигиринський. Серйозним ударом по реєстровцям і по всій козацькій верстві була «Ординація війська Запорозького реєстрового» (1638), яка зменшила кількість реєстрового війська і обмежила привілеї та права козацтва.
25. АНГЛІЙСЬКА БУРЖУАЗНА РЕВОЛЮЦІЯ 17 СТОЛІТТЯ
1640—60 привела до перемоги капіталістичного ладу в Англії; одна з перших буржуазних революцій. В 16 і на початку 17 ст. в Англії відносно швидко розвивався капіталістичний спосіб виробництва, зміцнювались економіч. позиції буржуазії і т. з. «нового дворянства», що стало на шлях капіталістич. підприємницької діяльності. Одночасно йшов процес масового обезземелення селянства.
Англійська Громадянська війна- конфлікт між королем Карлом І і роялістами (кавалерами), з одного боку, і парламентаріями ("круглоголовими") під керівництвом Кромвеля, з ін. Приводомнеконституційні акти короля, а причиною боротьба за владу між королем і парламентом. Воєнні дії почалися серією поразок роялістів, що завершилися полоном Карла в 1647 і його стратою в 1649 Війна прод- до останнього розгрому роялістських військ при Ворчестері в 1651. Кромв правив до смерті 1658.
Суперечності:Екон розвиток призвів до загострення суперечностей між буржуазією і новим дворянством, з одного боку, і монархією та феод. дворянством — з другого.Гострого х-ру ці суперечності набрали при Стюартах — Якові І (1603—25) і Карлі І (1625—49). Незадоволення буржуазії феод.-абсол порядками проявилось у русі пуритан і парламентській опозиції.1629 Карл І, незадоволений опозицією парламенту, розпустив його і 11 років правив країною як самодержець. В 1640, потребуючи грошей для провадження війни проти Шотландії, король скликав парламент (Довгий парламент, 1640—53), що став органом бурж. революції. 1641 парламент змусив короля усунути від влади найакт прихильників абсолютизму;лікв надзвичайні корол й церк суди, скас податки, запроваджені без згоди парламенту,постанову-обов'яз скликання парламенту кожні три роки; позбавив короля права самовільно розпускати парл. Карл І, підтриманий феод. дворянством і англіканською церквою, в серпні 1642 став на шлях збройної боротьби проти парламенту.Почалася перша громадянська війна.
Громадянська війна На чолі парл-кої армії в перші роки війни-предски правого крила парл-ту, не схильні до повного розриву з королем. Арміяслабу кавалерію, не було рег-го централіз постачання-поразки.Поч1645 командування армією парл-у перейшло до представників серед. верств буржуазії і нового дворянства — т. з. індепендентів, прихильників рішучої боротьби з королем, лідер Кромвель(Кр) реорганізував армію, зробивши загони селян і міської бідноти її основною ударною силою.Влітку 1645 військо Кр в битві під Нейзбі 1645 розгромило корол армію. Карл І, який 1646 втік до Шотландії, був виданий парламенту.1648- КарлІ-спробу знову розпоч Гр.війну,але й раз перемогла революц. армія.
Довгий парламент За час війни - ряд законів в інтересах буржуазії і нового дворянства.Закон про скасування «рицарського держання» (1646) перетворив феодальну власність дворян на приватну капіталістичну власність. Селяни,не звільнились від феод. повинностей. В бор з роялістами Кр спирався на революц. маси. Під їх тиском він мусив задовольнити деякі вимоги представників дрібної буржуазії —левелерів(«урівнювачів»)вимагали встановлення бурж. республіки і запровадження широкого виборчого права.30 січня 1649 було страчено Карла І, в лютому ліквідовано палату лордів, а в травні 1649 Англію було проголошено республікою.Дуже скоро після цього Кр розправився з левелерами. На поч. 50-х рр. 17 ст. він розгромив народні повстання в Ірландії і Шотландії.В 1653 буржуазія і нове дворянство встановили військ. диктатуру Кромвеля, покликану придушити народні заворушення і не допустити реставрації феод. ладу. 1658 Кромвель помер.Буржуазія і нове дворянство, налякані зростанням селянсько-плебейського руху, 1660 реставрували монархію Стюартів. Спроби Стюартів Карла II [1660—85] і особливо Якова II (1685—88] відновити в Англії дореволюц. порядки зустріли рішучий опір парламентської опозиції, очолюваної вігами. 1688—89 парламент здійснив держ. переворот («Славну революцію»), закликавши на англ. престол штатгальтера Нідерландів Вільгельма Оранського. При владі в Англії стали великі землевласники і капіталісти.
ЧинникиВирішальну роль відіграли селянство і трудящі маси міського населення.Наслідками рев-ії скористалися буржуазія і нове дворянство. Трудящі не поліпшили свого матеріального становища.
НаслідкиПісля А. б. р. прискорився процес розорення і обезземелення англ. селянства.Проте А. б. р. була великим прогресивним фактором в історії. Це був початок загального краху феодалізму в Європі. Англійська буржуазна революція покінчила з феодально абсолютистським устроєм і привела до перемоги прогресивного на той час буржуазного ладу в Англії. Визволені продуктивні сили країни дістали широкий простір для свого розвитку. Буржуазні відносини, які встановилися після неї, поширилися на пн.-амер. колонії.Англійська буржуазна революція висунула Англію далеко вперед в економіч. і політич. відношенні в порівнянні з іншими європ. державами.
53. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ
ВІЙНИ (1945-1950)
Головні характеристики МВ повоєнного періоду.
1. холодна війна – як результат протистояння двох наддержав в умовах можливості застосування ядерної зброї. Гарячі війни перемістилися на ―околиці світу‖, але провідні держави прямо чи опосередковано участь у них все одно брали.
2. створення системи військових союзів та коаліційна дипломатія – відбувалося групування держав навколо полюсів сили. Було створено НАТО та Організацію Варшавського договору. Підписано цілий ряд невійськових угод, що створювали політичні блоки держав, при чіткому розмежуванні їх на східні та західні.