1980-тірр-перше місце у світі по вир-ву телевізорів, бавовняних тканин, цементу, вмидоб вугілля.
1979-політика однодітності.
1989- мітинги студентів-вимоги: демок-ції, розшир прав і свобод. В керівництві – розкол – 1-за компроміс 2-за жорсткий курс, які і перемогли, вони ввели воєний стан+ вніч 3-4 червня 1989-в Пекін ввели війська, за їх допомог очистили площу від студентів-жертви. В рез-ті – удар по міжн становищі, але не згорталися екон реформи. Зберігся тотал політичний лад, розвиток ринкової економіки-успіхи.
ХАР-Р.
18 СІЧНЯ 1919-Паризька мирна конф.
ЛлойдД Жордж, Вільсон, Клемансо-гол роль. Розробка мирного дог з Нім,-
1. 28 червня 1919р-Версальський дог. :значну частину тер втрачала-Ельзас і Лотарингію-до Фр, три округи-Бельгії, част Сілезії-ЧС, част Прусії і Поморя,Познань- Пол, Пн. Шлезвіг-Данії; Фр отрим на 15 р вугіль шахти Саару; втрачала всі колонії; не мала права розташ війська в зоні р.Рейн; армія-не більше 100тис; репарації 132 млрд золотих марок.
2. Договори з союзниками Нім:
Сен-Жерменський з Австрією 10 вересня 1919: визнава її суверенітет в етнічних межах австр нації, заборон об’єм з Нім.
Нейський з Болгарією 27 листопада 1919: зобов’язував передати деякі її терит до Рум і Югосл.
Тріанонський з Угорщ 4 червня 1920- вел тер втрати: Трансільванію і част Банату-до Рум, Словаччину і Закарпатську Укр.-ЧС, Хорватіюі ін терКор СХС.
Севрський з Туреч 10 серпня 1920 позбавляв Тур-ну суверенітету навіть над тер, де тур насел складало більшість; контроль над тур економікою, фінансами, протоками Б і Д. Почався визвольний рух-перемога тур військ над інтервентами Антанти призвело до заміни у 1923 Лозанським дог з Тур.-визнали тер і кордони якими є і сьогодні.
3. Ліги Націй 1919-статут ЛН, Женева, вищі органи: Асамблея та Рада
Ліги
4. Колоніальне пит-система мандатів.
5.Російське пит-не огол війну, а дати підтримку контр рев.
Загострились міжн відносини в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: Яп не воювала, а викор війну і захопила німец-х володінь у Кит, Марсіанських, Маршаллових, Каролінських о-в, це призвело до загострення відн з ЗЄ і США. Небезпечним було посилення Япон в Кит.
+ прискорення гонки морських озброєнь-ВБ,США, Япон. Рішенняскликати конф:
Вашингтонська 16 листопада 1921-6лютого 1922 США,ВБ,Фр, Іт, Яп, Кит, Бел,Нід, Португ.
1. Договір чотирьох 13 грудня 1921- США,ВБ,Фр, Яп. –взаємна гарантія терит володінь в Тихому, Інд. Океані; не будувати нових війс-мор баз, фортець; гарантія безпеки.
2. Договір п’яти США,ВБ,Фр, Яп +Іт про обмеження гонки морських озброєнь; встановлювалося співвідношення по класу лінкорів в війс-мор озброєннях 5:5:3:1,75:1,75
3. Договір Девяти 6 лютого 1922- США,ВБ, Фр, Яп, Іт, Бел, Нід, Порт, Кит – Яп повина повернути Китаю захоплені тер; принцип поваги до суверенітету і цілісності Кит; принцип „рівних можливостей‖ в торгівлі і відносинах з Кит.
Зволікання з остаточним вирішенням аграрного питання, посилення експлуатації робітничого класу, об'єктивна зацікавленість буржуазії в її залученні до вирішення важливих державних проблем, національний гніт, відсутність демократичних свобод тощо створювали ґрунт для стихійного вибуху невдоволення народних мас. Можливість виступу стала реальною лише завдяки появі та зміцненню наприкінці XIX — на початку XX ст. широкого спектра політичних партій, розширенню сфери їхніх дій, посиленню впливу на маси; втраті авторитету та частковому послабленню царизму в зв'язку з поразкою в російсько-японській війні 1904—1905 pp.
Початком 9 січня 1905 р. в Петербурзі-була розстріляна за наказом уряду 150-тисячна мирна робітнича демонстрація, учасники якої намагалися передати цареві петицію про свої потреби. Гасло «Геть самодержавство!»
І — «піднесення» (січень—жовтень 1905р.): наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру; політизація народних мас; активізація процесу самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо); поширення хвилі заворушень серед селян та армії; переплетення та взаємовплив робітничого, селянського та національновизвольних рухів.
II — «кульмінація» (жовтень—грудень 1905 p.): коротка стабілізація в країні та певне розмежування політичних сил після публікації царського Маніфесту 17 жовтня; діалог та легальна взаємодія між опозицією та владними структурами; активне формування багатопартійної системи; посилення пропаганди та агітації крайньо лівих партій — більшовиків та есерів; організація лівими силами хвилі збройних повстань у грудні 1905 р. (повстанськими центрами в Україні були Харків, Олександрівськ,
Катеринослав, Горлівка та інші міста).
ІІІ— «спад» (січень 1906—червень 1907p.): посилення репресій (каральні експедиції, арешти, обшуки тощо); помітне зменшення масштабів та інтенсивності робітничих страйків та селянських виступів; перехід більшості політичних партій у підпілля; поширення серед революціонерів терористичних форм боротьби (1906—1907pp. у Російській імперії було вбито та поранено 97 тис. посадових осіб, на П. Столипі-на було здійснено 10 замахів); спроби опозиції продовжити антифеодальну, анти-імперську, антикапіталістичну боротьбу парламентськими методами у стінах Державної думи; перехід реакції у наступ.
Якісно новим явищем- стали взаємовплив та взаємопроникнення робітничого, селянського та національно-визвольних рухів, що значно посилювало антисамодержавний фронт і сприяло появі іншого нового явища — широкомасштабності народних виступів, основними параметрами якої є масовість, територіальна поширеність, тривалість. Повстання на броненосці «Потьомкін» (червень 1905 p.), збройні виступи у Севастополі під керівництвом П. Шмідта (листопад 1905 р.), у Києві на чолі з Б. Жаданівським (листопад 1905 р.) в ін містах свідчили про поширення революційних настроїв серед солдат та матросів.
17 жовтня Миколою II Маніфесту,-народові обіцяли громадянські свободи (недоторканість особи, свободу совісті, друку, зборів, союзів), декларувалося скликання російського парламенту — законодавчої Державної думи із залученням до виборів усіх верств населення.
Слабкість та незрілість парламентської форми правління, з одного боку, і необхідність консолідації опозиційних сил — з іншого зумовили появу нової альтернативної моделі організації влади — Ради робітничих депутатів виникали протягом жовтня—грудня 1905.
Зростання політичної свідомості, концентрація сил, організованість — характерні риси селянського руху цього періоду. в українських землях було створено 120 селянських і волосних організацій спілки, 12 повітових і 7 губернських комітетів.За роки революції вибухоподібно розгортається кооперативний рух.
Важливе значення для розвитку суспільно-політичного життя мала поява в опозиційних сил легального офіційного каналу впливу на владу — думської трибуни. У І та II Державних думах на правах парламентської фракції діяла Українська думська громада, і обстоювала, право України на політичну автономію та українізацію школи, судочинства, церкви та місцевих адміністративних органів.
З червня 1907 р. були опубліковані царський Маніфест про розпуск II Державної думи і новий закон про вибори до III Думи, відповідно до якого 80% населення Російської імперії позбавлялося виборчих прав. Фактично було здійснено державний переворот, який не тільки відкривав новий період — період реакції, а й підводив риску під революційними змаганнями 1905— 1907 pp.: перша російська революція зазнала поразки.
32. СОЦ-ЕКОН ТА ПОЛІТ РОЗВИТОК РОСІЇ У 18СТ.
1пол 18ст: 1721-проголошена Рос імпвійськова реф: військо комплектувалося за рах рекрутських наборів; з певної кіл-ті селян і посадських жителів одному випадало йти на довічну війс службу; введені однакові мундири і єд с-ма озброєння. Реф пром-сті: на кошти д-ви і приват осіб будув мануфактури, до яких приписувалися вел групи селян. 1721-указ, що дозволяв мануф-рам їх купувати-ця категорія сел. Називалася посесійними, їх не можна було продавати окремо від мануфактури. Перша чверть 18ст-близ 200нових мануф.Реф держ упр-ня- 1711-ств Сенат-вищий закдавчий, розпорядчий, виконав орган при царі. 1718-20- після лікв-ції Приказів, огр-ться нова мережа урядових закладів-колегії, які опікалися певними ділянками держ упр-ня на всій тер Рос. Введена посада генералпрокурору з штатом чиновників на місцях-нагляд за діял всіх ланок упр-кого апарату. Реф місц упр-ня - 1708-введено губернський поділ д-ви. Ген-губернатори признач-ся царем і мали вел права. Міські магістрати підпорядковувалися гол-у магістрату. Податкова реф – 1719-все чолов населення було переписане. 1724- ввод подушний податок, що замінив усі попередні, від нього звільнялися дворяни і дух-во. Церковна реф – після смерті патріарха Адріана-1700 Петро не дозвол обрати наступника глави церкви. 1721-указ ств Духовна колегія або Синод -справами церкви-на чолі зі світською особою. На користь д-ви відібрана частка церк майна. Обмеж права дух-ва.Катерина 1 1725-27 – заснована Верховна таємна рада з шир повноваженнями. Петро ІІ 1727-30 – онук Петра, 12річний-бенкети, помер.Анна Іванівна 1730-40 – племінниця Петра, малоосвічена, влада в руках Бірона; дружина герцога Курляндського, який скоро помер.Біронівщина. спадкоємцем призначила Івана Антоновича- сина своєї племінниці Мекленбурзької герцогині Анни Леопольдівни, якому було к-ка місяців.Іван ІІІ 1740-41 придворні інтриги.Єлизавета І 1741-1761- вчинила палацовий переворот; Разумовському. Внут пол - скас страта. Сенат набув старого значення і після знищення Кабінету міністрів став вищим органом упр-я в державіЗначення Синоду і духівництва зрослоСенат піклувався про поширення православ'я, про забезпечення дух-ва і монастирів, про поширення дух освіти в народі. Вел проблемою-стан фінансів. Ряд проектів для розвитку зовнішньої торгівлі. 1754 році Сенат-постанову-знищення внутр митниць. Розвиток системи монополій.Реорганізовані військовонавчальні заклади. У 1744-указ-розширення мережі початкових шкілПерші в