Мир Знаний

Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання (стр. 13 из 19)

Грошово-кредитна політика в Україні для досягнення темпів економічного зростання, які б відповідали стандартам світового фінансового середовища, повинна формуватися за наступними напрямками:

· здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси, що відповідав би приросту прогнозованого рівня валового внутрішнього продукту та запланованому рівню інфляції;

· збільшення кредитної підтримки вітчизняних виробників шляхом інтенсифікації кредитної активності комерційних банків, а також підтримання Національним банком України ліквідності комерційних банків;

· стимулювання процесів збільшення обсягів вкладів населення у банківську систему шляхом підвищення гарантій їх повернення через запровадження механізмів страхування депозитів;

· сприяння у відновленні довіри інвесторів як внутрішнього, так і зовнішнього ринку до подальшого розвитку та функціонування фондового ринку державних цінних паперів як одного з основних сегментів руху капіталів та ефективного інструмента управління грошово-кредитним ринком;

· стимулювання інвестиційної діяльності банків, насамперед збільшення обсягів довгострокового кредитування завдяки забезпеченню фінансової стабілізації і на цих засадах – сприяння зростанню обсягів довгострокових депозитних вкладів суб’єктів господарювання та населення.

3. Удосконалення механізму застосування інструментів грошово-кредитної політики НБУ

3.1 Вплив змін облікової ставки НБУ на рівень кредитної активності суб’єктів господарювання

Як нам уже відомо, процентну ставку, за якою центральний банк надає позики комерційним банкам, називають обліковою, або дисконтною. Позики центрального банку комерційним банкам називають дисконтними позиками. Ці позики надаються комерційним банкам на короткий період часу: по-перше, для підтримання їхніх обов'язкових резервів на необхідному рівні, по-друге – для підтримання ліквідності комерційних банків в ситуації «навали на банк».

За проведення політики «дорогих грошей» центральний банк має на меті зменшити обсяг рефінансування кредитних установ, а тому підвищує облікову ставку. Позики центрального банку для комерційних банків стають дорожчими і відповідно дорожчають кредити, що надаються комерційними банками. У результаті скорочуються кредитні вкладення в економіку та гальмується зростання виробництва.

За політики «дешевих грошей» метою центрального банку є полегшення доступу комерційних банків до рефінансування, у зв'язку з чим облікова ставка знижується. Це, у свою чергу, стимулює розширення кредитних операцій банків, що сприяє прискоренню темпів економічного зростання (див. рис. 3.1) [26].

Слід зазначити, що процентні ставки центрального банку та ринкові процентні ставки створюють систему ставок, які впливають одна на одну. Між ними виникають певні співвідношення і залежності, які обумовлені природою банківської діяльності.



Рис. 3.1. Механізм регулювання обсягів кредитування реального сектора економіки за допомогою облікової ставки

Комерційні банки, запозичуючи кредити центрального банку, надають кредити кінцевим позичальникам за більш високими кредитними ставками ніж ставка рефінансування. В іншому випадку банки б отримували збитки у розмірі відповідних витрат. Таким чином, можна сформулювати правила встановлення раціональної процентної ставки.

1. Ставка рефінансування повинна бути суттєво нижча ніж кредитна ставка.

2. Ставка рефінансування не повинна бути суттєво нижча ставок за казначейськими векселями (зарубіжний досвід).

3. Перевищення кредитних ставок над ставками за депозитними операціями банків.

Крім того, у різних країнах для характеристики індикаторів процентних ставок використовуються конкретні показники з різними термінами надання і залучення кредитів. Це обумовлено особливостями національних грошово-кредитних систем і систем статистики. Так, в статистичній базі міжнародного валютного фонду по Великобританії і Австрії не наводяться ставки рефінансування. По Японії немає інформації про ставки казначейських векселів. Тому аналіз здійснюється окремо за кожною країною з урахуванням особливостей показників процентних ставок (додаток М).

Проаналізуємо вплив зміни облікової ставки на ставки комерційних банків по кредитах за допомогою кореляційного аналізу та порівняємо обсяги кредитних вкладень. Для проведення аналізу візьмемо три роки: 2002, 2004, та 2005.

Таблиця 3.1. Виявлення залежності між обліковою ставкою та процентними ставками банків
2002 р. 2004 р. 2005 р.
Облікова ставка (середньозважена за рік), % 9,5 7,5 9,3
Процентні ставки банків за кредитами в національній валюті, % 24,80 17,30 16,4
Вимоги банків за наданими кредитами, млн. грн. 42035 88579 143418
Коефіцієнт кореляції між рівнем облікової ставки та процентними ставками комерційних банків

Коефіцієнт кореляції між обліковою ставкою та процентними ставками банків за кредитами дорівнює 1. Це свідчить про те, що зв’язок між цими показниками прямий, при чому дуже тісний (функціональний). Тобто Національний банк реалізує політику «дешевих» грошей, зменшуючи облікову ставку він стимулює комерційні банки до рефінансування. Отримання додаткових первинних резервів дає змогу комерційним банкам більш активно проводити кредитні вкладення. З даних таблиці ми бачимо обернену залежність між рівнем процентних ставок за кредитами та обсягами наданих кредитів. Зменшення відсоткової ставки на 0,9 призвело до збільшення суми виданих кредитів на 54834 млн. грн. Хоча слід відмітити, що спостерігається тенденція до збільшення облікової ставки НБУ. Її збільшення пов’язано з підтримкою стабільності національної грошової одиниці.

Рис. 3.2 Залежність обсягів кредитів від відсоткових ставок грошово-кредитного регулювання

Рівень облікової ставки впливає не лише на грошовий ринок, а й на ринок капіталів, оскільки підвищення ставок центрального банку зумовлює зниження попиту на цінні папери і зниження їхньої ринкової вартості, а зниження ставок – навпаки. Крім того, підвищення ставки сприяє припливу в країну іноземних капіталів, що приводить до зростання обмінного курсу національної валюти.

Зміна офіційної облікової ставки є також свого роду орієнтиром для комерційних банків. Ця подія свідчить про перехід центрального банку до нової грошово-кредитної політики і стимулює комерційні банки вносити корективи у процентні ставки щодо власних кредитів. Проте такий метод грошово-кредитної політики є недостатньо ефективним, оскільки охоплює лише ті комерційні банки, які мають потребу в кредитах центрального банку. Тому зміною облікової ставки як інструментом грошово-кредитної політики центральний банк найчастіше користується у поєднанні з іншими методами грошово-кредитного регулювання.

3.2 Регулювання економіки шляхом операцій на відкритому ринку

Внутрішній ринок державних боргових зобов'язань України функціонує на базі використання таких фінансових інструментів, як облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), процентні облігації внутрішньої державної позики та казначейські зобов'язання. Найбільш вагому роль на фондовому ринку України відіграють ОВДП, які є досить популярними серед інвесторів і, незважаючи на всі проблеми, що мали місце в процесі їх обертання, зостаються чи не єдиним інструментом регулювання фінансового ринку в Україні. ОВДП розміщуються через аукціони НБУ, які проводяться майже щотижня і тим самим забезпечують постійне надходження облігацій на фондовий ринок.

Найбільшими покупцями ОВДП є банки, що зумовлено специфікою української фінансової системи. Купуючи облігації внутрішньої державної позики, банки отримують гарантований дохід, звільнений від оподаткування. Вони також мають можливість використовувати ОВДП, як об'єкт застави під час отримання кредитів від НБУ. Таким чином ОВДП відіграють роль фінансового регулятора, який за рахунок акумулювання коштів банківської сфери впливає на загальний фінансовий стан українського фінансового ринку.

Особливу увагу слід приділити аналізу результатів взаємодії ринку державних цінних паперів та кредитного ринку країни. Використовуючи методи статистичного аналізу, доцільно дати оцінку існуючому типу взаємозв'язку між відсотковими ставками на міжбанківському ринку та обсягами первинного розміщення ОВДП. Для здійснення такого аналізу ми скористалися даними НБУ та Міністерства фінансів України за 2003–2005 рр. про обсяги первинного розміщення ОВДП на первинних аукціонах Національного банку України та середню процентну ставку на міжбанківському ринку [50].

Таблиця 3.2. Коефіцієнти кореляції основних показників первинного ринку ОВДП та процентні ставки за кредитами на міжбанківському ринку
Показник Коефіцієнти кореляції за роками
Обсяг первинного розміщення ОВДП
2003 р. 2004 р. 2005 р.
Процентна ставка за кредитами на міжбанківському ринку, % -0,7153 0,2583 -0,322

Слід зазначити, що ринок міжбанківських кредитів на цей час не є чутливим до політики зовнішнього боргу уряду України, свідченням чого є відсутня чутливість процентної ставки кредиту на міжбанківському ринку до обсягів первинного розміщення ОВДП. За результатами дослідження, коефіцієнт кореляції динаміки процентної ставки на міжбанківському ринку та обсягом первинного розміщення в 2003 році, та в 2005 році мав негативне значення, що свідчить про зворотній зв’язок, в 2004 позитивне, але зв’язок слабкий (згідно з тлумаченнями математичної статистики).