Мир Знаний

Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання (стр. 18 из 19)

Капітал (балансовий) банків збільшився на 39,5% і становить 25689,7 млн. грн. Зростання капіталу банків відбулося за рахунок збільшення статутного капіталу – на 4502,3 млн. грн. або на 38,8%, загальних резервів, резервного фонду та інших фондів банку – на 1126,8 млн. грн. або на 61,3%, емісійних різниць – на 125,2 млн. грн. або на 30,0%. Капітал (балансовий) банків має таку структуру. Статутний капітал складає 62,7% від капіталу, результат минулих років – 4,4%, результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії – 9,9%, результат поточного року – 9,4%, загальні резерви та фонди банків – 11,5%, емісійні різниці – 2,1%.

За 2005 рік зобов'язання банків України збільшилися на 62,4% (за 2004 рік – на 32,7%) і на 01.01.2006 становили 188245,1 млн. грн., в т.ч. нерезиденти – 16,7% від зобов'язань. Збільшення зобов'язань банків відбулось за рахунок збільшення вкладів фізичних осіб – на 31333,5 млн. грн. або на 76,0%, коштів суб'єктів господарювання – на 21086,4 млн. грн. або на 52,5%, строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків – на 14554,1 млн. грн. або в 2,1 рази, кредитів, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій – на 1777,5 млн. грн. або у 2 рази, цінних паперів власного боргу – на 2227,3 млн. грн. або в 4,6 рази, субординованого боргу – на 1243,4 млн. грн. або на 89,6%, нарахованих витрат до сплати – на 846,5 млн. грн. або на 84,7%, кредиторської заборгованості за операціями з банками та клієнтами банку – на 574,6 млн. грн. або на 47,9%, коштів бюджету та позабюджетних фондів України – на 368,5 млн. грн. або на 22,5%, коштів небанківських фінансових установ – на 644,2 млн. грн. або на 13,4%, коррахунків інших банків – на 349,3 млн. грн. або на 10,9% та інших зобов'язань – на 613,4 млн. грн.

За 2005 рік чисті активи (загальні активи за мінусом сформованих резервів за активними операціями) збільшилися на 59,2% і становлять 213934,9 млн. грн. Загальні активи збільшились на 57,6% (за 2004 рік – на 34,1%) і складають 222951,2 млн. грн., в т.ч. нерезиденти – 5,5% від загальних активів. Збільшення загальних активів відбулось за рахунок збільшення кредитів, наданих банками – на 59196,0 млн. грн. або на 60,9% (з них: кредитів, що надані суб'єктам господарської діяльності – на 36152,6 млн. грн. або на 49,6%, кредитів фізичним особам – на 18557,3 млн. грн. або в 2,3 рази), вкладень в цінні папери – на 6145,5 млн. грн. або на 75,3%, основних засобів та нематеріальних активів – на 2812,8 млн. грн. або на 31,4%, нарахованих доходів до отримання – на 500,6 млн. грн. або на 35,2%.

Грошово-кредитна політика в Україні для досягнення темпів економічного зростання, які б відповідали стандартам світового фінансового середовища, повинна формуватися за наступними напрямками:

· здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси, що відповідав би приросту прогнозованого рівня валового внутрішнього продукту та запланованому рівню інфляції;

· збільшення кредитної підтримки вітчизняних виробників шляхом інтенсифікації кредитної активності комерційних банків, а також підтримання Національним банком України ліквідності комерційних банків;

· стимулювання процесів збільшення обсягів вкладів населення у банківську систему шляхом підвищення гарантій їх повернення через запровадження механізмів страхування депозитів;

· сприяння у відновленні довіри інвесторів як внутрішнього, так і зовнішнього ринку до подальшого розвитку та функціонування фондового ринку державних цінних паперів як одного з основних сегментів руху капіталів та ефективного інструмента управління грошово-кредитним ринком;

· стимулювання інвестиційної діяльності банків, насамперед збільшення обсягів довгострокового кредитування завдяки забезпеченню фінансової стабілізації і на цих засадах – сприяння зростанню обсягів довгострокових депозитних вкладів суб’єктів господарювання та населення;

· забезпечення такого рівня купівельної спроможності національної валюти, який давав би змогу збалансувати як державні інтереси, так і інтереси суб’єктів національної економіки, включаючи зовнішньоекономічну діяльність та утримання визначеного рівня інфляції;

· приведення Національним банком України обсягів золотовалютних резервів до рівня, який забезпечував би належну підтримку національної валюти за умов короткострокових кон’юнктурних коливань економіки;

· захист економічних інтересів суб’єктів грошово-кредитного ринку.

Зміна офіційної облікової ставки є також свого роду орієнтиром для комерційних банків. Ця подія свідчить про перехід центрального банку до нової грошово-кредитної політики і стимулює комерційні банки вносити корективи у процентні ставки щодо власних кредитів. Проте такий метод грошово-кредитної політики є недостатньо ефективним, оскільки охоплює лише ті комерційні банки, які мають потребу в кредитах центрального банку.

Тому зміною облікової ставки як інструментом грошово-кредитної політики центральний банк найчастіше користується у поєднанні з іншими методами грошово-кредитного регулювання.

Проведений аналіз показав, що політика регулювання ринку державних цінних паперів в Україні є недостатньо стабільною та узгодженою. Наразі відсутня орієнтація на довготривалу перспективу, не враховується вплив короткотермінових факторів на стратегічні цілі. У 2003 р. НБУ та Міністерство фінансів України не змогли адекватно відреагувати на негативну тенденцію, що склалась у динаміці доходності ОВДП і процентів за комерційними кредитами. Як наслідок, у процесі регулювання фінансового ринку було допущено помилку, через що ринки державних цінних паперів та кредитів комерційних банків почали функціонувати дисгармонійно

З метою підвищення ефективності та гнучкості обов’язкового резервування як інструмента грошово-кредитного регулювання вважаємо за доцільне запровадити в Україні:

· систему диференціювання обов’язкових резервів залежно від абсолютних сум депозитів та видів кредитних установ, їх розмірів та вибору пріоритетів при здійсненні активних операцій, що стимулювало б комерційні банки до роботи з дрібними вкладниками, мало позитивний вплив на стан ліквідності кредитної системи внаслідок широкої диверсифікації банківських пасивів та дало можливість центральному банку впливати на динаміку грошової маси, кредитну політику комерційних банків, склад і структуру кредитної системи, інтенсивніше розвиваючи ті інститути, які є найбільш конкурентоспроможними щодо виконання вимог обов’язкового резервування, і встановлюючи для них пільгові ставки резервування (критеріями зазначеного диференціювання і пільгової підтримки можуть бути величина статутного фонду банку, його територіальне розміщення або кредитування тих чи інших програм відповідно до завдань економічної політики держави);

· нижчий норматив обов’язкового резервування коштів у національній та іноземній валюті, залучених від населення;

· меншу суму коштів, що підлягають депонуванню для виконання резервних вимог, на величину довгострокових кредитів підприємствам.

Валютно-курсова політика Національного банку характеризується стабільністю обмінного курсу гривні по відношенні до американського долара. Девальвація гривні відбулася по відношенні до євро та японської єни, але вона була не значна. Стабільність економіки на зовнішньому ринку проявляється через рівень обмінного курсу. Для підтримки стабільності національної грошової одиниці було запроваджено режим не просто плаваючого, а керованого плаваючого валютного курсу, і на цій основі забезпечено надійну номінальну курсову стабільність гривні. На протязі аналізованого періоду обмінний курс гривні до долара США майже не змінився.

Аналіз виконання Основних засад грошово-кредитної політики дає змогу стверджувати, що закладені Національним банком України показники в більшості виконуються, але рівень інфляції не вдається утримати на запланованому рівні. Таким чином, послідовна реалізація грошово-кредитної політики сприяє зростанню обсягів кредитування економіки та забезпеченості її платіжними засобами, підтриманню стабільності обмінного курсу з незначною помірною ревальвацією, зростання ВВП, збільшення грошової маси та грошової бази, збільшенню міжнародних резервів Національного банку України, що забезпечує необхідну монетарну підтримку фінансової стабільності та економічного зростання.

Список використаної літератури

1. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник: Видавництво. – Т.: Карт-бланш, 2002. – 278 с.

2. Бажан А.И. Денежно-кредитная политика: неудачное заимствование западной модели // Банковское дело. – 2003. – №6. – С. 2–8.

3. Білан О.М. Дослідження ефекту ліквідності на міжбанківському ринку // Матеріали науково-практичної конференції «Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування». – Київ: НБУ. – 2002. – С. 139–146.

4. Борщ Л.М. Грошово-кредитна політика та її вплив на інвестиційний процес // Фінанси України. – 2003. – №12. – С. 16–23.

5. Бюлетень Національного банку України. – 2006. – №1 // www.bank.gov.ua.

6. Бюлетень Національного банку України. – 2006. – №2 // www.bank.gov.ua.

7. Бюлетень Національного банку України. – 2003. – №5 // www.bank.gov.ua.

8. Бюлетень Національного банку України. – 2002. – №5 // www.bank.gov.ua.

9. Гальчинський А. Стабільність гривні та проблеми її забезпечення // Економіка України. – 2004. – №2. – С. 4–12.

10. Геращенко В.О. О денежно-кредитной политике и ходе реструктуризации банковской системы // Финансовый бизнес 2001. – №6. – C.10–17.

11. Гребеник Н. Головна мета – стабільність національної валюти // Вісник Національного банку України. – 2000. – №6. – С. 2–3.

12. Гриценко А. Стабільність грошової одиниці як ціль монетарної політики // Вісник Національного банку України. – 2002. – №11. – С. 20–22.

13. Дзюблюк А. Некоторые аспекты денежно-кредитного регулирования // Финансы и кредит. – 2001. – №6. – С. 42–45.