Мир Знаний

Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання (стр. 8 из 19)

Під чинником економічного зростання в економічній літературі розуміють ті явища і процеси, які визначають розміри збільшення реального обсягу виробництва, можливості підвищення ефективності і якості економічного зростання.

В науковій літературі існують різні класифікації чинників економічного зростання за тими чи іншими критеріями.

Залежно від типу економічного зростання виділяють екстенсивні та інтенсивні чинники. Перші характеризуються кількісним збільшенням чинників виробництва, збільшенням випуску продукції за рахунок зростання чисельності працівників і засобів виробництва. До інтенсивних чинників відносять: підвищення ефективності використання предметів праці, зниження матеріало-, фондо-, праце- та енергомісткості продукції, транспортних витрат, підвищення кваліфікації робочої сили, використання принципово нової техніки, підвищення організації праці.

Залежно від того, чи визначають чинники динаміку сукупної пропозиції або попиту, їх можна поділити на такі групи (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Чинники економічного зростання
Групи чинників Склад групи чинників
Чинники пропозиції 1. Кількість і якість природних ресурсів.2. Кількість і якість працездатного населення.3. Наявність основного капіталу.4. Рівень технології, що застосовується для виробництва продукції
Чинники попиту Зростання споживчих, інвестиційних та державних видатків
Чинники розподілу Порядок розподілу доходів між суб’єктами господарської діяльності, розподіл виробничих ресурсів за галузями, підприємствами та регіонами країни
Інші чинники 1. Соціальна та культурна атмосфера в суспільстві.2. Політична ситуація в країні

До першої групи відносять чинники, що безпосередньо впливають на фізичний обсяг виробництва з метою забезпечення різноманітності пропозиції товарі і послуг.

До другої групи відносять чинники попиту. Для реалізації потенційного обсягу виробництва необхідно, щоб на нього був потенційний попит з метою використання обсягу продукції, що збільшується.

До третьої групи відносять чинники розподілу. Зростаючий обсяг ресурсів слід розподіляти таким чином, щоб отримати найбільший обсяг продукції.

До четвертої групи відносять чинники, кількісний вимір яких неможливий. Наприклад, рівень бюрократизації та корумпованість державної влади, відношення до власності, ділова культура.

Існують і інші підходи до класифікації чинників економічного зростання. Наприклад, виділяють внутрішні та зовнішні, довгострокові та короткострокові, кількісні та якісні тощо.

Для України зазначені чинники можна поділити як за групами, так і на внутрішні і зовнішні (табл. 2.3).


Таблиця 2.3. Основні чинники економічного зростання в Україні
Група чинників Внутрішні чинники Зовнішні чинники
Чинники попиту Внутрішній споживчий попит.Державні видатки Кон’юнктура світових цін на ринках сировини
Чинники пропозиції Інвестиції в основний капітал.Збільшення пропозиції грошей Приплив фінансових ресурсів
Інші чинники Удосконалення законодавчої бази Світовий розподіл праці, глобалізація

Таким чином, з цього приводу слід розглядати грошово-кредитну політику як механізм управління грошовою пропозицією або як механізм створення умов доступу для економічних суб’єктів господарювання до кредитів банківської системи в обсягах і під відсоткову ставку, яка б відповідала економічним цілям.

В цьому аспекті складовими грошово-кредитної політики, на наш погляд, виступають: політика регулювання кількості грошей в обігу, політика регулювання загального рівня відсоткових ставок в економіці, політика регулювання рівня і динаміки курсу національної валюти до іноземної.

Виходячи з вищезазначеного, вирішення питання про активізацію грошово-кредитної політики з метою стимулювання економічного зростання викликає необхідність визначення меж і наслідків можливого впливу такої активізації на економіку держави, і, перш за все, на динаміку виробництва і темпи зростання цін (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Макроекономічні показники економічного розвитку України у 2002–2005 рр.
Показник 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2005 р., у% до 2002 р.
У% до попереднього року
Валовий внутрішній продукт 105,2 109,3 112,1 102,4 132,9
Обсяги промислової продукції 107,0 115,3 112,5 103,1 160,3
Обсяги продукції сільського господарства 101,2 89,8 119,1 100,0 110,1
Інвестиції в основний капітал 108,9 131,3 128,0 - -
Оборот роздрібної торгівлі 116,6 120,1 121,9 123,0 171,4
Доходи населення 117,1 116,5 125,0 138,4 118.2
Індекс реальної заробітної плати працівників 115,6 113,8 123,8 131.5 161,0
Вклади населення в банках України 117,1 116,5 125,0 138,3 118,1
Експорт товарів і послуг 110,7 124,0 137,2 106,7 96,5
Імпорт товарів і послуг 105,0 128,3 126,0 120,8 115,7
Індекс споживчих цін 99,4 108,2 112,3 110,3 152,3
У млн. дол. США
Золотовалютні резерви, млн. дол. США 4417,0 6937,4 9524,74 19390,4 у 4,7 р.б.*
Сальдо поточного рахунку платіжного балансу, млн. дол. США 3173 2940 - -
У% до ВВП
Доходи зведеного бюджету 27,4 28,2 26,3 25,9
Видатки зведеного бюджету 26,7 28,4 29,4 25,4
Дефіцит зведеного бюджету 0,7 0,2 3,4 0,4
Сальдо поточного рахунку платіжного балансу 7,5 5,8 10,5 2.8

Протягом чотирьох років українська економіка демонструє досить високі темпи зростання (табл. 2. 5). Така динаміка зростання має вагомі економічні передумови. Вона стала результатом, насамперед, глибоких ринкових перетворень, а також ефективної економічної політики, спрямованої на забезпечення стабільної макроекономічної ситуації в українській економіці. Йдеться про стабілізацію національної грошової одиниці, відчутне підвищення монетизації економіки, забезпечення мінімальної дефіцитності Державного бюджету, суттєве зростання позитивного сальдо поточного рахунку платіжного балансу, вагоме скорочення державного боргу, у т.ч. зовнішнього, істотне нарощування міжнародних валютних резервів Національного банку України.

На прискорення економічного зростання позитивно вплинула грошово-кредитна політика, реалізація якої сприяла збільшенню кредитів в економіку і рівня монетизації, забезпеченню стабільності валютного ринку та обмінного курсу при значному зростанні резервів Національного банку України. Прийнято ряд законів, відповідно до яких має поступово знижуватися податкове навантаження і розширюватись кредитування економіки. Ці процеси сприяли покращенню фінансового стану підприємств та збільшенню доходів бюджету.

Грошово-кредитна політика здійснюється відповідно до розвитку загальної макроекономічної ситуації та спрямовується на забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності національної валюти. Станом на 1 січня 2006 р. монетарна база зросла на 24,1% (до 38,2 млрд. грн.), грошова маса – на 28,7% (до 95 млрд. грн.)

Проведений аналіз динаміки та структури грошової маси свідчить про її зростання на протязі всього аналізованого періоду. Але структура грошової маси не відповідає структурі грошової маси розвинених країн: занадто велика питома вага агрегату М0 – готівки в обігу. Питома вага цього агрегату в грошовій масі повинна бути 5%, а в Україні вона складає 33,67%.

Таке динамічне зростання монетарних агрегатів є адекватним сучасному розвитку економіки і спрямоване на підтримання економічного зростання і ремонетизацію економіки. Національний банк забезпечує потреби суб’єктів господарювання у платіжних засобах, не провокуючи монетарного тиску на споживчі ціни та обмінний курс.

Здійснювана на сучасному етапі грошово-кредитна політика враховує ряд факторів, зокрема:

· минулорічну дефляцію, яка викликала необхідність певного пожвавлення цінової динаміки як стимулу економічного розвитку;

Таблиця 2.6. Структура грошової маси в Україні на кінець періоду, млн. грн.
Період M0 M1 M2 M3**
1991* 0.3 1.7 2.4 -
1992 5 21 25 -
1993 128 334 482 -
1994 793 1860 3216 -
1995 2623 4682 6846 6930
1996 4041 6315 9023 9364
1997 6132 9050 12448 12541
1998 7158 10331 15432 15705
1999 9583 14094 21714 22070
2000 12799 20762 31544 32252
2001 19465 29796 45186 45755
2002 26434 40281 64321 64870
2003 33119 53129 94855 95043
2004 42345 67090 125483 125801
2005 60231 98573 193145 194071

· необхідність підтримання стабільності номінального обмінного курсу за умов позитивного сальдо поточного рахунку платіжного балансу, що зумовлює значне розширення грошової пропозиції на внутрішньому ринку.

Розвиток валютного ринку України у січні – жовтні 2005 року характеризувався збільшенням попиту і пропозиції іноземних валют за умов збереження стабільності курсу гривні. Загальний обсяг операцій з купівлі та продажу доларів США, євро і російських рублів порівняно з відповідним періодом 2004 року збільшився на 15% до 86 млрд. дол. США у доларовому еквіваленті. У жовтні 2005 року обсяг валютних операцій порівняно з вереснем зменшився на 4.4% до 9.2 млрд. дол. США за рахунок зменшення обсягу операцій з євро і російськими рублями відповідно на 28.2 та 2.1% до 1.1 та 0.6 млрд. дол. США, разом з тим обсяг операцій з доларами США збільшився на 0.1% і становив 7.5 млрд. дол. СШАзрушення в структурі економічного зростання, які обумовлюють збільшення попиту на кредити і, відповідно, потреби в платіжних засобах.