Смекни!
smekni.com

Місце та роль кредитних спілок на фінансовому ринку України (стр. 3 из 21)

Кредитні спілки дуже популярні в усьому світі, історія кредитної коопе-рації нараховує майже 158 років становлення й розвитку. Перші кредитні спілки виникли в Англії в 1844 році в містечку Ройчдейт, ініціаторами їхнього створення стали місцеві ткачі. Ідея фінансового кооперативу, що служить тільки своїм вкладникам, належить Фрідріху Райффайзену, суспільному діячеві XIX століття. Будучи мером невеликого баварського містечка, в 1849 році він організував перший фінансовий кооператив для жителів свого округу, у який люди могли вкладати свої заощадження й давати один одному позички. А в 1864 році він відкрив «Хеддесдорфское суспільство добробуту». В 1876 році їм був створений Рейнський банк сільського кредиту, що виконує функції Центробанку, що поєднує діяльність розрізнених кооперативів у національний Рух. Сьогодні Рух Райффайзена охоплює 900.000 кооперативів, приблизно 500 млн. пайовиків, ведучих роботу майже в 100 країнах миру.

Таблиця 1.1

Кооперативні принципи кредитних товариств Г. Шульце-Деліча і Ф.В. Райфайзена [41]

Одночасно з Райффайзеном в 1844 році англійські ткачі міста Рочдейл створили споживчий кооператив, члени якого могли купувати товари по «справедливих цінах». Досвід англійців перейняв німець Герман Шульц, що створив в 1850 році «позичкову касу». Рух Шульца-Делича одержав широке поширення й до 1859 року нараховувало вже 183 кооперативів, а до 1913 року – 3599. Райффайзен і Шульц-Делич зіграли величезну роль у формуванні коопе-ративного руху, розробці й поширенні принципів кооперативної філософії й поводження. Ці принципи зберігають своє значення дотепер, ставши основою ідеології всього кооперативного руху.

У Північній Америці перша «Народна каса» була створена Альфонсом Дежардэн в 1900 році в містечку Левис. В 1906 році був прийнятий закон «Про народні каси». Сьогодні Рух Дежардэн є провідним фінансовим інститутом Квебека. Міжнародний відділ руху успішно веде роботу із пропаганди ідей руху й надає підтримку в 25 країнах Європи, Азії, Африки й Америки.

Світовий рух кредитних спілок сьогодні виглядає так: а) У Франції близько 90% населення користується послугами кредитної кооперації;

б) В США 30% дорослого населення є членами кредитних кооперативів (9.935 кооперативів). Активи – 650 млрд. доларів США;

в) В Ірландії 534 кооперативу поєднують 70% населення країни.

г) У Польщі кредитною кооперацією охоплено 4,5% населення (система KSKOK включає 96 кооперативів і більше 1.400 їхніх філій), активи – більше 80 млн. доларів США.

д) Всесвітня рада кредитних спілок (WOCCU) створена в 1971 році як міжнародна організація кредитних союзів і кооперативних фінансових органі-зацій у цілому. В WOCCU входять організації з 91 країни миру. Членами WOCCU є регіональні й національні асоціації кредитних союзів, які представ-ляють понад 43 тис. кредитні союзи, що поєднують 136 млн. пайовиків по усно-му світі. Сукупний розмір активів цих кредитних союзів перевищує 3 136 млрд. дол. США. Штаб-квартира WOCCU перебуває в м. Мєдісон, штат Висконсин, США.

Метою діяльності WOCCU є розвиток кредитних союзів по усьому світі. Діяльність WOCCU спрямована на надання інформаційної підтримки, поліп-шення діяльності кредитних союзів, надання фінансових послуг тим, хто не має доступу до фінансових коштів.

В табл.1.2 - 1.4 наведені характеристики обсягів коштів та їх регіональ-ний розподіл в кредитних спілках світу [36].


Таблиця 1.2

Характеристики системи кредитних спілок (всього у світі) [36]

Рік Кількість кред. спілок Кількість членів кред. спілок Заощадження (млн.дол.) Кредити (млн.дол.) Резерви (млн.дол.) Активи (млн.дол.)
2002 40 262 118 334 732 589 226 424 958 67 420 676 057
2001 36 901 112 274 887 530 450 393 588 60 352 605 518
2000 36 512 108 261 819 466 328 371 286 55 745 536 227
1999 37 759 100 826 082 407 391 314 219 46 684 470 567
1998 37 623 100 752 861 392 780 291 799 44 889 451 382
1997 39 011 97 455 881 349 799 276 225 39 687 406 694

Як показує спільний аналіз графіків рис.1.2 та табл.1.2 – 1.4 [36], при питомій вазі кількості кредитних спілок в Північній Америці до 25% від загаль-ної кількості кредитних спілок у світі (середній розмір КС 8-9 тис.членів), в них зосереджено більше 90% обсягів грошових коштів кредитних спілок світу.

Таблиця 1.3

Показники системи кредитних спілок Європи [36]

Рік Кількість кред. спілок Кількістьчленів кред. спілок Заощадження (млн.дол.) Кредити (млн.дол.) Резерви (млн.дол.) Активи(млн.дол.)
2002 6 043 5 687 558 8 141,6 5 555,9 1 052,7 9 560,6
2001 5 898 5 215 431 6 780,9 4 586,5 763,3 7 761,8
2000 5 899 5 028 677 6 894,4 5 3180 967,7 8 280,4
1999 5 798 4 550 184 5 036,9 2 912,9 671,1 6 073,3
1998 5 954 4 553 718 4 196,7 3 135,8 524,7 4 937,8
1997 6 050 4 468 085 4 430,6 3 349,0 323,6 4 768,1

При питомій вазі кількості кредитних спілок в Європі до 15% від загальної кількості кредитних спілок у світі (середній розмір кредитної спілки 1 тис.членів), в них зосереджено не більше 1,5% обсягів грошових коштів.


Таблиця 1.4

Показники системи кредитних спілок Північної Америки [36]

Рік Кількість кред. спілок Кількість членів кред. спілок Заощадження (млн.дол.) Кредити (млн.дол.) Резерви (млн.дол.) Активи (млн.дол.)
2002 10 592 87 921 421 538 535 387 129 63 711 616 784
2001 11 049 86 478 181 485 808 362 553 57 673 555 159
2000 11 399 84 227 771 423 620 338 763 52 707 487 327
1999 10 450 74 230 268 365 522 283 085 43 639 419 708
1998 10 967 73 893 871 352 710 260 662 41 328 402 080
1997 11 290 72 578 659 320 324 247 037 37 992 366 000

Першим кредитним кооперативом в українських землях, що перебували в складі Російської імперії, стало ощадно-позичкове товариство, засноване міщанами м.Гадяч на Полтавщині. Воно виникло в 1869 році з того, що місто Гадяч мало громадські сіножаті, які здавалися в оренду; коли з цієї оренди отримали 1492 руб., громада хотіла використати ці гроші або розділити їх, але, за чиєюсь порадою, вирішила заснувати громадську касу [45] . Першого року свого існування Гадяцьке ощадно-позичкове товариство нараховувало 28 членів міщан-ремісників і купців. Відомо, що Гадяцьке товариство проіснувало аж до 1919 року .

У 1871 р. виникли Вереміївське на Катеринославщині, Обознівське й Петрівське на Херсонщині ощадно-позичкові товариства. Перші в Україні ощадно-позичкові товариства своїми статутами передбачали обов'язковий пайовий внесок, розмір якого коливався від 50 до 100 руб. і складав основу початкового капіталу. Останній здебільшого становив 1000 руб. (винятком було лише Гадяцьке товариство із початковим капіталом 1492 руб.). Суми вкладів у згаданих об'єднаннях були різними. У Вереміївському та Обознівському - 50 руб., Петрівському - 100, Гадяцькому - взагалі не мали фіксованого розміру і були практично необмеженими. Не існувало єдиного підходу й до прийому в члени кооперативу. Він здійснювався або на загальних зборах, або на засіданні правління чи ради товариства. Формою відповідальності при здійсненні всіх операцій була кругова порука. Позики видавались переважно на шість місяців, з відстрочкою, в разі потреби, на три місяці. Умовою для одержання кредиту було поручительство двох осіб.

До середини 1890-х років у царській Росії не було якогось загального закону, який би регламентував порядок організації і діяльності кредитиої кооперації. Створення кредитних товариств райфайзенівського типу на території України, яка перебувала в складі Російської імперії, стало можливим лише після прийняття в 1895 році закону "Про установи дрібного кредиту", який заклав можливість організації кредитних кооперативів не тільки на пайовій, а й на безпайовій основі. 1895 року в селі Іванківцях, Прилуцького повіту, на Полтавщині виникло перше на всю Російську імперію кредитне товариство райфейзенівського типу.

Таблиця 1.5

Співвідношення ознак товариств райфайзенівського та шульцеделічевського типів у кредитних товариствах України кінця ХІХ – початку ХХ ст. [45]


У червні 1904 р. вийшов новий закон, який доповнював попередній, від 1895 року. На підставі цього закону було створене Управління у справах дрібного кредиту, яке діяло як самостійний департамент міністерства фінансів. Управління завідувало всіма установами дрібного кредиту і було державним органом для кредитної кооперації, грошовим центром для постачання кредитним кооперативам кредитів з державних джерел, мало право нагляду та контролю за діяльністю товариств.

Державний банк і державні ощадні каси мали асигнувати фонди постачання установ дрібного кредиту довгостроковими кредитами. Для завідування й нагляду за розподілом цих коштів при управлінні у справах дрібного кредиту був організований Центральний Комітет у справах дрібного кредиту, а на місцях - губернські комітети.

На розвиток закону "Про установи дрібного кредиту" були розроблені та в 1905 році затверджені зразкові статути кредитного та ощадно-позичкового товариств. Вони мало чим відрізнялися один від одного і закладали в Російській імперії (в т.ч. і в Україні) основи діяльності кредитних та ощадно-позичкових товариств.