Смекни!
smekni.com

Реалізація контрольної функції з використанням концепції контролінгу (стр. 14 из 16)

Підприємство не одержить прибутки, поки сума постійних витрат не буде повністю покрита. Отже, маржинальний доход являє собою проміжний результат діяльності підприємства, за допомогою якого можна визначити прибуток або збитковість калькулюємого об'єкта.

Загальна маржа, що містить всі постійні витрати й прибуток, розпадається на окремі щаблі, що відповідають їхній участі у виробництві продукції, і непокритий залишок зменшується.

Таким чином, використання даного методу обліку витрат дозволить не тільки оцінити кожний рівень витрат, а отже, можливість впливу на ситуацію, але й виявити причинно-наслідкові зв'язки виникнення цих витрат.

У нашому дипломному проекті я пропоную оцінити рівень витрат і рівень

прибутку для двох груп товарів, що випускають фірма «Юсі», та фірма «Джонсонс єнд Джонсонс». Це здійснюється для того, щоб виявити більше прибутковий виріб і виходячи із цього приймати рішення щодо просування або скорочення продажу кожного із двох груп.

Калькуляція витрат по цим двох виробах наведена в табл. 2.9 і табл. 2.10.


Таблиця 2.9 - Калькуляція витрат по фірмі «Юсі»

Найменування статей калькуляції Факт, грн.
Статті витрат
Разом матеріальних витрат 332704
Основна заробітна плата 12960
Адміністративно-управлінські витрати 14400
Витрати на збут 12000
Повна собівартість 462064
Виторг 54860

Таблиця 2.10 - Калькуляція витрат по фірмі «Джонсонс енд Джонсонс»

Найменування статей калькуляції факт
Статті витрат
Разом матеріальних витрат 869299
Основна заробітна плата 12960
Адміністративно-управлінські витрати 14400
Витрати на збут 12000
Повна собівартість 908659
Виторг 199938

Далі необхідно розділити витрати на групи, на: змінні, постійні й постійні прямі.

До змінних витрат відносять:

· сировина й матеріали;

· покупні комплектуючі вироби;

· основна заробітна плата;

· додаткова заробітна плата;

· відрахування в соцстрах;

· відшкодування зношування інструмента.

До постійних витрат відносять:

· загальвиробничі витрати;

· адміністративно-управлінські витрати;

· витрати по підготовці виробництва.

До постійних прямих витрат ставляться витрати на збут.

Після поділу витрат на групи можна приступати до багатоступінчастого розрахунку маржинального прибутку.

Щоб одержати маржу №1 (М1) необхідно з виторгу відняти змінні витрати.

Змінні витрати по фірмі «Юсі» рівні 12960 грн.

Змінні витрати по фірмі «Джонсонс енд Джонсонс» рівні12960 грн.

М1 для фірми «Юсі» дорівнює:

М1 для фірми «Д енд Д» дорівнює:

Для розрахунку маржі №2 (М2) необхідно з маржі №1 (М1) відняти постійні прямі витрати.

Постійні прямі витрати для фірми «Юсі» рівні 12000 грн., ідля фірми «Д енд Д» рівні 12000 грн.

Із цього треба що М2 для фірми «Юсі» дорівнює:

М2 для фірми «Д енд Д» дорівнює :

І нарешті, маржу №3 (М3) або прибуток від продажу товару фірми «Юсі» й фірми «Д енд Д» визначається шляхом вирахування з маржі №2 (М2) постійних витрат.

Постійні витрати по фірми «Юсі» рівні 14400 грн., і по фірми «Д енд Д» рівні 14400 грн.

М3 або прибуток від продажу товару фірми «Юсі» дорівнює:

М3 або прибуток продажу товару фірми «Д енд Д» дорівнює:

Щоб визначити рівень прибутку від продажу товару фірми «Юсі» і фірми «Д енд Д» необхідно знайти відсоток прибутку від витрат цих товарів (x).

Для фірми «Юсі» x дорівнює:

Для фірми «Д енд Д» x дорівнює:

Для зручності розрахунок маржинального прибутку й рівня доходу від продажу товарів фірми «Юсі» і фірми «Д енд Д» зведемо в одну таблицю (табл. 2.11).

Таблиця 2.11 - Маржинальний прибуток і рівень доходу продажу товарів фірми «Юсі» і фірми «Д енд Д»

Найменування товарів М1, грн. М2, грн. М3 або прибуток, грн. Кровень доходу, %
фірми «Юсі» 41936 29936 15536 4,3
фірми «Д енд Д» 186978 174978 160578 17,7

Таким чином, із проведених вище розрахунків видно, що від реалізації товарів фірми «Джонсонс енд Джонсонс» прибуток більше чим від реалізації товарів фірми «Юсі».Це обумовлено передовсім тим, що товари фірми «Юсі» реалізуються за встановленним роздрібним достатньо низьким відсотком. Але цей товар користується попитом у малозабезпеченій ланці населення (пенсіонерів), і і знаходиця в магазині більше для ассортименту, ніж для прибутку. Тому треба більше уваги приділити продажу товарів фірми «Д енд Д». Також можна знайти нові ринки збуту, приділити більше уваги рекламі, маркетинговим заходам щодо залучення клієнтів і тим самим збільшити обсяг реалізації, що у свою чергу теж сприяє збільшенню прибутку. У цьому напрямку дуже сильно допоможе те, що поблизу з місцем розташування магазину «Домовичок» немає місць продажу товарів цієї фірми, отже й конкурентів практично немає, а це дуже важливий фактор, якому можна й потрібно використати з користю для підприємства.

Реалізація товарів фірми «Юсі»теж не збиткова, хоча й менш прибуткова, але знімати їх з продажу не потрібно тому, що від їх реалізації підприємство теж дістає прибуток.

2.4 БЖД в магазині “Домовичок”

2.4.1 Аналіз можливих надзвичайних ситуацій в будівлі магазина “Домовичок”

У будівлі магазина “Домовичок” можливе виникнення таких надзвичайних ситуацій

- замикання електромережі, пов'язане з безприривною роботою комп'ютера і ксерокопіювального апарату, слідством чого може бути поразка людей електрострумом і виникнення пожежі.

- прорив труб водопостачання, які розташовані в будівлі магазина, пов'язаний з неакуратним поводженням з предметами гігієни. Це може привести до часткового псування майна магазина.

- виникнення пожежі, причиною якої може стати недбале поводження з вогнем, замикання електромережі або спалах довколишніх будівель, слідством чого може бути часткове або повне руйнування будівлі, пошкодження комунікацій, поразка людей вогнем.

2.4.2 Шкідливі і небезпечні чинники в магазині « Домовичок»

Шкідливий виробничий фактор- виробничий чинник, дія якого на того, що працює в певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності. Небезпечний виробничий чинник – виробничий чинник, дія якого на того, що працює, в певних умовах, приводить до травми, або іншого раптового погіршення здоров'я. Згідно ГОСТ 12.0.003-74 шкідливі і небезпечні виробничі чинники підрозділяються за природою дії на фізичні, хімічні, психологічні.

- підвищена запилена і загазованість робочої зони

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони

- підвищений рівень шуму на робочому місці

- підвищена або знижена вологість повітря

- підвищена або знижена рухливість повітря

- підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може пройти через тіло людини.

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань

- відсутність або недолік природного світла

- недостатня освітленість робочої зони

- підвищена яскравість світла

- підвищена пульсація світлового потоку

- фізичні перевантаження

- нервово-психічні перевантаження

- розумове перенапруження

- емоційне перенапруження

2.4.3 Аналіз санітарно-гігієнічних розумів праці

Магазин “Домовичок” розташований в одноповерховому торгівельному павільйоні. Загальна площа приміщення 28 кв. м. Висота приміщення 2,96 м. Будінок оснащень системами водопостачання, каналізації. Стіни –оббиті пластиком, стелючи -підвісна. Колір приміщення – білий. Вікна будівлі металопластикові, що перешкоджають проникненню шуму та допомагають підтримувати постійну температуру в приміщенні.. На вікнах білі жалюзі.

Приміщення магазину поділяються на наступні функціональні групи:

1)торгівельний зал;

2) приміщення допоміжного й обслуговуючого призначення.

На підлогах – керамічна плитка. Освітлення природне й штучне. Світильники вмонтовані у стелю на висоті 1,7 м від робочого столу.

Вентиляція повітря природна й механічна (за допомогою вентиляторів). Опалення централізоване, вмонтоване в підлогу.. У магазині є приміщення допоміжного й обслуговуючого призначення, де перебуває все необхідне для відпочинку - м'які зручні стільці, загальна аптечка. У кімнаті гігієни перебуває умивальник, рушник, поличка для зберігання мила й мийних засобів, унітаз.

Електронно-обчислювальні машини перебувають на робочому столі продавця. Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в магазині “Домовічьок”, занесені в таблицю 2.12

Фактичне значення параметрів, що впливають на трудову діяльність людини.