Відображення в бухгалтерському обліку операцій для обліку інших фінансових доходів та віднесення на фінансові результати відбувається на підставі рахунків та довідок бухгалтерії'.
Визнана сума доходів від фінансової діяльності, а саме дивіденди одержані; відсотки одержані; інші доходи від фінансових операцій відображаються по кредиту, а списання кредитового обороту в кінці звітного періоду на рахунок 79 "Фінансові результати" - по дебету цього рахунку.
Аналітичний облік фінансових доходів ведеться за об'єктами інвестування.
Рахунок 74 "Інші доходи" призначений для узагальнення інформації про доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства.
По кредиту рахунку 74 відображається збільшення (одержання) доходів від інвестиційної діяльності, а саме від реалізації фінансових інвестицій; від реалізації необоротних активів; від реалізації майнових комплексів; від не операційної курсової різниці; від безоплатно одержаних активів; інші доходи від звичайної діяльності, а належна сума непрямих податків та списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати" - по дебету цього рахунку.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку інших доходів від інвестиційної діяльності та віднесення на фінансові результати відбувається на підставі актів переоцінки, довідок та розрахунків бухгалтерії тощо.
Рахунок 75 "Надзвичайні доходи" призначений для обліку доходів, пов’язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства. По кредиту рахунку 75 відображається визнана сума відшкодування, зокрема, від страхових організацій; втрат від надзвичайних подій, включаючи: відшкодування витрат на попередження втрат від надзвичайних подій, а списання в порядку закриті на рахунок 79 "Фінансові результати" - по дебету цього рахунку.
Формування доходів підприємства тісно пов'язане з його витратами.
Під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок вилучення внесків власників).
Методологія обліку і порядок розкриття витрат у фінансовій звітності визначається П(С)БО 16 "Витрати" [16].
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені. Це відповідає принципу відповідності витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Так, витрати визнаються за наступних умов:
1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Наприклад, списання пакувальних матеріалів; нарахування заробітної плати торговельного персоналу підприємства.
2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів тощо).
3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів тощо).
4. Можлива достовірна оцінка суми витрат. Дотримання цієї умови означає. що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів.
В основі організації обліку витрат торговельних підприємств лежить їх класифікація. Розрізняють такі основні групування витрат, а саме:
- за елементами витрат;
- за статтями витрат;
- в залежності від способу їх включення до витрат окремих структурних підрозділів організації;
- в залежності від обсягу товарообігу;
- за звітними періодами;
- за функціональним призначенням.
Групування витрат за елементами витрат дозволяє отримати інформацію про величину витрат в залежності від їх економічного змісту.
Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: 1) матеріальні витрати; 2) витрати на оплату праці; 3) відрахування на соціальні заходи; 4) амортизація; 5) інші операційні витрати [16].
Групування витрат за статтями витрат використовується для розподілу витрат за видами, що дозволяє контролювати витрати з точки зору їх призначення.
При групуванні витрат в залежності від способу їх включення до витрат окремих структурних підрозділів підприємства розрізняють прямі і непрямі витрати. Прямі витрати - це витрати, які можна віднести безпосередньо до витрат конкретних структурних підрозділів (магазинів, складів тощо). Непрямими визнаються витрати, які відносяться до всього підприємства в цілому і розподіляються між його структурними одиницями розрахунковим шляхом.
Групування витрат в залежності від обсягу товарообігу передбачає поділ витрат на змінні і постійні. Змінні представляють собою витрати, величина яких змінюється (збільшується чи зменшується) прямо пропорційно зміні обсягу товарообігу. До них відносяться транспортні витрати, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання, сортування, передпродажну підготовку товарів тощо. Постійні - витрати, величина яких при зміні обсягу товарообігу залишається незмінною. До їх складу входить амортизація необоротних активів, орендна плата, витрати з оплати послуг охорони тощо [50, 70].
Групування витрат за звітними періодами передбачає, визнання витрат в тому періоді, в якому вони реально виникли, незалежно від часу їх оплати. Це дає підставу для класифікації витрат на витрати звітних періодів (витрати, які відносяться до звітного періоду, в якому вони були здійснені) і витрати майбутніх періодів (витрати, які понесені в поточному звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів). До останніх, зокрема, відносять орендну плату, внесену наперед тощо.
Залежно від видів діяльності всі витрати розподіляються на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності та витрати, що виникають в процесі надзвичайної діяльності. В свою чергу витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, можна поділити на витрати від операційної (основної та іншої), інвестиційної, фінансової та іншої діяльності. Планом рахунків передбачені окремі рахунки для обліку витрат у розрізі видів діяльності. Найменування рахунків і субрахунків до них представляють собою докладний опис складу витрат з класифікацією за видами діяльності.
Бухгалтерський облік повинен забезпечити отримання інформації про витрати за видами діяльності, за функціональною ознакою, а також за елементами витрат. Для обліку витрат підприємства призначені рахунки 8 та 9 класів.
Розглянемо поняття, склад та облік витрат, що виникають під час звичайної діяльності підприємства.
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю торговельних підприємств включають:
- собівартість реалізованих товарів;
- адміністративні витрати;
- витрати на збут,
- інші операційні витрати.
Рахунок 902 "Собівартість реалізованих товарів" призначений для обліку собівартості реалізованих товарів. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку собівартості реалізованих товарів відбувається на підставі розрахунків та довідок бухгалтерії тощо.
Фактична собівартість реалізованих товарів, що визначається П(С)БО 9 "Запаси" відображається по дебету, а списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати" - по кредиту цього рахунку.
Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку собівартості реалізованих товарів наведено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4 - Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку собівартості реалізованих товарів
| Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
| Д-т | К-т | |
| 1. Відображено собівартість реалізованих у звітному періоді:- товарів підприємствами оптової торгівлі- товарів підприємствами роздрібної торгівлі- тари | 902 | 281 282 284 |
| 2. Списано собівартість реалізованих товарів на фінансовий результат | 79 | 902 |
Рахунок 92 "Адміністративні витрати" призначений для відображення загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку адміністративних витрат відбувається на підставі авансових звітів, актів виконаних робіт, накладних, рахунків, посвідчень про відрядження, довідок бухгалтерії тощо.
Суми визнаних адміністративних витрат, до яких відносяться: загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення (оренда, податки, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення відображаються по дебету, а списання на рахунок 79 "Фінансові результати" - по кредиту цього рахунку.