Кошти, отримані кредитною спілкою від розміщення іпотечних обліга-цій, підпадають під ознаки залучених коштів у разі спрямування їх на надання кредитів. При цьому така діяльність підпадає під ознаки пункту 4 частини пер-шої статті 34 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулюван-ня ринків фінансових послуг» [2] в частині обов’язковості отримання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.
У зв’язку з розглянутими проблемами розширення діяльності кредитних спілок при розробці нової редакції закону «Про кредитні спілки» необхідно:
1. Розширити перелік видів діяльності кредитної спілки (стаття 21), пе-редбачивши наступні можливості:
- надавати своїм членам кредити, забезпечені іпотекою;
- здійснювати рефінансування власної діяльності з надання іпотечних кредитів відповідно до законодавства;
- здійснювати звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визна-ченному законодавством, а також здійснювати правління предметом іпотеки в період до його реалізації у порядку зверненя стягнення.
2. Надати право кредитним спілкам отримувати рефінансування від спеці-алізованих іпотечних установ.
3.2 Збереження неприбуткового статусу кредитних спілок як основа конкурентоспроможності кредитної кооперації на фінансовому ринку
Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» [6] пункт 7.11. «Оподаткування неприбуткових установ і організацій» положення цієї статті застосовуються до неприбуткових установ і організацій, які є:
« в) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом;»
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, от-римані у вигляді [6]:
- коштів, які надходять до кредитних спілок у вигляді внесків на потреби, передбачені законодавством [3];
- доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних до-ходів) кредитних спілок відповідно до закону з цих питань;
- дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим органі-заціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідаючи на питання, «як можна вважати КС неприбутковими орга-нізаціями, якщо вони надають кредити під відсотки, які, як правило, вдвічі пе-ревищують відсотки у банках», керівники Держфінпослуг України відповіда-ють, що це питання - результат того негативу, який останнім часом звучить у ЗМІ щодо кредитних спілок. Про кредитні спілки як про конкурентів банків за-говорили в останні роки, коли банки стали активно займатися споживчим кре-дитуванням. Проте треба розуміти, що кредитна спілка на відміну від банку є структурою досить відкритою, позаяк працює з громадою і кожен з членів спіл-ки може контролювати діяльність об’єднання. Мета створення кредитної спілки – кредитування та надання інших фінансових послуг (прийняття депозитів зок-рема). Кредити видаються за рахунок об'єднаних грошових внесків (депозитів) членів кредитної спілки. Еквівалентні сумарні ставки річних відсотків за кре-дити у кредитних спілках нижчі за банківські, адже ні для кого не секрет, що кредитні спілки, на відміну від банків, не вимагають жодних комісій, в них не треба платити і за страховку, а це значно здешевлює кредит. Кредитна спілка, на відміну від банку, не приховує свої прибутки, вона відкрита. При цьому не варто забувати про те, що саме банки не хочуть розкривати реальних відсотко-вих ставок по споживчих кредитах і через це вони затіяли оскарження в суді постанови НБУ про розкриття реальних відсоткових ставок.
Разом з тим сьогодні банки вже не можуть запропонувати клієнтам високі відсотки по депозитах, які перекрили б інфляцію. І все більше людей тягнеться до кредитних спілок – там відсоток по депозитах вищий, ніж у банках (у спіл-ках пропонують до 24% річних у 2007- 2008 рр. та 28% річних у 2009 році).
Чому кредитна спілка є неприбутковою? Неприбутковість полягає в тому, що вся її діяльність спрямована не на отримання прибутку, а на надання кре-дитних та ощадних послуг своїм членам. У кредитній спілці немає засновників та акціонерів, які отримують дивіденди від результатів діяльності кредитної спілки.
Кредитна спілка - це форма самоорганізації людей, які, об'єднавшись власними силами, створюють для самих себе можливість задоволення своїх потреб у фінансовій сфері. Кредитна спілка - це самоврядна демократична організація, в якій члени і лише члени визначають види послуг, які нею нада-ються, та встановлюють умови їх надання. Як свідчить міжнародна практика та власна історія України, кредитні спілки завджи виникали там і тоді, коли лю-дям були необхідні певні фінансові послуги, але або їх не надавала жодна фі-нансова інституція в силу непривабливості даного сектору фінансового ринку з точки зору можливості отримання прибутку (комерційні банки в Україні сьо-годні), або ж такі послуги пропонувалися на невигідних, часто грабіжницьких умовах, користуючись монополією та неможливістю іншим чином задоволь-нити свої потреби в дрібному кредитуванні широким верствам населення (лом-барди в Україні сьогодні). Іншими словами, кредитні спілки - це фінансовий механізм, завдяки якому люди шляхом кооперування своїх зусиль, ідей та кош-тів можуть отримати необхідні послуги значно дешевше, ніж в тому випадку, коли кожний з них намагався би діяти самостійно.
В той же час неприбутковість кредитних спілок дуже турбує силові структури податкової адміністрації, які вважають деякі операції кредитних спілок – схемами ухилення від сплати податку на прибуток конгломератом фінансових фірм, в яку входить кредитна спілка.
Так, у ході проведення перевірки податковою міліцією ДПА у Дніпропет-ровській області кредитної спілки “Дніпровський кредитний центр” (код ЄДРПОУ- 33563449) встановлено, що кредитна спілка отримує дохід від про-дажу «технічних» (нелістингових) акцій підприємств – емітентів з «надутим» статутним капіталом, які надаються кредитній спілці членами спілки в рахунок погашення зобов’язань по кредитним договорам.
Надання кредитів у сумі 11 924,70грн. дало змогу кредитній спілці отри-мати в заставу акції різноманітних підприємств номінальною вартістю 4513000,0грн. за рахунок договірної оцінки фактичної вартості акцій при зас-таві.
Отримані цінні папери до строку повернення кредиту та при неповернені кредиту реалізовані на адресу ТОВ ФК “Гарант-Інвест” (код ЄДРПОУ 32953133) на загальну суму 4 415 112,0грн.
У зв’язку з реєстрацією кредитної спілки, як неприбуткової організації, податок на прибуток не сплачується.
Отримані від підприємства ТОВ ФК “Гарант-Інвест” безготівкові грошові кошти у розмірі 3 868 500,0грн. спрямовані на надання кредитів у великих розмірах (сума наданих кредитів та неповернених станом на 01.04.2007р. – 3 106 929,38грн.), а також на сплату послуг приватних підприємців – платників єдиного податку, які також є членами спілки (сплачено – 622 698,0грн.).
У свою чергу, ТОВ ФК “Гарант-Інвест” реалізує вказані акцій низці підприємств фактично за ціною придбання, тобто податок на прибуток також фактично не сплачується.
За результатами перевірки податковою адміністрацією кредитній спілці “Дніпровський кредитний центр” донараховано податків за нестатутні види підприємницької діяльності - 1,9 млн. грн., у тому числі:
Податок на прибуток – 964,1 тис. грн.;
Штрафна санкція – 964,1 тис. грн.
В Київський науково-дослідний інститут судових експертиз 12.12.2007р. надійшли ухвала судді Господарського суду Дніпропетровської області про призначення судово-економічної експертизи та матеріали господарської справи №А37/392-07 за позовом Кредитної спілки «Дніпровський кредитний центр» до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.
При проведенні дослідження використані слідуючі нормативні акти:
1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-ІУ.
2. Закон України «Про заставу» від 02.10.1992р. №2654-ХІІ.
3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. (у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями).
4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-Х1У.
5. Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001р. №2908-111, із змінами та доповненнями.
В матеріалах справи міститься кредитний договір від 26.07.2005р. №08Г- '-01/2005, укладений між КС «Дніпровський кредитний центр», надалі Кредитна спілка, та громадянкою України Безрукавою Н.В., надалі Позичальник, відпо-відно до п.1 якого, для придбання товарів народного споживання Кредитна спілка надає Позичальнику кредит в сумі 800,00грн. па строк з 26 липня 2005р. по 01 серпня 2005р. із сплатою 24% річних шляхом видачі готівки або перера-хування па рахунки.
Відповідно до п.2 кредитного договору, зобов'язання Позичальника перед Кредитною спілкою по поверненню виданих кредитів, сплаті комісії за розра-хункове обслуговування кредитів та відсотків за користування кредитами, а також пені, у разі несвоєчасного виконання зобов'язань, забезпечуються всім майном і засобами, то належать Позичальникові, на які Кредитною спілкою може бути звернуто стягнення.
Аналогічні кредитні застави КС «Дніпровський кредитний центр» були заключені з іншими громадянами України, які є членами кредитної спілки.
Згідно з п.1 договору застави від 26.07.2005р. №08Г-02/2005, Заставода-вець (гр.Безрукава Н.В.) з метою забезпечення виконання зобов'язань заставляє майно (предмет застави), що є його власністю, а саме цінні папери - прості іменні акції ВАТ «Спецтранснафта», оцінка яких визначається за домовленістю сторін.
Пунктом 2 договору застави визначено, що у випадку невиконання Зас-таводавцем відповідних положень кредитного договору, Заставодержатель (КС «Дніпровський кредитний центр») має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, що є предметом застави (цінні папери).