Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области (стр. 17 из 18)
Через кращі статистичні характеристики другої моделі, вважаємо її коефіцієнти при пояснюючих змінних більш достовірними. З урахуванням цього можна проаналізувати коефіцієнти другої моделі.
- темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%), як і в першій моделі, мають додатний вплив на кількість малих підприємств, як і очікувалось. Зміст коефіцієнту 
наступний: зі збільшенням темпів зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах на 1% кількість малих підприємств у Дніпропетровській області збільшиться на 147 одиниць. 
- відхилення середньомісячної заробітної плати малих підприємств та середньомісячної заробітної плати працівників у Дніпропетровській області (грн.) за логікою має від’ємний вплив на результуючий показник. Це підтверджується відповідним коефіцієнтом моделі. 
. Зі збільшенням різниці у заробітних платах між само зайнятими та найманими працівниками на 1 грн. кількість малих підприємств у Дніпропетровській області зменшиться на 14 одиниць.Масштаби впливу ми вважаємо прийнятними. Варіація заробітної плати в 1 грн. є несуттєвою для цього показника.
Постійний коефіцієнт другої моделі, як і першої, містить від’ємні впливи неврахованих факторів на кількість малих підприємств Дніпропетровської області.
.Наглядно співвідношення вихідних та розрахункових даних за другою моделлю кількості малих підприємств у Дніпропетровській області наведено на рисунку 3.7.
Рисунок 3.7 - Існуючі та розрахункові дані кількості малих підприємств у Дніпропетровській області за другою моделлю, одиниць.
З огляду на обидві моделі робимо висновок, що через низку незадовільних параметрів, які полягають в обмеженій сукупності аналізу, наявності мультиколінеарності та присутності автокореляції ознак у першій моделі, вони не можуть достовірно описувати досліджуваний процес. Але на макрорівні дуже складно з кількісних ознак обрати ті, що будуть найліпшими та не будуть містити мільтиколінеарності, тобто не будуть впливати один на одного.
Додатними ознаками побудованих моделей є висока значимість коефіцієнту
- статистики Фішера та коефіцієнтів самої регресії. Тому з певними припущеннями ми говоримо, що побудовані моделі описують вплив обраних факторів на кількість малих підприємств у Дніпропетровській області.Для управління на державному рівні можна надати наступні поради щодо проведення політики підтримки малого бізнесу у наступних напрямках:
Поліпшувати середовище існування та розвитку малих підприємств;
Це призведе до того, що різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників, робітників та службовців буде скорочуватись. За результатами другої моделі встановлюємо, що зменшення означеної різниці у заробітних платах на 1 грн. збереже на ринку у дієвому стані протягом року приблизно 14 малих підприємств. Зі зменшенням різниці на 100 грн. без урахування впливу інших факторів 1486 малих підприємств не закриються протягом року.
Вважаємо, що вплив держави саме на цей показник є найлегшим.
Сприяти зменшенню рівня безробіття у Дніпропетровській області;
На відміну від результатів роботи Вавріщука В., в якій виявилась відсутність впливу рівня безробіття на кількість суб’єктів малого бізнесу в масштабах України, в Дніпропетровській області за результатами першої моделі ми отримали протилежний результат. Рівень зареєстрованого безробіття суттєво і прямопропорційно впливає на кількість малих підприємств.
Зі збільшенням рівня зареєстрованого безробіття в області на 1% кількість малих підприємств без урахування впливу інших факторів збільшиться на 6237 одиниць. Ці дані говорять про те, що при проведенні державної політики у напрямі реструктуризації державних підприємств або закриття деяких з них, що призведе до вивільнення працівників, економіка Дніпропетровської області перенесе ці зміни відносно легко. Через мобільність населення частка безробітних перейде до категорії власників малих підприємств.
Не розглядати показник доходів населення області як такий, що сильно впливає на кількість малих підприємств;
Для суттєвого впливу на кількість малих підприємств у Дніпропетровській області треба витратити великі кошти. За результатами першої моделі «вартість» 7 нових малих підприємств в області для держави буде міститись у створенні умов збільшення доходів населення не менше, ніж на 10 млн. грн.
При визначенні заходів щодо збільшення кількості малих підприємств у Дніпропетровській області враховувати вклад у цей показник ВВП країни.
Застосований в обох моделях темп зростання ВВП України показує відносно однакові розміри впливу на кількість малих підприємств Дніпропетровської області. Приріст показника на 1% в цілому по державі призводить до збільшення кількості суб’єктів малого бізнесу на 247 – 255 одиниць.
З урахуванням щорічного збільшення значення цього показника економіка області без урахування впливу інших факторів гарантовано отримує певну кількість малих підприємств.
Підводячи підсумки викладених порад щодо державного управління, можна стверджувати, що макроекономічний показник – темп зростання ВВП України, не потребує спеціального регулювання. Найбільший вплив на кількість малих підприємств в області має рівень безробіття. Вважаємо, що саме на ньому треба зосередити зусилля управління.
Інші два показники - різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників, робітників та службовців та особливо доходи населення Дніпропетровської області – в значно меншій мірі впливають на кількість малих підприємств області.
Темп зростання ВВП України та різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників області описані другою моделлю зі статистичними характеристиками, кращими від першої. Тому треба при прийнятті рішень на державному рівні враховувати, що ступені впливу цих показників на кількість малих підприємств є більш достовірними.
Підприємництво – самостійне організаційно - господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків і самореалізації власної мети.
Досвід розвинутих країн говорить про вагомий внесок діяльності малих підприємств в економіку. Малі підприємства у західних країнах є рушійною силою інновацій, підтримують соціально – економічні умови існування суспільства та є незамінною основою безперебійної праці великих та середніх підприємств.
У даній роботі було проведено економіко – статистичний аналіз розвитку малих підприємств Дніпропетровської області. З огляду на висвітлені сторони діяльності малих підприємств Дніпропетровської області можна зробити висновки про їх проблематичний розвиток.
За критеріями розгляду малі підприємства Дніпропетровської області виявились дуже слабо розвинутими, порівняно з розвитком цього сектору економіки у західних країнах. Перелічимо спочатку негативні тенденції у їх розвитку.
За критерієм чисельності кількість малих підприємств збільшується, але їх частка у масштабах держави падає. Це говорить проте, що малі підприємства Дніпропетровської області не є самими ефективними у своїй діяльності.
На малих підприємств у Дніпропетровській області відбувається зменшення розміру при одночасному збільшенні їх кількості: кількість малих підприємств за 1999 – 2005 на 10 000 зросла з 37 до 56, а середньорічна кількість зайнятих на малих підприємствах області впала з 8,4 до 6 осіб.
За 2003 – 2005 роки частка середньорічної кількості найманих працівників малих підприємств у загальній кількості зайнятих та найманих працівників по Дніпропетровській області знижується. Це ознака зменшення розміру малих підприємств, а отже і показників їх фінансової стійкості та здатності вижити при економічних труднощах.
Також середньомісячна заробітна плата працівників у середньому по області та на малих підприємствах суттєво різняться. З часом різниця збільшується. У 2005 році середньорічна заробітна плата на малих підприємствах області була вже вдвічі меншою за середньорічну заробітну плату працівників. Це говорить про скрутний фінансовий стан малих підприємств.
З 2000 року малі підприємства Дніпропетровської області зберігають більшу за всеукраїнську частку продукції у загальних обсягах реалізації продукції. Але вона постійно знижується.
За весь період з 2000 по 2005 рік частка продукції малих підприємств у загальних обсягах реалізованої продукції (робіт, послуг) по Україні впала на 3,9 %, а по Дніпропетровській області – на 1,8%.