Актуальність дослідження.Стан розвитку вітчизняного підприємництва характеризується наявністю низки проблем, які вимагають негайного вирішення з метою стабілізації економічної ситуації в країні. Як показує світовий досвід, успішність діяльності суб’єктів малого, середнього та великого підприємництва значною мірою визначається наявністю тісної співпраці між ними, що реалізується через використання різних видів господарської інтеграції. Одним з таких видів є широко використовувана у світі, однак ще маловідома в Україні, франчайзингові форма співробітництва господарюючих суб’єктів.
Якщо в усьому світі фpaнчaйзинг уже давно став невід'ємним атрибутом економіки (за експертними оцінками, у розвинених країнах світу більше 40% усіх продажів здійснюється через фpaнчaйзингові мережі), то в Україні ця бізнес-технологія знаходиться на початковому етапі свого розвитку. Активно розвивається внутрішній фpaнчaйзинг, що представляє собою досить специфічний сплав закордонних фpaнчaйзингових технологій і вітчизняних підходів до ведення бізнесу і менталітету. Більшість закордонних компаній все ще надає перевагу забезпечувати свою присутність на українському ринку власними силами, вкладаючи значні засоби в нове будівництво і купуючи функціонуючі об'єкти (як правило, торгової нерухомості), чи виступаючи орендарем відповідних приміщень. Однак в останні роки міжнародні компанії починають виявляти значну зацікавленість до співробітництва з українськими партнерами на основі фpaнчaйзингу, при якому більша частина капітальних витрат здійснюється місцевою стороною. Вітчизняні бізнесмени зі своєї сторони також приходять до усвідомлення всіх переваг використання відомої торгової марки і відпрацьованої технології ведення бізнесу міжнародних компаній. І, хоча успішні приклади використання фpaнчaйзингу в Україні є досить частими, в останні кілька років їхня кількість все більше зростає, але про адекватний українському ринку рівень розвитку франчайзингу говорити ще зарано. У той же час експерти відзначають, що розвиток фpaнчaйзингу в Україні стримується цілим рядом факторів, основними з яких є: недосконалість законодавчої бази, відсутність у вітчизняних підприємців досвіду роботи в рамках фpaнчaйзингу, несумлінне ставлення до виконання договірних зобов'язань і чужої інтелектуальної власності, низький рівень розвитку банківського кредитування тощо.
Проблематику формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств розкривають у своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Г.Андрощук, І.Бойчук, З.Варналій, А.Виноградська, Ж.Дельтей, В.Денисюк, Д.Земляков, О.Корольчук, Г.Кочетков, О.Кузьмін, О.Легейда, М.Макашев, М.Мендельсон, Я.Мюррей, С.Сілінг, Бр.Сміт, Дж.Стенворт, У.Сухорська, Г.Цират, С.Шейн, І.Школа, Л.Шульгіна, О.Шулус та інші. У роботах цих авторів розкриваються сутність та значення франчайзингових відносин, підходи до класифікації франчайзингу, переваги та недоліки використання франчайзингу суб’єктами підприємницької діяльності, особливості процесу формування та здійснення франчайзингових відносин тощо.
Метою даної роботи є економічне обґрунтування ефективності франчайзингу як форми організації бізнесу для господарюючого суб’єкта. Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено наступні завдання:
досліджено сутність франчайзингу і його місце в сучасному бізнесі;
вивчено закордонний досвід формування франчайзингових схем;
розглянуто законодавче регулювання франчайзингових відносин в Україні;
проаналізовано розвиток франчайзингових систем в Україні на сучасному етапі;
надано загальну характеристику франчайзинговій компанії “Форнетті-Україна”;
досліджено організаційний механізм формування франчайзингової системи підприємства “Форнетті-Україна”;
розкрито характерні особливості формування та використання франчайзингу в США та країнах Західної Європи;
досліджено проблеми та шляхи стимулювання процесів створення франчайзингу в Україні;
проведено економічне обґрунтування проекту розвитку франчайзингової системи підприємства “Форнетті-Україна” в Україні.
Об’єктом дослідження є фpaнчaйзинг як особлива система ведення бізнесу на прикладі «Форнетті-Україна».
Предметом дослідження є ефективність франчайзингу як форми організації бізнесу для господарюючого суб’єкта.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі мети і завдань. Так, за допомогою структурно-системного методу досліджено організаційно-структурний та функціональний механізм франчайзингу та визначено його місце в системі організації бізнесу. За допомогою порівняльного методу з’ясовано переваги та недоліки використання франчайзингу; використання методів синтезу та узагальнення дозволило розглянути особливості становлення франчайзингу в Україні та перспектив його подальшого розвитку.
З огляду на об’єкт, предмет, мету і завдання роботи, у її структурі виокремленні вступ, три розділи, висновки й список використаних літературних та інформаційних джерел.
Незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі місця, пов`язані, насамперед, з фінансуванням. Суб`єкти малого підприємництва, не маючи достатнього доступу до ринку капіталу, завжди відчувають нестачу фінансових коштів для розвитку справи і підтримки свого бізнесу. Самофінансування у більшості випадків залишається єдиним джерелом існування підприємств цієї сфери. Недостатність оборотного капіталу, дорогі кредитні кошти, жорстка конкуренція на ринку може поставити їх на межу банкрутства. Крім того, керівник малого підприємства, як правило, добре обізнаний із власною справою, але не завжди є фахівцем з комерційних та економічних питань. Значних додаткових коштів потребує постійне оновлення продукції, використання нового обладнання [22, c. 22].
Оскільки сучасний процес становлення і розвитку малого бізнесу в Україні відбувається в умовах різкого обмеження фінансових ресурсів Державного та місцевого бюджетів, а також при відсутності дієвої системи фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності, то важливого значення набуває встановлення тісної взаємодії малого і великого підприємництва з метою вирішення спільних проблем їх функціонування.
Західний досвід свідчить, що в умовах ринку основними формами інтеграції великих і малих підприємств є: у виробництві – субпідряд, у виробництві і збуті – фpaнчaйзинг, в інноваціях – венчурне фінансування. Усі перераховані форми інтеграції забезпечують взаємовигідний рух фінансових, технологічних, матеріально-сировинних, інформаційних ресурсів в інтересах народного господарства.
Значною формою фінансової підтримки з боку великих підприємств (а також формою розвитку великого підприємства), здатною сприяти залученню в малий бізнес значної кількості осіб, які не можуть ризикнути займатися підприємницькою діяльністю самостійно, без відповідної підтримки і навчання, є фpaнчaйзингова система. Саме вона є тією формою організації бізнесу, виробленою світовою практикою, яка в комплексі з іншими ринковими структурами могла б стимулювати розвиток малого бізнесу в Україні.
Фpaнчaйзингова система співробітництва являє собою специфічну варіацію вертикальної інтеграції великих і малих фірм через оригінальну систему контрактів-ліцензій (франшиз). Вони дозволяють фpaнчaйзі, тобто невеликій фірмі, вести певний вид підприємницької діяльності, встановлений іншою стороною – фpaнчaйзером, переважно великою (головною) фірмою [27, с.70].
Фpaнчaйзинг надає можливість підприємству об’єднатись з іншим підприємством або цілим ланцюгом підприємств, які впевнено почувають себе на ринку, чиї послуги користуються стабільним попитом, відлагоджені певні системи фінансового контролю та виробництва даної послуги. “Франчайзинг – тривалі у часі взаємовідносини, за якими фpaнчaйзер надає захищене законним чином право займатись певною підприємницькою діяльністю, а також допомогу в організації цієї діяльності, навчанні, реалізації та управління за винагороду від фpaнчaйзі” (визначення Міжнародної асоціації фpaнчaйзингових організацій /МАФО/ ).
Сам термін “фpaнчaйзинг” походить від французького слова “franchise”- привілей, пільга. Відповідно, фpaнчaйзером називається організатор справи, а фpaнчaйзі – підприємство, що використовує ім’я фpaнчaйзера на умовах фpaнчaйзингового договору.
Фpaнчaйзинг є вигідним для обох сторін – фpaнчaйзер глибоко проникає на ринок, а фpaнчaйзі істотно зменшує фактори ризику на початку нового бізнесу. У Міністерстві торгівлі США підрахували, що закриття фpaнчaйзингових компаній у перші п’ять років їх існування складає лише 4%. Є офіційні повідомлення про те, що фpaнчaйзинг використовується більш як у 70- ти країнах світу.
Основною рисою та найбільшою перевагою фpaнчaйзингу є те, що він поєднує в собі глибокі знання, досвід, стабільне фінансове становище фpaнчaйзера – організатора справи, власника генеральної ліцензії, ноу-хау, патенту, головного консультанта та постачальника сировини, продуктів, обладнання, технології, необхідних для ведення бізнесу та фpaнчaйзі – бізнесмена, підприємця, менеджера, чия діяльність є самостійною, але його підприємство функціонує не як окремий суб'єкт підприємництва, а як частина єдиного комплексу, що об’єднаний фpaнчaйзером – власником нематеріальних активів підприємства, що належить фpaнчaйзі.
Слід особливо відзначити, що саме нематеріальні активи, інтелектуальна власність фpaнчaйзера, є основною причиною, що спонукає незалежного підприємця укладати фpaнчaйзингову угоду, навіть у тих випадках, коли підприємець-фpaнчaйзі знає певну справу досконало. Під загальною назвою “інтелектуальна власність” слід розуміти дуже широке коло об’єктів: товарні знаки, марки, винаходи, промислові зразки, фірмові знаки, право на захист від недобросовісної конкуренції. Всі названі об’єкти захищені патентом або свідоцтвом на товарний знак (знак обслуговування), іншими виданими державними органами свідоцтвами та сертифікатами, або режимом комерційної таємниці. [13, c. 47]