Смекни!
smekni.com

Банківське право України (Карманов) (стр. 11 из 88)

Основоположним правовим принципом роботи комерцій­ного банку є принцип роботи у межах реально залучених ресурсів. Він означає, що комерційний банк повинен забезпечувати не лише кількісну відповідність між своїми ресурсами та кредитними вкладами, але і досягти відповідності характеру банківських активів специфіці мобілізованих ним ресурсів. Перш за все, це відноситься до строків тих та інших. Так, якщо банк залучає кошти, головним чином, на короткі терміни, а вкладає Їх пере­важно в довгострокові кредити, то його спроможність без затри­мок розраховуватися за своїми зобов'язаннями (тобто, його ліквідність) опиниться під загрозою. Наявність в активах банку великої кількості позик з підвищеним ризиком вимагає від бан­ку збільшення питомої ваги власних коштів у загальному обсязі його ресурсів.

Жорстка залежність активів банку від характеру його пасивів повинна враховуватися при визначенні економічних нормативів діяльності банків та при регулюванні їх операцій. Можливість здійснення тих чи інших специфічних банківських операцій (на­приклад, інвестиційних) детермінована структурою пасивів банку. Тому, розробляючи умови цих операцій та вимоги до банків, які можуть їх здійснювати, необхідно першорядну увагу приділяти джерелам формування відповідних пасивів.

Принцип роботи у межах реально залучених ресурсів, як фундамент комерційної діяльності банку, міняє всі її аспекти:

зростає зацікавленість банку у залученні депозитів, розвиваєть­ся справжня конкуренція за пасиви, яка звільняє переміщення кредитних ресурсів. В таких умовах повинно відбуватися реаль-


Рис. 10

не переміщення банківського капіталу в більш рентабельні та динамічні галузі.

Працювати в межах реально залучених ресурсів, забезпечу­ючи при цьому підтримку своєї ліквідності, комерційний банк може лише маючи високий ступінь економічної свободи у по­єднанні з повною економічною відповідальністю за результат своєї діяльності. Тому другим важливим правовим принципом, на якому базується діяльність комерційних банків, виступає прин­цип повної економічної самостійності, маючи на увазі і економіч­ну відповідальність банку за результати своєї діяльності. Еконо­мічна самостійність передбачає свободу розпорядження власни­ми коштами банку та залученими ресурсами, вільний вибір клієнтів та вкладників, розпорядження доходами, які залиша­ються після сплати податків.

Наступний принцип роботи комерційного банку — прове­дення ним самостійної, кредитної, процентної і депозитної політи­ки, орієнтованої на стан ринку фінансових ресурсів. Цей принцип виступає неодмінною умовою реалізації принципу економічної самостійності банку. Щоб нести повну відповідальність за ре­зультати, банк повинен бути вільним не тільки у розпорядженні своїми ресурсами, але й у визначенні строків та умов надання позик, проведення різноманітних банківських операцій, відсотків за кредитами, депозитів і т.д.

Взаємовідносини комерційного банку зі своїми клієнтами буду­ються як звичайні ринкові відносини. В цьому полягає четвертий принцип. Надаючи позики, комерційний банк виходить, перш за все, із корисності розміщення своїх кредитних ресурсів.

Розгляд основних правових принципів, на яких базується діяльність комерційних банків, свідчить про те, що рушійним мотивом їх діяльності є отримання прибутку на основі пере­міщення капіталу. Комерційні банки володіють самостійністю у діях, які співпадають із вимогами ринку. Вони несуть правову й економічну відповідальність за результати цих дій не лише по­точними доходами, але і своїм капіталом. Все це робить ко­мерційні банки повноцінними суб'єктами правових відносин.

Відповідно до чинних нормативних актів, комерційні банки виконують різноманітні функції.

Серед різноманіття функцій, які виконуються комерційни­ми банками, в першу чергу потрібно назвати найважливішу, при­таманну виключно кредитним установам, — функцію створення грошей У цьому випадку маємо на увазі здатність банків «ство­рювати та знищувати гроші» Цю функцію виконує вся банків­ська система в цілому за допомогою політики, яка здійснюється Національним банком через систему комерційних банків

За допомогою видачі кредиту позичальникам банки створю­ють допоміжний платіжний попит в межах економічної систе­ми Це допомагає уникнути кризи перевиробництва товарів, крім того, розумне збільшення грошової маси за допомогою кредит­них процесів не провокує інфляцію

Однією із найважливіших функцій комерційного банку є посередництво у кредиті, яке вони здійснюють шляхом перероз­поділу грошових коштів, які тимчасово вивільняються в процесі кругообігу фондів підприємств та грошових доходів фізичних осіб Особливість посередницької функції комерційних банків полягає в тому, що головним критерієм перерозподілу ресурсів виступає прибутковість їх використання позичальником

Значення посередницької функції комерційних банків для успішного розвитку ринкової економіки полягає в тому, що вони своєю діяльністю зменшують ступінь ризику та невизначеності в економічній системі

Наступна важлива функція комерційних банків — стимулю­вання накопичення господарюючими суб'єктами в рамках еконо­мічної системи. Здійснення структурної перебудови економіки повинно спиратися на використання, в першу чергу, внутрішніх накопичень господарства Саме вони, а не іноземні інвестиції, повинні складати основну частину коштів, необхідних для фор­мування економіки

Комерційні банки, виступаючи на фінансовому ринку із по­питом на кредитні ресурси, повинні не лише максимально мобілізовувати наявні в економічній системі збереження, але і сфор­мувати достатньо ефективні стимули для накопичення коштів на основі поточного споживання Стимули для накопичення та споживання коштів формуються на основі гнучкої депозитної політики комерційних банків Крім високих відсотків, які вип­лачуються за вкладами, кредиторам банку потрібні серйозні га­рантії надійності розміщення накопичених ресурсів банку

Важливе значення для вкладників має доступність інфор­мації про діяльність комерційних банків та про їх гарантії, які вони можуть дати Вирішуючи питання про використання наяв­них у нього коштів, кредитор повинен мати достатню інформа­цію про фінансовий стан банку щоб самому оцінити ризик маибутніх вкладень Завдання банків — створити такі форми залу­чення коштів, які реально зацікавили б клієнтів в накопиченні ресурсів та сформували у них звичку до збереження, яка визна­чає інвестиційні можливості ринкової економіки

Наступна функція комерційних банків — посередництво у пла­тежах між окремими самостійними суб'єктами економічної сис­теми Створення системи незалежних комерційних банків при­звело до розосередження розрахунків та підвищення у зв'язку із цим їх ризиків, які повинні брати на себе комерційні банки У цих умовах особливо важлива відповідальність банків за своєчасне та повне виконання доручень своїх клієнтів по здійснен­ню платежів

Сучасний комерційний банк — установа універсального типу, яка виконує різноманітні банківські операції та надає послуги юридичним та фізичним особам

Відповідно до статті 3 Закону України «Про банки та бан­ківську діяльність» банки можуть виконувати такі операції

— залучення і розміщення грошових вкладів та кредитів,

— здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касове обслуговування,

— ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів,

— фінансування капітальних вкладень за дорученням влас­ників або розпорядників інвестованих коштів,

— випуск платіжних документів і цінних паперів,

— купівля, продаж і зберігання платіжних доку ментів, цінних

паперів, а також операції з ними,

— видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі,

— придбання права вимоги з поставки товарів і надання по­слуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих

вимог (факторинг),

— придбання за власні кошти засобів виробництва для пере­дачі в оренду (лізинг),

— купівля у організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках і вкладах,

— купівля і продаж в Україні і за кордоном монетарних ме­талів,

— залучення і розміщення дорогоцінних металів на рахунки

і вклади та інші операції з цими цінностями відповідно до міжнародної банківської практики,

— довірчі операції за дорученням клієнтів,

— надання консультаційних послуг,

— проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету за дорученням Національного банку України,

— здійснення інших операцій з дозволу Національного бан­ку України

З правової точки зору, всі види діяльності комерційних банків прийнято розподіляти на три групи

— пасивні операції,

— активні операції,

— послуги.

Пасивні операції — це операції з формування банківських ресурсів Останні складаються із власних коштів банку та залу­чених коштів

активні операції — це розміщення банками власних та залу­чених коштів з метою одержання доходу Та забезпечення своєї ліквідності Вони тісно пов'язані з пасивними операціями Роз­міщуючи кошти в активи, банки постійно слідкують за гим, щоб частина коштів залишалася у вигляді обов'язкових та вільних резервів, щоб тривалість вкладень в активи відповідала трива­лості залучення коштів в пасиви Крім того, кредитні операції банків (в активах) призводять до появи додаткових коштів у па­сивах Все це вимагає від банків управління активними і пасив­ними операціями в їх взаємозв'язку як єдиним комплексом бан­ківської діяльності