Проблеми ефективності виробництва та формування ринку зерна (стр. 18 из 28)
У підвищенні ефективності функціонування основних виробничих фондів важливу роль відіграє наявність в оптимальних розмірах оборотних засобів -зерносировини, тари, тарних матеріалів, комплектуючих і запасних частин для виробничого обладнання, інших матеріалів, котрі при їх нормативних обсягах забезпечують нормальну роботу виробничого процесу.
Процес виробництва полягає у споживанні ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, енергетичних, фінансових, інформаційних) та їх трансформації у готову продукцію, виконані роботи чи послуги для задоволення потреб споживачів й отримання прибутку. Місце виробничого процесу в кругообороті засобів підприємства можна показати схематично (рис.3.1).
Рис. 3.1. Формування виробничо-економічних процесів на зернопереробномупідприємстві
Як видно з наведеної схеми (рис.3.1.), різні види ресурсів споживаються у технологічному процесі, утворюючи субстанцію виготовленої продукції. Разом з тим, процес виробництва вимагає певної організації, тобто сполучення найоптимальнішим чином персоналу підприємства з матеріальними ресурсами за допомогою засобів виробництва і координації зусиль окремих підрозділів підприємства в досягненні спільної мети останнього - випуску продукції з найменшими витратами.
В Україні вся пшениця, м'яка й тверда, крім м'якої 6 класу, віднесена до продовольчої; при наявності в зерні клейковини понад 30% вважають, що таке зерно з високим вмістом клейковини, від 26% до 29% з - середнім, від 20% до 26% - нижчим від середнього і до 20% - низьким. За величиною питомого розтягу розрізняють три групи клейковини: міцну, нормальну та слабку.
На зернопереробних підприємствах виробництво продукції характеризується такими показниками: 52% з усього виробленого борошна становить борошно вищого сорту, 34% -першого сорту, 3,5% - борошно другого сорту 10,5% становить обойне та житнє борошно (рис. 2.18).
Аналізу динаміки якісного складу виробленого борошна на базі групування даних по виробництву борошна за окремими технологічними системами вияв деякі зміни у динаміці років (1999 - 2003 pp.). Аналіз показує, що на зернопереробних підприємствах Тернопільської області відбулося зменшення виручки від реалізації на 11932 тис. грн., у тому числі на 5672тис. грн. за рахунок зміни структури виробництва продукції
Системний аналіз показників економічної ефективності зернопродуктового підкомплексу АПК дає змогу оцінити результати виробництва, задіяти резерви підвищення ефективності та виявити фактори, що стримують процеси розвитку виробництва.
Аналіз і розрахунок собівартості - один з основних показників, котрим керуються при виборі економічних заходів щодо збільшення обсягів
виробництва, його інтенсифікації і підвищення рівня ефективності. Собівартість - це вартісний вираз грошово-матеріальних витрат і витрат на оплату праці при виробництві одиниці продукції або виконанні певної роботи. Для детальнішого вивчення собівартості аналізують її структуру - процентне співвідношення окремих елементів витрат до їх загальної суми. Структуру операційних витрат підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК Тернопільської області подано у табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Динаміка структури операційних витрат хлібоприймальних і зернопереробних _____підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК Тернопільщини, %_____
| Елементи операційних витрат | 2000 | Р- | 2001 | Р- | 2002 | Р- | 2003 | Р- |
| зернопе-реробні | заготівельні | зернопе-реробні | заготівельні | зернопе-реробні | заготівельні | зернопе-реробні | заготівельні | |
| Матеріальні затрати | 61,8 | 23,07 | 71,1 | 47,32 | 68,7 | 40,71 | 66,7 | 6,94 |
| Витрати на оплату праці | 12,3 | 15,06 | 9,1 | 12,30 | 11,1 | 10,09 | 11,9 | 3,67 |
| Відрахування на соціальні заходи | 4,6 | 5,88 | 3,5 | 4,68 | 4,0 | 3,02 | 4,5 | 9,63 |
| Амортизація | 8,0 | 4,91 | 5,0 | 5,36 | 6,2 | 5,14 | 6,0 | 15,30 |
| Інші операційні витрати | 13,3 | 51,09 | 11,3 | 30,34 | 10,0 | 41,04 | 10,9 | 64,45 |
Під реалізованою продукцією розуміють повністю відвантажену покупцеві готову продукцію, кошти від виручки якої поступили на рахунок підприємства. У загальному циклі кругообороту капіталу підприємства процес збуту займає останнє місце, але його значення від цього не менш важливе, ніж процесу постачання чи виробництва.
Процес збуту можна зобразити за допомогою рис. 3.2.
Рис. 3.2. Процес збуту на підприємствах зернопродуктового підкомплексу
Комплекс основних послуг хлібоприймальних і зернопереробних підприємств включає: приймання, зберігання і відпуск автомобільним або залізничним транспортом, додаткових операцій з обробки зерна: сушіння та очищення, а також переробку.
Частка прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) за реалізаційними цінами, що склалися на ринку, та сумою витрат (повною собівартістю), що включається до реалізованої продукції (робіт, послуг). Реалізаційні доходи необхідно також зменшувати на суму податку на додану вартість і суму акцизного збору.
Прибуток від позареалізаційних операцій - сума коштів, одержаних підприємством від позареалізаційних операцій (доходи дід володіння корпоративними правами, проценти до одержання, інші позареалізаційні доходи), і зменшена на суму витрат на ці операції.
Характерним є те, що більшість хлібоприймальних і зернопереробних підприємств Тернопільського регіонального зернопродуктового підкомплексу АПК прибуткова. Серед підприємств зернопереробної галузі лише Кременецький комбінат хлібопродуктів у 2002 р. від виробничої діяльності одержав збиток.
Але, в середньому рентабельність зернопереробних підприємств у 2002 р. була дещо нижчою, ніж у попередні роки. На зменшення прибутку вплинули такі причини: збільшення собівартості продукції у зв'язку з підвищенням цін на всі види затрат, низька купівельна спроможність населення, а звідси -зменшення попиту і здешевлення переробними підприємствами відпускних цін для стимулювання збуту, а також збільшення переробки сировини на давальницькій основі. Все це стало наслідком зниження рентабельності виробництва (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Узагальнюючі показники ефективності роботи хлібозаготівельних ______і зернопереробних підприємств Тернопільської області________
| Назва підприємства | Прибуток (+), збиток (-) від реалізації товарної продукції, тис. грн. | Рентабельність (+), збитковість (-) виробництва, % | ||||||
| 2000 р. | 2001 р | 2002 р. | 2003 р. | 2000 р. | 2001 р | 2002 р. | 2003 р. | |
| Заліщицьке ХПП | 3,2 | 84,5 | 76,9 | 84,8 | 0,1 | 7,3 | 5,3 | 6,8 |
| Лановецьке ХПП | -47,1 | 301,2 | 10,9 | 104,4 | -5,2 | 42,7 | 5,7 | 36,6 |
| Підволочиське ХПП | 269,0 | 889,1 | 35,2 | 77,6 | 79,6 | 627,9 | 8,4 | 37,0 |
| Козівське ХПП | 163,0 | -9,0 | 82,1 | 0,0 | 18,3 | -2,5 | 205,3 | X |
| Збаразьке ХПП | 114,1 | 22,5 | 140,2 | 44,9 | 81,3 | 6,3 | 131,3 | 100,4 |
| Тернопількомбікорм | -75,0 | 36,1 | 73,0 | 43,0 | -15,6 | 40,1 | 23,4 | 15,2 |
| Бережанська реалізаційна база | 265,5 | 307,3 | -54,3 | X | 21,0 | 63,6 | -11,5 | X |
| Борщівхлібопродукти | 426,1 | 202,4 | 65,3 | X | 47,8 | Г54,7 | 37,9 | X |
| Зборівхлібопродукти | 18,4 | 231,8 | 163,9 | 48,3 | 1,1 | 12,7 | 11,2 | 44,6 |
| Всього по заготівельнихпідприємствах | 1137,2 | 2065,9 | 593,2 | 403,0 | 12,3 | 37,6 | 12,8 | 18,6 |
| Бучацький КХП | 747,0 | 1663,0 | 2508,0 | 2395,0 | 26,9 | 17,0 | 23,1 | 17,1 |
| Хоростківський КХП | 127,5 | 16,0 | 18,8 | 175,4 | 12,8 | 3,8 | 12,3 | 38,3 |
| Кременецький КХП | 1053,0 | 322,9 | -279,5 | -1265,8 | 68,3 | 18,9 | -16,5 | -88,1 |
| Теребовлянський КХП | 345,0 | -879,0 | -725,8 | X | 11,7 | -41,0 | -51,8 | X |
| Чортківський КХП | 2258,9 | 6273,1 | 2010,9 | 717,5 | 20,8 | 39,3 | 13,0 | 16,4 |
| ТепчопІЛЬСЬКИЙ КХП | 1822,0 | 1494,0 | 18«7,? | 1060,0 | 31.7 | 17,7 | 24,4 | 20,8 |
| Скалатський КХП | -42,7 | 326,1 | -3,2 | X | -3,1 | ^7,5 | -1,1 | X |
| Всього по зернопереробних підприємствах | 6310,7 | 9216,1 | 5416,5 | 3082,1 | 24,0 | 22,8 | 14,4 | 12,1 |
| Разом по зернопереробній і хлібоприймальній галузі | 7447,9 | 11282,0 | 6009, 7 | 3485,1 | 21,0 | 24,6 | 14,3 | 12,7 |
Перехід до ринкових методів господарювання вимагає запровадження механізму оцінення загрози настання кризового стану підприємства, коли підприємство змушене буде припинити господарську діяльність через неспроможність фінансового забезпечення процесу виробництва, тобто його банкрутство. Під банкрутством розуміють пов'язану з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи в установлені терміни задовольнити вимоги кредиторів і виконати зобов'язання перед бюджетом. Доволі важливим є діагностика загрози банкрутства ще на ранніх стадіях її