Організація та планування кредитування (стр. 20 из 23)
Qл = n×q, (4.4)
де n- кількість працюючих в приміщенні людей -3;
q-кількість тепла, що виділяється однією людиною-125 ккал/час
Qл = 3 × 125 = 375 ккал/час.
Qосв = 860 × N × ДО (ккал/час),
де N - сумарна настановна потужність лампочок = 0,56 КВт;
До - коефіцієнт способу установки приладів електроосвітлення = 0,5.
Qосв = 860 × 0,56 × 0,5 = 240,8 ккал/час.
Величина Qрад з СН 7-57 для західної півкулі 50-й широти береться рівною 135 ккал/час. Підставляючи відповідні значення у формулу для розрахунку надходження тепла у відділ, одержимо:
Q = 68.8 + 375 + 240,8 + 135 = 819,6 ккал/час.
Виробимо розрахунок повітрообміну по надлишках тепла:
(4.5)
де З - питома теплоємність повітря = 0.24 ккал/(кг × град);
p - густина повітря в приміщенні = 1.3 (кг/м3);
t - різниця температури повітря в приміщенні і повітря приточування = 5 град.
(м/година)
Для підтримки настановних параметрів мікроклімату в досліджуваному приміщенні цілком досить 1 кондиціонера БК0 - 500, холоднопроводность якого - 500 ккал/час.
Повітря в місцях забору повинне ретельно очищатися від пилу. Для цього використовуються фільтри очищення повітря.
Нормування природного освітлення здійснюється СНіП II-4-79 “Природне і штучне освітлення” залежно від характеру зорової роботи. Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів. Для цього використовується формула:
(4.6)
де Sп - освітлювана площа;
lн - нормоване значення коефіцієнта природної освітленості;
Kз - коефіцієнт запасу, залежний від концентрації пилу в приміщенні і періодичності очищення стекол;
n0 - світлова характеристика вікна;
Kзт - коефіцієнт затінювання;
T - загальний коефіцієнт светопропуськанія;
r1 - коефіцієнт враховує підвищення lн при віддзеркаленні світла від стін, стелі, поля.
Освітлювана площа рівна S = 6 • 8 = 48 м2 .
Значення lн визначається по формулі:
(4.7)
де lн - коефіцієнт природної освітленості;
m - коефіцієнт світлового клімату;
з - коефіцієнт сонячності клімату.
m = 0,9, з = 0,8. lн вибирається згідно СНіП 11-4-79 залежно від розряду зорової роботи (KEO рівний 2.0).
lн = 2 • 0,9 • 0,8 = 1,44.
Значення Kз визначається по СНіП 11-4-79 і при очищенні вікон 2 рази на рік рівний 1,2. Значення n0 визначається конструкцією вікон і згідно СНіП 11-4-79 рівне 15. Коефіцієнт затінювання Kзт рівний одиниці, оскільки відсутні протистоячі будівлі. Значення T визначається по формулі:
T = T1×T2×T3×T4×T5 = 0,8 × 0,65 × 1 × 1 × 1 = 0,52,
де T1 = 0,8 - коефіцієнт светопропуськанія матеріалу;
T2 = 0,65 - коефіцієнт втрат в палітурках вікон;
T3 = 1 - коефіцієнт в несучих конструкціях, при бічному освітленні рівний ;
T4 = 1 - коефіцієнт враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях;
T5 = 1 - коефіцієнт втрат світла в захисній сітці для ліхтарів.
Значення T1 - T5 визначаються по СНіП 11-4-79. Значення r1 визначаються по СНіП II-4-79 і рівно 1,85. Знаючи всі параметри можна визначати площу світлових отворів:
Площі світлових отворів недостатньо для нормальної освітленості, оскільки в бухгалтерії є три вікна загальною площею 4 м2, проте розширити отвори вікон не представляється можливим, тому природне освітлення необхідно комбінувати з штучним.
Нормування штучного освітлення також здійснюється СНіП II-4-79. Для загального освітлення використовують головним чином люмінесцентні лампи, що обумовлено їх достоїнствами. Виходячи з економічної доцільності вибираємо люмінесцентні лампи типа ЛБ білого світла. Для розрахунку штучного освітлення застосовують метод коефіцієнта використовування потоку:
(4.8)
де Ф - світловий потік ;
E - нормована мінімальна освітленість ;
До - коефіцієнт запасу ;
S - освітлювана площа ;
Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення ;
З - коефіцієнт використовування випромінюваного світильниками світлового потоку на розрахунковій площі;
N - число світильників;
Згідно СНіП 11-4-79 визначаємо норму освітленості:
E = 400 лк;
До = 1,5;
S = 6 × 8 = 48 м2;
Z = 1,2.
При вибраному типі і потужності люмінесцентних ламп їх необхідна кількість визначається по формулі:
(4.9)
Найприйнятнішими для приміщення є люмінесцентні лампи ЛБ (білого світла) потужністю 80 ВТ. Нормальний світловий потік лампи ЛБ-80 рівний Ф = 5320 люмен (лм). Велічиной i, індексом приміщення можна встановити залежність від площі приміщення і висоти підвісу:
(4.10)
де А - довжина приміщення = 8м;
B - ширина приміщення = 6м;
h - висота підвісу;
h = H - hр - hс, (4.11)
де H - висота приміщення = 4 м;
hр - висота робочої поверхні = 0,8м;
hс - висота від стелі до нижньої частини лампи = 0,4м;
h = 4 - 0,8 - 0,4 = 2,8 м;
Коефіцієнт використовування світлового потоку на розрахунковій площі визначається по таблиці: З = 0.4. У результаті число світильників вийде рівним
Таким чином потрібно 3 люмінесцентні лампи ЛБ-80.
Як світильники вибрані стельові світильники УСП-35 з двома лампами ЛБ-80. Отже, всього необхідно два світильники УСП-35.
Електробезпека забезпечується відповідною конструкцією електроустановок; застосування технічних способів і засобів захисту; організаційними і технічними заходами.
Конструкція електроустановок відповідає умовам і експлуатації і забезпечує захист персоналу від зіткнення з токоведущимі і рухомими частинами, а устаткування – від попадання всередину сторонніх твердих тіл і води.
Основними технічними способами і засобами захисту від поразки електричним струмом, використовуваними окремо або в поєднанні один з одним, є: захисне заземлення; занулення; вирівнювання потенціалів; мала напруга; електричне розділення мереж; захисне відключення; ізоляція токоведущих частин (робоча, додаткова, посилена, подвійна); компенсація струмів замикання на землю; захисні пристрої, попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки; ізолюючі захисні і запобіжні пристосування.
Не підприємстві технічними засобами захисту є захисне заземлення і занулення.
Для захисту від поразки електричним струмом у відділі передбачено:
1) наявність заземлення всіх ПЕВМ і приладів з опором не більш 4 Ом;
2) недоступність токоведущих частин;
3) застосована прихована електропроводка в захищаючих від механічних пошкоджень трубах;
4) маркіровані роз'єми і розетки;
5) передбачений аварійний рубильник виключення всього електроживлення.
Оскільки ПЕВМ відноситься до виробу першого класу, то згідно ГОСТ 12.2.007.0-75 вона повинна мати принаймні робочу ізоляцію і елемент для заземлення (див. Ошибка! Источник ссылки не найден. 3.1). Виробимо електричний розрахунок заземлітеля.
Рісунок 4.1 - Схема захисного заземлення.
Задамося параметрами заземлітеля:
- S = 100 м2 - площа обмежена заземлітелем;
- L = 24 м2 - загальна довжина горизонтальних електродів;
- l = 2,6 м2 - довжина вертикальних електродів;
- а = 10 м2 - відстань між вертикальними смугами.
Розрахуємо параметр Т при відношенні питомих опорів
шарів грунту:
, 
,де P1 = 100 Ом×м - питомий опір грунту суглинного грунту;
P2 = 50 Ом×м - питомий опір садової землі;
H = 0,5 м - глибина заставляння горизонтальних електродів;
h = 1 м - товщина шару грунту
При,
CB = 0,71; EB = 0,24; Cb = 0,15; Eb= 0,32..
Визначаємо значення параметрів B і b по формулах:
, 
.Визначаємо опір заземлення:
Визначаємо коефіцієнт напруги дотику
;де m = 0,602 - параметр визначений для
.Визначаємо напругу дотику:
,де J = 20 А - струм короткого замикання, виходячи із споживаної потужності блоку живлення ПЕВМ.
Допустима напруга дотику згідно ПУЕUдоп = 42 в, що вище розрахованого значення.