1) для оцінки запасів;
2) для прийняття рішень;
3) для контролю та регулювання.
Також у практиці західних підприємств витрати класифікують в залежності від обсягу товарообігу. Це поділ витрат на змінні, постійні, напівзмінні, напівпостійні.
Якщо розглядати витрати з точки зору оцінки запасів можна згрупувати їх за такими ознаками - вичерпані та невичерпані.
Витрати ,за якими приймаються рішення, можна згрупувати за такими ознаками:
1) релевантні і нерелевантні витрати, тобто ті що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішень, і ті що не залежать від прийняття рішень;
2) дійсні та можливі витрати (можливі виникають внаслідок прийняття альтернативного рішення);
3) маржинальні (граничні),інкрементні (приростні) - це додаткові витрати, які з’являються внаслідок продажу додаткових товарів. Маржинальні - це ті, які розраховуються на одиницю товару.
Витрати, за якими здійснюєтся контроль і регулювання, групуються за ознаками – контрольовані та некотрольовані витрати.
На сьогоднішній день в Україні прийняті Національні Стандарти бухгалтерського обліку, які передбачають використання нового плану рахунків. Облік витрат регулюється Положенням (Стандартом) Бухгалтерського Обліку 16 “Витрати”. Це положення визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, а також склад витрат.
П(С)БО 16 дає визначення поняттю собівартості реалізованой продукції, яка включає:
- прямі матеріальні витрати
- прямі витрати на оплату праці
- інші прямі витрати
- загальногосподарські витрати.
Витрати, пов’язані з операційною діяльність, які не влючаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг), поділяються на:
- адміністративні витрати (загальні корпоративні витрати, витрати на відрядження, витрати на зв’язок, за професійні послуги та інші);
- витрати на реалізацію (упаковочні матеріали, рекламні витрати, оплата праці та комісійні, транспортуванння товарів, витрати на гарантійний ремонт та інші);
- інші операційні витрати (дослідження, нестачі та втрати, штарфи пені та інші).
Витрати від операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- інші операційні витрати.
Витрати торговельного підприємства характеризуються системою аналітичних показників, до складу якої входять наступні показники:
- абсолютна сума витрат. Цей показник дає уявлення про обсяг поточних витрат, але не дає можливості оцінити їх ефективність;
- рівень витратомісткості торговельної діяльності. Цей показник визначається як відношення суми витрат до обсягу товарообороту, що виражається у відсотках. Рівень витратомісткості є найважливішим показником економічності господарської діяльності.
Мінімізація рівня витратоміскості торговельної діяльності підприємства є критерієм економічності витрат. Тому низький рівень витратомісткості дає можливість підприємству отримувати певні конкурентні переваги на споживчому ринку, повільніше здійснювати свою цінову політику і при інших рівних умовах досягати більш високих розмірів прибутку. Зниження рівня витратомісткості є важливим завданням підприємства, але не метою його діяльності. Воно може супроводжуватися зниженням рівня торговельного обслуговування покупців, відмовою від продажу товарів, що користуються попитом, зміною пріоритетів стратегічного розвитку на короткострокові економічні вигоди у поточному періоді.
- рівень рентабельності витрат. Цей показник визначається як відношення суми прибутку до суми витрат, виражене у відсотках. Рівень рентабельності витрат є одним з найважливіших показників ефективності поточних витрат підприємства.
Система аналітичних показників, що характеризують витрати як кількісно, так і якісно, приведена у таблиці 1.2.1. Кількісні показники відображають на скільки були ефективними здійснені витрати, чи має сенс витрачати певну суму коштів для одержання певного розміру прибутку.
Таким чином, розгляд основних аспектів визначення економічної суті витрат дозволяє представити класифікацію витрат за різними ознаками, а також систему аналітичних показників, які дозволяють оцінити обсяг та рівень витрат торговельного підприємства.
Таблиця 1.2.1.
Основні показники, що дозволяють оцінити обсяг та рівень витрат торгівельного підприємства
| № з/п | Найменування показника | Алгоритм розрахунку | Використання показника |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | Абсолютна сума витрат | сума статей витрат за номенклатурою | дає уявлення про обсяг поточних витрат, здійснених підприємством за звітний період |
| 2. | Рівень витрат | (сума В/РТО) * 100 % | цей показник відображає скільки відсотків займають витрати в обсязі товарообороту |
| 3. | Рівень рентабельності витрат | (Прибуток/сума В) * 100 % | характеризує ефективність здійснених витрат |
| 4. | Абсолютне відхилення | сума В1-сума В | різниця між фактичною і плановою сумою В являє собою економію або перевитрати |
Продовження табл.1.2.1
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 5. | Темп приросту | (сума В1 - сума В0) / сума В0 * 100 % | відображає на скільки відсотків змінилися фактичні витрати по відношенню до встановленої бази(плану) |
| 6. | 6.1.Відносна економія або перевитрати В ( без розпо-ділу на умовно-змінні і умовно-постійні )6.2.Відносна економія або перевитрати В (з розподі-лом) | сума В0 -(сума В0* % виконання пла- ну РТ) / 100 | даний показник характеризує вплив на зміну величини умовно - змінних і умовно - постійних витрат такого фактору як обсяг товаро-обороту |
1.3. Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури
Прийняті законодавчі акти, що діють на території України, направлені на те, щоб суб'єкти підприємницької діяльності мали однакові умови для її здійснення, незалежно від організаційних форм та форм власності підприємств, мали однакові права, а також в однаковій мірі відповідали за результати своєї діяльності.
На сьогодні в Україні питанням бухгалтерського обліку та контролю приділяється особливо велика увага, так видано численний ряд нормативних документів, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку та контролю. Поряд з цим видано ряд документів, які встановлюють порядок ведення податкового обліку, тобто визначення складу валових доходів та валових витрат підприємства з метою обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню.
Також розроблено Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосування міжнародних стандартів та Закон України : Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, що докорінно зміняють існуючу систему бухгалтерського обліку і дадуть можливість користуватися публічною бухгалтерською звітністю іноземним інвесторам та самим керівникам .
При здійсненні бухгалтерського обліку витрат важливим є встановлення факту дотримання торговельними підприємствами наступних нормативних документів (табл. 1.3.1.).
Таблиця 1.3.1.
Характеристика нормативно - правової літератури, що використовується в обліку витрат торговельного підприємства
| №з/п | Нормативний документ, ким і коли зат-верджений( №, дата ) | Короткий зміст | Використання в дипломній роботі |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | Конституція України, Верховна Рада (ВР) України28.06.96 р. | Основа правової бази України, на якій будується діяльність всіх підприємств незалежно від форм власності. | |
| 2. | Про підприєм-ництво: Закон України, постанова ВР України№ 785-1226.02.91 р.(із змінами ) | Визначає загальні пра-вові, економічні та со-ціальні засади здійсне-ння підприємницькоїдіяльності на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки. | Обумовлюється по-рядок державної ре-єстрації суб’єкта підприємницької діяльності та ліцен-зування деяких ви-дів діяльності, відк-риття банківських рахунків та інше. Підрозділ 1.4. |
Продовження таблиці 1.3.1.
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 3. | Про господарськітовариства:Закон Українипостанова ВРУкраїни№ 769 / 9723.12.97 р. | Визначає поняття, ви-ди господарських то-вариств, правила їх створення, діяльності, а також права, обов’язки їх учасників і засновників. | Регламентує порядок створення підприємства з колективною формою власності, розмір статутного фонду, відповідальність учасників. Підр. 2.4. |
| 4. | Про власність:Закон України,постановаВР України№9-93 21.01.93 р.(із змінами) | Регулює забезпеченнявільного економічного самовизначення гро-мадян, використання природного, економіч-ного, науково-технічно-го та культурного потенціалів країни для підвищення рівня життя її народу. | Регламентує забезпечення права колективної влас-ності, визначає суб’єкти та об’єктиправа колективної власності колективного підприємства. Підрозділ 1.4. |
| 5. | Про банк-рутство: Закон УкраїнипостановаВР України№ 90 / 9514.03.95 р. | Встановлює умови і по-рядок визначення юри-дичних осіб – суб’єктівпідприємницької діяль-ності – банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів. | Регламентує поняття банкрутства, суб’єкти банкрутства, кредитори, а також провадження у спра-вах про банкрутство. Підрозділ 2.2. |
Продовження таблиці 1.3.1.
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 6. | Про підприємства в Україні:Закон Українипостанова ВР України№ 888-1227.03.91 р.(із змінами ) | Визначає види і органі-заційні форми підпри-ємств, правила їх ство-рення, реєстрації, реор-ганізації і ліквідації, ор-ганізаційний механізм здійснення ними під-приємницької діяльнос-ті в умовах переходу до ринкової економіки. | У цьому Законі зазна-чається, що підпри-ємство має самос-тійний баланс, розра-хунковий та інші ра-хунки в банку, печат-ку із своїм наймену-ванням, а також знак для товарів і послуг. Підрозділ 2.4. |
| 7. | Про аудиторську діяльність: Закон УкраїнипостановаВР України 22.04.93 р.(із змінами) | Визначає правові заса-ди здійснення ауди-торської діяльності і спрямований на ство-рення системи неза-лежного фінансового контролю для захисту інтересів власника. | Регламентує ство-рення системи неза-лежного фінансового контролю з метою за-хисту інтересів влас-ників підприємств не-державної форми власності. Підрозділ 2.2. |
| 8. | Про систему оподаткуван-ня: Закон Ук-раїни, поста-нова ВР Укра-їни № 77 / 9718.02.97 р. | Визначає принципи по-будови системи оподат-кування в Україні, збори і податки до бюджетів і до державних цільових фондів, а також права, обов’язки платників. | Базове підприємство у відповідності до цього Закону сплачує певні загальнодер-жавні та місцеві по-датки і збори (обо-в'язкові платежі). |
Продовження таблиці 1.3.1.