Банківське право України (Карманов) (стр. 29 из 88)

Національний банк України може відмовити в погодженні відкриття представництв іноземних банків у разі невідповідності поданих документів встановленим вимогам, недостовірності інформації, а також перевищення представництвом своїх повноважень (комерційна діяльність, виконання банківських операцій)

Рис 22

Для забезпечення діяльності представництво відкриває поточний рахунок в одному з банків Банк, у якому відкрито поточний рахунок представництву, зобов'язаний під час проведення операцій з обслуговування рахунку представництва здійснювати контроль за дотриманням представництвом у своїй діяльності вимог чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України та Положення про представництво Представництво не може здійснювати банківські операції

Представництво іноземного банку повинно в місячний строк повідомляти Національному банку України про всі зміни, що внесені до документів представництва, з клопотанням про їх погодження і необхідним пакетом документів

Крім того, з метою поліпшення обслуговування власних клієнтів і розширення їх кола, банки, в установленому ними порядку, можуть створювати територіальне відокремлені безбалансові відділення на балансі головного банку або його філії в межах однієї області Територіальне відокремлені безбалансові відділення можуть здійснювати банківські операції в межах доз волу, наданого головним банком

У разі створення територіальне відокремлених безбалансових відділень банківські установи зобов'язані здійснити заходи щодо забезпечення складання узагальнених щоденних балансів банківських установ, які включають залишки кас відповідних безбалансових відділень, та проведення повного і своєчасного обліку, періодичного (не рідше одного разу на місяць) перевезення первинних документів аналітичного обліку до установи банку Підкріплення операційної каси, вилучення надлишків готівки, перевезення інших цінностей проводиться за необхідності, залежно від технічного укріплення та організації охорони безбалансового відділення

У тижневий строк після відкриття свого територіальне відокремленого безбалансового відділення комерційні банки зобов'язані повідомити про це територіальне управління Національного банку України за місцезнаходженням такого відділення, а також місцезнаходження (поштову адресу), прізвища керівників, їх телефони і надати свій дозвіл на здійснення відділенням певних банківських операцій та положення про відділення

Про зміни місцезнаходження територіальне відокремленого безбалансовою відділення, керівників, їх телефонів а також про зміни положень про відділення та дозволів на здійснення банківських операцій комерційний банк повідомляє територіальне управління Національного банку України за місцезнаходженням відділення у тижневий строк.

У разі встановлення фактів порушень чи недотримання у своїй діяльності територіальне відокремленим безбалансовим відділенням вимог чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України, внутрішніх документів банку, а також фактів виконання відділенням банківських операцій, на здійснення яких відсутній дозвіл головного банку, територіальне управління Національного банку України надсилає головному банку вимогу про усунення встановлених недоліків чи порушень у діяльності таких відділень та здійснення заходів щодо недопущення їх надалі (зміна керівників тощо) із зазначенням строку виконання і повідомляє про це територіальне управління Національного банку України за місцезнаходженням головного банку.

У разі невиконання банком у встановлений строк зазначених вимог територіальне управління Національного банку України звертається до Національного банку України з обґрунтованими пропозиціями щодо відкликання ліцензії на здійснення певних банківських операцій.

§ 4. Припинення діяльності комерційних банків

Припинення діяльності комерційного банку відбувається шляхом реорганізації або ліквідації. Рішення про припинення діяльності комерційного банку приймає, відповідно до ст. 37 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ст.ст. 15, 62 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України. При реорганізації має місце припинення діяльності комерційного банку, при цьому його справи і майно переходять до іншої юридичної особи у порядку правонаступництва. Реорганізація здійснюється в різних формах, шляхом злиття, приєднання, поділу, відокремлення або перетворення.

Розглянемо ці форми реорганізації комерційних банків.

Злиття має місце тоді, коли два або більше комерційні банки об'єднуються в один новий і при цьому припиняють своє існування.

Приєднання — це форма реорганізації, за якою один комерційний банк включається до складу іншого банку, що продовжує існувати й далі, але вже в більшому масштабі. Приєднуваний комерційний банк припиняє свою діяльність.

Зворотний процес має місце при поділі та відокремленні,

Поділ означає, що на базі одного комерційного банку виникає два або більше нових, а перший припиняє свою діяльність. При відокремленні немає припинення діяльності комерційного банку. З його складу лише виділяється новий банк, який наділяється правами юридичної особи.

Що стосується такої форми реорганізації комерційних банків, як перетворення, то вона полягає в тому, що на його основі створюється нова організація, яка має інший профіль, цілі діяльності, структуру тощо, але приймає всі активи і пасиви свого попередника.

При злитті і поділі комерційних банків майно (права і обов'язки) переходять до новостворених юридичних осіб. При приєднанні комерційного банку до іншого комерційного банку його майно (права і обов'язки) переходять до останнього, в день підписання передавального балансу, якщо інше не буде передбачено в законі або постановою про реорганізацію.

Розглянемо таку форму припинення діяльності комерційного банку як ліквідація. При ліквідації комерційний банк припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу прав та обов'язків до інших осіб.

Рішення Національного банку України про примусову ліквідацію комерційного банку може бути прийнято у разі допущення ним порушень, вказаних у ст. 62 Закону України «Про Національний банк України».

Рішення про ліквідацію комерційного банку приймається Правлінням Національного банку України та оформлюється відповідною постановою. Цією постановою також відкликається ліцензія на право здійснення всіх банківських операцій, призначається ліквідатор (ліквідаційна комісія), а також припиняються повноваження Правління (Ради директорів), Ради банку і загальних зборів комерційного банку. Копія постанови про ліквідацію комерційного банку, відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських операцій, призначення ліквідатора (ліквідаційної комісії) надсилається комерційному банку в день її прийняття.

У разі прийняття рішення про ліквідацію комерційного банку та відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських операцій, керівник територіального управління Національного банку України, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення припиняє усі активні операції за кореспондентськими рахунками як у національній, так і в іноземній валютах. Якщо банк має відкрити кореспондентські рахунки у закордонних банках, ліквідатор (ліквідаційна комісія) на підставі відповідної інформації територіального управління Національного банку України, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, доводить до цих банків рішення про ліквідацію комерційного банку та забезпечує повернення коштів з кореспондентських рахунків на накопичувальний рахунок ліквідатора (ліквідаційної комісії).

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) приступає до виконання обов'язків відразу після прийняття постанови про ліквідацію комерційного банку.

Ліквідатором банку може бути юридична особа, основною діяльністю якої є надання юридичних чи аудиторських послуг. До прийняття постанови Національного банку України про ліквідацію комерційного банку між Національним банком України та ліквідатором укладається договір. У договорі між Національним банком України та ліквідатором визначаються права та обов'язки сторін щодо забезпечення процедури ліквідації комерційного банку. Договір вступає в дію з моменту призначення ліквідатора відповідною постановою Національного банку. Крім того, ліквідація комерційного банку може проводитись ліквідаційною комісією, яка створюється під керівництвом та за участю працівників Національного банку України. У такому разі ліквідатором виступає ліквідаційна комісія, створена Національним банком України. Роботою ліквідаційної комісії керує її Голова, призначений постановою Правління Національного банку України про ліквідацію комерційного банку.

Робота ліквідатора (ліквідаційної комісії) оплачується за рахунок банку, що ліквідується, або інших джерел. Кошторис витрат ліквідатора (ліквідаційної комісії) затверджує орган, який його призначив.

Ліквідатором не може бути така юридична особа:

яка є кредитором або акціонером (учасником) банку, що ліквідується;

яка є стороною у судовій справі за участю банку, що ліквідується.

Юридична особа перед призначенням її ліквідатором зобов'язана надати Національному банку України інформацію про свої ділові інтереси, зокрема щодо:

заборгованості перед банками або володіння майновими правами банків;

невиконання будь-яких зобов'язань по відношенню до будь-якого банку за останні п'ять років;