Банківське право України (Карманов) (стр. 33 из 88)

Національний банк України здійснює касове обслуговування бюджетних організацій, військових частин і видачу готівки комерційним банкам на виплату пенсій безкоштовно на підставі відповідних розрахунків, одержаних від комерційних банків

У разі постійного здавання комерційними банками надлишків готівки (банки, які мають сальдо операцій з вилучення готівки з обігу) Національний банк України в межах зданих сум видає підкріплення готівкою комерційним банкам безкоштовно Підкріплення комерційних банків розмінною монетою незалежно від суми здійснюється безкоштовно

Територіальні управління Національного банку України проводять і організують конкретну роботу з готівкового обігу в регіоні систематизують показники, що характеризують стан готівкового обігу, вивчають і аналізують його, контролюють хід виконання прогнозів касових оборотів, вивчають територіальне розміщення емісії грошей, шляхи і причини міграції грошової маси, пропорції між грошовими доходами і витратами населення в областях, містах і районах, здійснюють у встановленому порядку регулювання касових ресурсів, маючи на увазі забезпечення вчасних розрахунків готівкою в господарстві держави, прискорення обіговості касових ресурсів, контролюють роботу установ комерційних банків з готівкового обігу Робота з готівкового обігу в територіальних управліннях Національного банку України проводиться відділом готівкового обігу і касових операцій

Таким чином, готівкові розрахункові правовідносини -- це урегульовані нормами права відносини, які виникають, змінюються, припиняються між суб'єктами внаслідок емісійно-касової діяльності

§ 2. Правова регламентація готівково-грошового обігу

Національний банк України як єдиний емісійний банк і касовий центр держави організовує та регулює обсяг і структуру готівкової маси в обігу на підставі основних напрямків грошово-кредитної політики й показників економічного і соціального розвитку України

Відповідно до ст. 24 Закону «Про Національний банк України», основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної і валютної політики, розробленої Національним банком на наступний рік і на більш тривалий період

Грошово-кредитна політика — сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регулювання економічного росту, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та збалансування платіжного балансу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Національний банк України», основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:

1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків та фінансово-кредитних установ;

2) процентну політику;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу.

Установи банків, відповідно до нормативних актів Національного банку України, здійснюють аналіз і прогнозування готівкового обігу, організують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території регіону.

Важливою умовою нормального функціонування господарського механізму, яка необхідна для забезпечення прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, є стабільність готівкового обігу на основі збалансування платоспроможного попиту населення з пропозицією товарів та послуг.

Відповідно до цього, доцільно назвати основні завдання установ банків у роботі з готівкового обігу. Для наочності складемо схему (рис. 24).

Національний банк України організує готівковий обіг в країні, який поряд з безготівковими розрахунками є складовою частиною загального грошового обороту і являє собою сукупність платежів, що здійснюється готівкою.

Взагалі, сфера застосування готівкових коштів, які виступають у функції засобів обігу і платежу, в діяльності розвинутих країн з ринковою економікою обмежена. Там основна частина розрахунків і платежів (93-95 відсотка) здійснюється без використання готівки і лише незначна (5-7 відсотків) — готівкою. В загальній грошовій системі України готівковий обіг продовжує відігравати досить значну роль, пов'язану головним чином з обслуговуванням населення у процесі формування і розподілу його грошових доходів.

Економіку України, як і інших постсоціалістичних країн, характеризує висока питома вага готівки у загальній грошовій масі (близько 50 відсотків, порівняно з початком 1992 р. Вона зросла майже у 3,5 рази). Це пояснюється як різким збільшенням в країні кількості суб'єктів господарювання, особливо в сфері торгівлі і надання послуг (і відповідно зростання кількості розрахунків готівкою між ними і населенням), так і кризовими явищами в економіці, загостренням інфляційних процесів у 1992-1995 роках, намаганням ряду суб'єктів господарювання занижати наявні доходи і ухилятися тим самим від сплати податків, певною недовірою населення до банківських установ і безготівкових платежів, породженою знеціненням заощаджень населення, що в цілому і зумовило збільшення готівкових розрахунків суб'єктів господарювання між собою та населенням і відповідно зростання потреби в готівці.

Рис. 24

Питома вага безготівкових перерахувань на вклади у загальній сумі грошових доходів населення знизилася порівняно із 80-ми роками у 2—2,5 рази Обсяги розрахунків чеками за товари та послуги у загальному офіційному обсязі товарообороту становлять лише 0,2%

Існуюча система не стимулює залучення готівки у банківську систему та зберігання заощаджень населення на вкладах

Рух основної маси готівки через каси банку складається, з одного боку, з видач готівкових коштів суб'єктам господарювання для виплати заробітної плати, дивідендів, оплати сільськогосподарських продуктів, закуплених у населення, розрахунків по пенсіях, стипендіях, допомогах, забезпечення інших господарських потреб, з іншого боку, — з надходжень грошової виручки від реалізації продукції, продажу товарів, надання послуг, виконання робіт, податків, зборів і з інших джерел

У зв'язку з тим, що через каси підприємств, установ і організацій проходить переважна маса готівкових коштів, правильна організація їх обороту має особливе господарське значення, безпосередньо впливаючи на розмір грошової маси в обігу, її стабільність, швидкість обігу грошей

З метою регулювання сфери готівково-грошового обігу Національний банк України використовує ліміт залишку готівки в касах підприємств (організацій, установ) Відповідно до чинного «Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні», усі підприємства та індивідуальні підприємці, які мають рахунки в установах банків, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків

На кінець кожного дня підприємства, організації та установи можуть залишати у своїх касах готівку лише в межах ліміту Інші грошові кошти підприємства мають зберігатися на відповідних рахунках в установах банків Ліміт залишку готівки в касі встановлюється установою банку щорічно протягом першого кварталу У разі звернення протягом року клієнта (або з ініціативи банку) щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного документа — заявки-розрахунку, ця заява має бути розглянута банком, і, за умови її обґрунтованості, встановлений раніше ліміт каси переглядається

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства (не залежно від того, перебувають чи не перебувають вони на самостійному балансі) встановлюється комерційними банками за місцем відкриття рахунку з огляду на режим та специфіку роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки (надходжень) та графіка заїзду інкасаторів

Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і строки, встановлені установою банку для зарахування на їх рахунки У разі якщо ліміт залишку готівки в каси підприємства взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку (незалежно від причин відсутності ліміту каси)

За своїм економічним змістом ліміт каси, тобто залишок грошей, що переходить у касі з дня на день, має відповідати потребам і конкретним умовам фінансово-господарської діяльності підприємства

Для підприємств і організацій, які мають постійну грошову виручку і зобов'язані здавати й в банк щоденно наприкінці робочого дня (при наявності вечірньої каси і інкасації), ліміт залишку готівки в касі встановлюється в розмірах, необхідних для забезпечення нормальної роботи ранком наступного дня, із строком здання виручки наступного дня (у разі відсутності вечірньої каси і інкасації) — в межах середньоденної виручки