Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) було затверджене наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р № 75 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 10 95 р за № 365/903)
Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до законів України з урахуванням міжнародних договорів України Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої організації, за винятком випадків, передбачених законом України
Валютні умови контракту — умови, які узгоджуються у зовнішньоекономічних контрактах, що заключаються між експортером та імпортером
Валютні умови контракту включають такі елементи
валюту ціни контракту,
валюту платежу, в якому будуть здійснюватися розрахунки між експортером та імпортером і яка може співпадати з валютою ціни, але може і відрізнятися від неї, особливо в розрахунках з країнами, які розвиваються, а також при здійсненні розрахунків по валютному клірингу курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу для тих випадків, коли вони не співпадають,
різного роду застереження, які захищають сторони від валютних ризиків (в результаті несприятливих змін валютного курсу або падіння купівельної спроможності окремих валют)
Правильність визначення валютних умов при укладенні зовнішньоекономічного контракту — запорука ефективності здійснення зовнішньоекономічних операцій
Умови міжнародних розрахункових операцій включають готівковий платіж або розрахунок у кредит Під готівковим розрахунком розуміють повну оплату товару до строку або в момент переходу товару чи товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця Під розрахунком у кредит (з розстрочкою платежу) розуміють міжнародний комерційний кредит (кредит експортера імпортеру або видача авансів імпортером експортеру) Банківський кредит, що надається на оплату товарів за зовнішньоекономічним контрактом, принципово не вносить нічого нового в умови міжнародних розрахункових операцій, адже розрахунки в цьому разі здійснюються безпосередньо без розстрочки платежу
Готівковий розрахунок особливо на умовах попередньої оплати досить вигідний експортерам, проте він створює значні труднощі для покупців рівень економічного ризику для них політичне зростає
Форми міжнародних розрахунків в основному подібні до тих, що мають місце у внутрішньоекономічних розрахунках Серед форм міжнародних розрахунків найпоширенішим є інкасо, банківський переказ, акредитив тощо Можливість використання тих чи інших форм міжнародних розрахунків може визначатися у міждержавних угодах, а також встановлюватися у міжбанківських кореспондентських угодах уповноважених банків з іноземними банками
Вибір конкретної іноземної валюти та форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами визначається за угодою сторін та фіксується в умовах контракту
Одна з центральних проблем у зовнішньоекономічній сфері господарства України — прискорення надходження валютної виручки від експорту Валютна виручка від експорту вітчизняних товарів за кордон повертається з великим запізненням або не повертається зовсім Непідготовленість вітчизняних суб'єктів господарювання до діяльності в умовах світового ринку зумовлює неефективність зовнішньоекономічних зв'язків української сторони, малу оборотність валютних коштів, значні валютні втрати при здійсненні міжнародних розрахунків.
Для вітчизняних товаровиробників — суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності важливе значення має формування міжнародної системи платіжно-розрахункових відносин у рамках СНД.
Найважливіше значення серед форм міжнародних розрахунків мають акредитив га інкасо Для забезпечення вчасного завершення розрахунків необхідно передбачати при укладенні угод з іноземними партнерами такі форми розрахунків.
документарний акредитив,
документарне інкасо (з гарантією при експорті).
Акредитив, що відкривається відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) в Україні, підпорядковується Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів у редакції 1993 р. , опублікованим Міжнародною торговельною палатою за № 500.
Акредитив у зовнішньоекономічних угодах є одностороннім грошовим зобов'язанням банку (банку-емітента) здійснювати за дорученням клієнта (наказодавця акредитива) — імпортера на користь бенефщіара (експортера) платежі (негайно або розстрочкою) чи оплачувати або акцептувати перевідні векселі (трати) бенефщіара.
При міжнародних розрахунках за допомогою акредитивів банк-емітент взаємодіє з авізуючим банком, що знаходиться в країні експортера Після відвантаження товарів експортер повинен надати в авізуючий банк документи (насамперед транспортні), які відповідають умовам акредитива Тому такий акредитив і називається документарним.
Акредитиви вважаються зручною формою оплати за експортно-імпортними операціями Вони дозволяють продавцеві отримати гроші за товар майже негайно, як тільки він відвантажений
При здійсненні інкасових операцій банки та їхні клієнти-учасники експортно-імпортних операцій керуються Уніфікованими правилами по інкасо, що розроблені і затверджені Міжнародною торговельною палатою за редакцією 1978 р. за № 322.
За допомогою інкасо експортер в одній країні може отримувати платіж від боржника в іншій країні або акцепт за цінними паперами і товарними документами Документарне інкасо — це інкасо фінансових і комерційних документів До фінансових документів відносяться перекладні і прості векселі, чеки, платіжні
розписки та інші інструменти отримання платежу, до комерційних -- рахунки-фактури, вантажні документи, документи на право власності, страхові документи та інші Інкасо означає інкасацію документів, але не інкасацію боргу
Банківські переказні операції в міжнародних розрахунках здійснюються в сучасних умовах за допомогою автоматизованої системи платежів SWIFT.
Важливе місце в розрахунках за експортно-імпортними операціями займають гарантійні операції Банківська гарантія означає, що уповноважений банк бере на себе зобов'язання у випадках неможливості клієнта здійснювати в строк платежі проводити платіж за свій рахунок Гарантійні операції здійснюються банками за дорученням і за рахунок українських, іноземних та міжнародних суб'єктів господарювання (організацій) при наданні ними відповідного забезпечення.
На жаль, поки що у зовнішньоекономічній практиці для вітчизняних підприємств, які ще не створили для себе на світовому ринку іміджу надійного партнера, встановлюються невигідні умови розрахунків за експортно-імпортними операціями в експортних угодах передбачається післяплата, а при імпорті — передоплата.
Згідно з Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 09 94 р. за № 185/94-ВР розрахунки з експортно-імпортними операціями резидентами України повинні бути завершені у терміни, передбачені в зовнішньоекономічних контрактах, але не пізніше 90 календарних днів У визначені терміни мають бути завершені розрахунки за бартерними зовнішньоекономічними угодами Контроль за дотриманням резидентами законодавче встановленого терміну розрахунків покладено на уповноважені банки і державні податкові органи.
Державні митні органи щотижня надсилають до уповноважених банків України, зазначених у вантажних митних деклараціях, реєстри вантажних митних декларацій окремо на імпортні та експортні вантажі Уповноважені банки України на підставі аналізу одержаних реєстрів встановлюють контроль за вчасним надходженням резидентам виручки в іноземній валюті за продукцію, роботи (послуги), що були експортовані або продукцію при Гі імпорті з-за кордону з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь імпортера.
При ненадходженні в Україну валютної виручки у встановлені строки або продукції за імпортом уповноважені банки в
тижневий термін подають інформацію про це комісіям при територіальних управліннях Національного банку України за місцем реєстрації резидентів
У разі несвоєчасного завершення розрахунків у межах встановленого терміну підприємства можуть звернутися до комісії при територіальному управлінні НБУ для отримання відстрочки на надходження експортного виторгу чи товару, що імпортується
За порушення законодавче встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями резидентів при неодержанні експортної виручки або товарів за імпортом нараховується пеня (за кожний день прострочення) Уповноважені банки щомісяця перераховують до Державного бюджету суми нарахованої пені за поданням державних податкових органів
Здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями пов'язане зі значним ризиком Тому до зовнішньоекономічних договорів застосовуються певні захисні застереження валютно цінові, антидемпінгові, про конфіденційність, форс-мажорні, про реекспорт, на випадок ненадходження коштів за експорт, на випадок ненадходження продукції за імпортом в обумовлені договором терміни тощо
З метою прискорення міжнародних розрахунків в Україні можуть застосовуватися так звані спеціальні імпортні процедури, серед яких одне з центральних місць надається режиму імпортних депозитів Попередні імпортні депозити — це внесення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на безпроцентні рахунки в банках на період від моменту набрання зовнішньоекономічними договорами юридичної сили до моменту надходження товарів, що постачаються через митний кордон України, коштів у валюті договору в сумі, визначеній у встановлених процентах до вартості відповідного договору