Банківське право України (Карманов) (стр. 9 из 88)

Універсальні банки, які поєднують комерційну та інвестиційну діяльності, більш стійкі, ніж спеціалізовані, оскільки повністю можуть використовувати переваги широкої диверсифікації своїх операцій Користуючись можливістю оперативного маневрування ресурсами, вони сприяють досягненню ефективної рівноваги на ринку цінних паперів

Клієнтам вигідніше мати справу із одним банком, ніж з де кількома спеціалізованими посередниками Разом з тим, як стверджують деякі західні спеціалісти, перевага універсальних банків приховує в собі небезпеку надмірної концентрації економічної влади у фінансовому секторі, що може викликати ріст ціни капіталу у рамках економічної системи Проте тенденція до відмови від жорсткого розмежування комерційної та інвестиційної банківської діяльності стає все більш виразною

Виходячи із вищевикладеного, доцільно привести структуру типового німецького універсального банку (рис 7)

Наявність у банківській системі універсальних банків зовсім не виключає паралельного функціонування спеціалізованих банків В банківській системі Німеччини нарівні із універсальними банками функціонують іпотечні банки, банки споживчого кредиту, гарантійні банки, банки фінансування житлового будівництва та інші спеціалізовані банківські установи

В основі банківської системи Німеччини лежать неформальні відносини між банками та клієнтами Обсяг кредитів, які надаються одному клієнтові, не обмежується хоча на практиці, як правило, банки намагаються знизити рівень ризику за рахунок переважної видачі консолідованих позик Німецькі банки засновують свою роботу на системі кредитних комітетів У рамках системи необхідно отримати схвалення певної кількості керуючих робітників банку на видання кредиту При цьому рішення

Рис. 7

приймається залежно від обсягу кредиту, стану галузі економіки та конкретного позичальника.

Здійснення контролю за діяльністю комерційних банків у Німеччині має суттєві особливості. Функції нагляду за діяльністю банківської системи здійснює Федеральне відомство з нагляду, яке встановлює жорстке співвідношення між розмірами власного капіталу банків та загальною сумою ліквідності, встановлюється сума виданих кредитів, яка не повинна перевищувати власний капітал банків більш ніж у 18 разів. Нормативне контролюється обсяг та структура ліквідності, до речі, передбачається, що банки: по-перше, повинні мати достатню кількість готівкових коштів або ліквідних активів; по-друге, забезпечувати необхідні касові кошти на перспективу за рахунок відповідної тимчасової структури платежів по зобов'язаннях; по-третє, підтримувати належний рівень диверсифікованості депозитної бази. Якість ліквідності повинна забезпечувати надійність функціонування банківської системи.

В цілому можна констатувати, що Німеччина має, як і більшість розвинутих промислових країн, дуже багатоярусну та високорозвинену банківську систему, в яку входять більше 5000 банків різної величини та спеціалізації. У ході загального економічного, політичного, суспільного та правового розвитку Німеччини ця система стала могутньою галуззю господарства, яка відповідає всім вимогам сучасного індустріального суспільства.

Розглянемо правове положення банківської системи Великобританії.

До 70-х років англійська банківська система характеризувалась розподілом праці між банками, які мають давні традиції. Депозитні банки приймали депозити, видавали кредити та здійснювали розрахунки. Ділові банки займалися фінансуванням міжнародної торгівлі та емісією цінних паперів.

Сьогодні банківська система Великобританії рухається до системи універсальних банків за типом німецької моделі. Для наочності складемо схему банківської системи Великобританії (рис. 8).

У Великобританії Банк англії має жартівливу назву: «Стара леді на Треднидлстріт» (Треднидлстріт — вулиця, на якій розміщується Банк Англії). Практика діяльності Банку Англії відрізняється від методів інших центральних банків. Ці відмінності спричинені історією формування банківської системи Великобританії. Банк Англії був заснований у 1694 році як приватна акціонерна компанія. Це був перший акціонерний комерційний банк, тому з ним традиційно пов'язується початок розвитку банківської системи. У 1946 році Банк Англії був націоналізований, і зараз є центральним банком Великобританії.

Рис 8

В даний час Банк Англії виконує такі функції:

— емісійний банк;

— управляє грошово-кредитною політикою;

— здійснює нагляд.

Закон «Про банківську діяльність» 1979 року дав Банку Англії повноваження видавати ліцензії і контролювати діяльність всіх фінансових установ, які приймають вклади у населення. Зараз Банк Англії має широкі повноваження на отримання інформації, а також має право відкликати ліцензію банку на здійснення банківських операцій.

Крім того, Банк Англії відповідає за здійснення контролю за діяльністю всіх установ, які здійснюють операції на ринку державних облігацій та цінних паперів. Банк втілює в життя грошово-кредитну політику уряду за допомогою двох інструментів:

— вимога щодо збереження певної мінімальної суми резервів безпосередньо впливає на здатність комерційних банків пропонувати позики;

— встановлює мінімальну відсоткову ставку шляхом визначення відсоткової ставки на державні цінні папери.

Ці два інструменти мають значний вплив на банківську систему та грошову політику Великобританії. Більше того, грошово-кредитна політика є зараз основним інструментом економічної політики уряду Великобританії.

Банк Англії є одним з найменш незалежних банків. На його діяльність суттєвий вплив має Казначейство. Воно уповноважене давати центральному банку рекомендації після попередніх консультацій з ним,

Керівництво Банку Англії призначається урядом. Керуючий, його заступник та 16 директорів належать до верхівки англійського фінансового «олімпу» і займають керівні посади у найбільших промислових монополіях, банках та страхових компаніях.

У Великобританії до числа найбільших банків можна віднести: Barclaus Ваnк, National Westminster Bank, Midland Bank та Lloyds Bank. Сьогодні вони працюють як універсальні банки, які, за виключенням пайової участі у промислових підприємствах, надають всі найважливіші види фінансових послуг.

Торговельні банки є інвестиційними банками, які зосереджують свою діяльність на наданні послуг великим компаніям, фінансовим установам, компаніям з управління капіталовкладеннями, пенсійним фондам та державним інвесторам. Вони мають справу як з борговими інструментами, так і з акціонерним капіталом.

Обслуговування державних боргів передбачає управління випуском державних боргових зобов'язань. Послуги, пов'язані із акціонерним капіталом, передбачають управління випуском акцій для корпорацій. Торгівельні банки здійснюють управління випуском акцій, організовують гарантування розміщення випуску цінних паперів емісійним консорціумом цих банків, беруть на себе зобов'язання викупити акції, які не були придбані. Вони також здійснюють контроль за розмірами своїх інвестицій та інвестицій своїх клієнтів, їх ризиковістю, торгуючи фінансовими інструментами. Також вони пропонують консультаційні послуги з фінансових питань корпораціям, забезпечують спеціалізовані поради з таких питань, як отримання фінансування для проведення злиття компаній або придбання однієї компанії іншою та з інших питань.

Що стосується іноземних банків, то в Лондоні їх більше 250. Це більше, ніж у будь-якому іншому фінансовому центрі світу. Надання так званих «гуртових послуг» або обслуговування великих корпорацій —- торгівля різноманітними фінансовими інструментами, — є міжнародним бізнесом. Така торгівля відбувається по всьому світу 24 години на добу. Тому, щоб скористатися такими перевагами, банки намагаються забезпечити активне та постійне здійснення своїх операцій по всьому світу. Коли банк припиняє торгівлю на одному ринку у зв'язку з його закриттям, він повинен скоригувати свої позиції на цьому ринку та розпочати торгівлю на іншому ринку з цих позицій.

До інших фінансових установ, які входять у банківську систему Великобританії, можна віднести:

— установи грошового ринку;

— установи по накопиченню коштів для будівництва;

— установи з приватної оплати кредитів;

— спеціальні установи по довгострокових кредитах. У цілому можна констатувати, що сучасна банківська система Великобританії — це результат тривалого розвитку, плід складних економічних перетворень, які спираються не тільки на економічні закони розвитку, але і на цілий комплекс нормативних актів.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що розвиток міжнародних фінансових ринків, зростання зовнішньої торгівлі, розвиток нових фінансових продуктів, а також утворення Європейського союзу спричинило те, що все більше кредитних установ виходять за межі національних кордонів. Тому все більшу роль набуває не тільки конкуренція з іноземними кредитними установами, але і співробітництво з ними. Виходячи з цього, вивчення правового становища банківських систем інших країн стає особливо актуальним для майбутніх юристів та економістів.

ПІДСУМОК

У цій главі були розглянуті основи міжнародного банківського права. Можна стверджувати, що міжнародне банківське право являє собою комплексну правову систему, яка об'єднує норми різної юридичної природи. Набуті знання про порядок організації та функціонування банківських систем інших країн повинні допомогти майбутнім фахівцям уникнути тих помилок, які мають місце в Україні сьогодні. Результатом використання міжнародного досвіду побудови банківських систем повинна стати ефективна банківська система, яка може адекватно впливати на стабілізацію економіки України.