Мир Знаний

Кредитоспроможність позичальника, способи її оцінки (стр. 2 из 22)

Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення–тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

Кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом такими способами:

1) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;

2) шляхом гарантування загальної суми – кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється залежно від потреби в кредиті;

3) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

Кредитні операції –це відношення між кредитором і дебітором (позичальником) із приводу наданих (одержання) у тимчасове користування коштів, їхнього повернення й оплати. При цьому мається на увазі саме утримання дій учасників відношення, насамперед банківських робітників.

Кредитні операції банків і кредитних заснувань у першому наближенні діляться на: активні і пасивні (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Кредитні операції

Активні операції Пасивні операції
1. Кредитування клієнтів.2. Кредитування інших банків.3. Депозити в інших банках.4. Кошти на резервному коррахунку в центральному банку.5. Кошти на коррахунку в інших банках. 1. Депозити клієнтів.2. Депозити банків.3. Кредити банків, у тому числі центрального.

Позичковіоперації це дії робітників банку (кредитних заснувань) по наданню і (або) одержанню кредитів, їхньому поверненню й оплаті відповідних відсотків, а депозитні операції дії тих же робітників по розміщенню і (або) притягненню до себе внесків, їхньому поверненню й оплаті відсотків, що заподіються.

Основний предмет позичкових операцій кредит (позичка) як визначена сума грошей, що видається (утворюється), повертається, оплачується, відповідно депозитних операцій – внесок (депозит) як сума грошей і (або) інших цінностей (цінних паперів), що поміщається (застосовується), повертається, у необхідних випадках оплачується.

Кредити, які надаються банками, мають широку класифікацію (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Види кредитів

Критерій Вид кредиту (позички)
1 2
1. Роль банку (кредитор або позичальник). Активний Пасивний
2. Термін. До запитання (огульний). Строковий: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий
3. Призначення. Позички торговим і промисловим підприємствам. Позички під нерухомість. Позички приватним особам. Позички фінансовим підприємствам. Позички фермерам.Позички на придбання або збереження цінних паперів
4. Ціль. На збільшення капіталу (виробничих фондів)На тимчасове накопичення засобівНа споживчі цілі населенню (споживчий)
5. Наявність і характер забезпечення. Бланковий (незабезпечений)Забезпечений заставою товарів або інших цінних паперів (ломбардний) гарантійним зобов'язанням або поручництвом
6. Засіб. Кредит грошимаКредит за допомогою акцептування векселя позичальника
7. Ступінь ризику. З найменшим ризиком. З підвищеним ризиком. З граничним ризиком. Нестандартний

1. За строками користування:

а) короткострокові – до 1 року,

б) середньострокові – до 3 років,

в) довгострокові – понад 3 роки

Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо.

2. За забезпеченням:

1) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

2) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

3) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

4) незабезпечені (бланкові).

3. За ступенем ризику:

1) стандартні кредити;

2) кредити з підвищеним ризиком.

4. За методами надання:

1) у разовому порядку;

2) відповідно до відкритої кредитної лінії;

3) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання).

5. За строками погашення:

1) водночас;

2) у розстрочку;

3) достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);

4) з регресією платежів;

5) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Найважливішим елементом кредитної політики банку є використовуваний їм інструментарій для задоволення потреб клієнтів у позикових коштах, виражений у видах, що видаються банком позичок (кредитів): Чим різноманітніше цей інструментарій, тим повніше можуть бути задоволені індивідуальні потреби клієнтів. Водночас на вибір банком кредитного інструментарію впливають не тільки потреби клієнта, але і його особливості (фінансова надійність і ін.), а також можливості й інтереси самого банку.

Позички класифікуються по різних ознаках (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Розгорнута класифікація кредитів

Критерії класифікації Види позичок
1 2
1. Джерела притягнення. Внутрішні (у межах своєї країни). Зовнішні (міжнародні)
2. Статус кредитора. Офіційні. Неофіційні. Змішані. Міжнародних організацій
3. Форма надання. Готівково-грошова. Рефінансування. Переоформлення: реструктуризація, надання нового кредиту
4. Валюта притягнення. У валюті країни кредитора. У валюті країни позичальника. У валюті третьої країни. Мультивалютні
5. Форма ритягнення (організація). Двосторонні. Багатосторонні: синдиковані. консорціумні, ²дзеркальні²
6. Ступінь заможності повернення. Незабезпечені (міжбанківські). Забезпечені: матеріально забезпечені (заставою), у тому числі ломбардні й іпотечні. Бланкові (забезпечені банківськими векселями)

Продовж. табл. 1.3

1 2
7. Техніка надання (притягнення) Одною сумою. Відкрита кредитна лінія. Контокорентні. Овердрафтні
8. Терміни користування. На поточні потреби (формування оборотних активів)
9. Спрямованість вкладення коштів. Короткострокові. Середньострокові.Довгострокові
10. Економічне призначення. Пов'язані: Платіжні. Під формування запасів товарно-матеріальних цінностей, включаючи сезонні. Під фінансування виробничих витрат. Розрахункові(урахування векселів). Під фінансування інвестиційних витрат.Споживчі. Проміжні. Незв'язані
11.Ступінь концентрації об'єкта кредитування. Під одиничну потребу. Під сукупну потребу.Під укрупнену потребу
12. Вид процентної ставки. З фінансованою ставкою. З плаваючою ставкою.Із змішаною ставкою
13. Форма погашення. Що погашаються одною сумою, що погашаються через рівні проміжки часу, рівними частками, що погашаються нерівними частками
14. Юридична підпорядкованість кредитних операцій. Що підкоряються законодавству країни – кредитора.Що підкоряються законодавству країни – позичальникаЩо підкоряються законодавству третьої країни

Організація кредитного процесу грунтується на чіткомуфункціональному розмежуванні обов'язків кредитного персоналу, що дозволяє домагатися високого професіоналізму, уникати помилок при прийнятті рішень, перемагати в конкурентній боротьбі.

Організація кредитного процесу включає декілька стадій:

· формування кредитної політики; здійснення кредитного обслуговування клієнтів;

· визначення рейтингу виданих позичок і аналіз кредитного портфеля банку;

· організацію контролю за умовами кредитної угоди;

· визначення процедури ухвалення рішення по позичці;

·

розробку правил оформлення кредитної угоди;

· письмовийюридичний супровід, що видається позичка.

Кожна із стадій для своєї реалізації потребує спеціальних знань і навичок.

Для різних банків, що відрізняються обсягами роботи, кадровим складом, накопиченим досвідом, навкруги клієнтів і ін., не може бути єдиної схеми організації кредитного процесу.

З міжнародної практики відомо, що банки звичайно мають такі спеціальні підрозділи, що забезпечують кредитний процес:

· відділ кредитної політики і маркетингу;

· відділ кредитного аналізу;

· кредитний відділ;

· відділ позичкової документації.

Відділ кредитної політики і маркетингу займається:

· упорядкуванням і доведенням до робітників банку (управлінців і виконавців) основ кредитної політики;

· спостереженням за виконанням її основних положень;

· визначень вимог до позичкової документації;

· організацією навчання співробітників банку питанням кредитування.