НД История Украины 10-11 укр (стр. 11 из 44)
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| 11 листопада 1918 р. | Раднарком РСФРР скасував умови Брестського миру, видав директиву про надання військової допомоги «трудящим України» силами українських повстанських дивізій, що були створені в нейтральній зоні між Україною та Росією. Було утворено Укрреввійськраду (В. Антонов-Овсієнко, В. Затонський, Й. Сталін, Г. П’ятаков) |
| 28 листопада 1918 р. | На території РСФРР створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України (Голова уряду — Г. П’ятаков, із 29 січня 1919 р. — Х. Раковський; члени уряду: В. Аверін, Артем (Ф. Сергєєв), К. Ворошилов, В. Затонський, Є. Квірінг, Ю. Коцюбинський, М. Подвойський, О. Шліхтер) |
| 29 листопада 1918 р. | Робітничо-селянський уряд видав маніфест про відновлення радянської влади в Україні |
| Грудень 1918 р. | Початок наступу 1-ї і 2-ї повстанських дивізій в Україні під загальним командуванням В. Антонова-Овсієнка |
| 3 січня 1919 р. | Радянські війська зайняли Харків, куди і переїхав Тимчасовий робітничо-селянський уряд України |
| 6 січня 1919 р. | Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) |
| 16 січня 1919 р. | Директорія УНР офіційно оголосила війну РСФРР |
| 5 лютого 1919 р. | Вступ більшовицьких військ до Києва (Богунський полк під командуванням М. Щорса і Таращанський полк під командуванням В. Боженка) |
| Лютий 1919 р. | Спроба Директорії УНР знайти спільну мову з країнами Антанти для спільної боротьби з більшовизмом. Реорганізація Директорії, уряду, відмова від «соціалістичних експериментів» тощо. Поразка та евакуація військ Антанти з Півдня України |
| Березень 1919 р. | Утрата Директорією контролю над більшою частиною України |
Закінчення таблиці
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| Квітень 1919 р. | Оволодіння більшовиками Кримом. В Україні (крім Надзбруччя і західних областей ) вдруге було встановлено радянську владу |
Селянський повстанський рух в Україні | Отаманщина (як синонім використовується термін махновщина) — 1) засилля різноманітних збройних | формувань в умовах відсутності реальної державної влади; 2) період в історії визвольних змагань. | ||
| Íàéâïëèâîâ³ø³ îòàìàíè* 1918—1919 ðð. | Òåðèòîð³ÿ ä³é | ||
| Зелений (Д. Терпило) | Київщина | ||
| М. Григор’єв | Херсонщина, Миколаївщина, Черкащина, частина Катеринославщини | ||
| Н. Махно | Північна Таврія, Катеринославщина | ||
| Ангел | Чернігівщина | ||
| Божко | Катеринославщина | ||
Агресія Антанти на Півдні України (листопад 1918 р. — квітень 1919 р.) | Äàòà | Ïîä³ÿ |
| 16 листопада 1918 р. | Війська Антанти пройшли Дарданелли і направилися в усі порти від Одеси до Новоросійська. На початок 1919 р. тут висадилися дві французькі дивізії, а також англійські, грецькі, румунські й польські частини загальною кількістю 60 тис. осіб. Узяти під контроль території, які залишали армії німецького блоку, підрозділи Антанти повністю не змогли. Війська зайняли лише прибережну смугу по лінії Тирасполь—Бірзула—Вознесенськ—Миколаїв — Херсон, відмовившись від просування углиб території України. Проте вони підтримували в Україні білогвардійців, які виступали за відновлення «єдиної і неподільної Росії» |
| Квітень 1919 р. | Країни Антанти через повстання моряків на французькому флоті, поразку під Вознесенськом були змушені евакуювати свої війська з Півдня України. Проте надалі флот країн Антанти продовжував морську блокаду чорноморського узбережжя, здійснювалися перевезення білогвардійських військ, постачання зброї та спорядження |
Причини поразки Директорії | Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà |
| • Не змогла створити життєздатний і стабільний політичний режим • У результаті її перетворень ослабла соціальна опора Директорії (інтелігенція, значну частину якої зарахували до «поміщиків і капіталістів»; селянство, особливо біднота, яка звинувачувала Директорію в прокуркульській політиці; робітники, оскільки Директорія або її отамани придушували страйки, забороняли робітничі організації політичного характеру, розганяли профспілки); • Широкі маси українського населення, особливо селянство, не зовсім усвідомлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення і зміцнення власної держави • Відсутність єдності національно-демократичних сил • Несприятливі зовнішньополітичні обставини |
* Загалом за період 1918—1923 рр. діяло декілька сот отаманів.
Створення ЗУНР
Українські депутати Українські депутати Представники від усіх
Австрійського (віденського) Галицького і Буковинського українських політичних парламенту крайових сеймів партій (по три особи)
Українська Національна Рада Військовий комітет
(утворена 18 жовтня 1918 р., очолив Є. Петрушевич) (утворений у вересні 1918 р.)
«Листопадовий зрив»
(1 листопада 1918 р.)
ВІДОЗВА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ (1 листопада 1918 р.)
Український Народе!
Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави.
Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-угорської монархії Українська Держава і її найвища власть. Українська Національна Рада.
З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові й на цілій території Української Держави.
Доля Української Держави в Твоїх руках. Ти станеш як непобідний мур Українській Національній Раді й відіпреш усі ворожі замахи на Українську Державу.
Заки будуть установлені органи державної власти в законнім порядку, українські організації по містах, повітах і селах мають обняти всі державні краєві й громадські уряди і в імені Української Національної Ради виконувати власть.
Де сього ще не зроблено, дотеперішні неприхильні Українській Державі уряди мають бути усунені.
Всі жовніри української народности підлягають віднині виключно Українській Національній Раді й приказам установлених нею військових властей Української Держави. Всі вони мають стати на її оборону. Українських жовнірів з фронтів відкликається отсим до рідного краю на оборону Української Держави.Все здібне до оружжя українське населеннє має утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.
Особливо мають бути оберігані залізниці, почта й телеграф.
Всім горожанам української держави без різниці народности і віросповідання запоручається горожанську, національну і віроісповідну рівноправність.
Національні меншости Української Держави — поляки, жиди, німці — мають вислати своїх відпоручників до Української Національної Ради.
Аж до видання законів Української Держави обов’язують дотеперішні закони, на скільки вони не стоять у противенстві до основ Української Держави.
Як тільки буде забезпечене й укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі Збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.
Склад утвореного Українською Національною Радою кабінету і його програму оголоситься. Всі свої сили, все посвяти, щоб укріпити Українську Державу! Львів, 1 падолиста 1918 р.
Дата Подія
2 листопада 1918 р. Передача австрійським намісником в Галичині влади Українській Національній Раді
9 листопада 1918 р. Створення уряду (Тимчасовий державний секретаріат) на чолі з К. Левицьким, а згодом — С. Голубовичем
13 листопада 1918 р. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Згодом її президентом було обрано Є. Петрушевича
Україно-польська війна 1918—1919 рр. | Äàòà | Ïî䳿 |
| 1 листопада 1918 р. | «Листопадовий зрив». Захоплення українськими збройними формуваннями у Львові та інших містах Східної Галичини ключових позицій, урядових установ. Початок україно-польського збройного протистояння, що переросло у війну |
| Листопад 1918 р. | Початок формування Української Галицької Армії (УГА). Командуючим було призначено М. Омеляновича-Павленка |
| 11 листопада 1918 р. | Захоплення польськими загонами Перемишля |
| 22 листопада 1918 р. | УГА залишила Львів. Переїзд уряду ЗУНР до Тернополя |
| Січень 1919 р. | Переформування УГА в регулярну армію. Польсько-українські переговори за посередництвом Англії |
| 22 січня 1919 р. | Акт Злуки |
| Лютий—березень 1919 р. | Вовчухівська операція УГА |
| Лютий 1919 р. | Місія Антанти на чолі з генералом Ж. Бартельмі |
| 22 березня 1919 р. | Вимоги Антанти до УГА припинити бойові дії |
| Квітень 1919 р. | Прибуття до Східної Галичини з Франції 70 тис. солдатів польської армії на чолі з генералом Ю. Галлером |
| 15 травня 1919 р. | Початок наступу польської армії по всьому фронту |
| 24 травня 1919 р. | Початок наступу румунських військ, які окупували Покуття |
| 9 червня 1919 р. | Надання Є. Петрушевичу диктаторських повноважень. Командуючим УГА було призначено О. Грекова |
| Червень 1919 р. | Чортківська офензива |
| 25 червня 1919 р. | Рада міністрів закордонних справ Англії, Франції, Італії, США уповноважила Польщу окупувати Східну Галичину до р. Збруч |
| 28 червня 1919 р. | Контрнаступ польських військ |
| Липень 1919 р. | Завершення окупації ЗУНР польськими військами. Перехід залишку частин УГА за р. Збруч |
| 21 листопада 1919 р. | Верховна рада Антанти надала Польщі 25-річний мандат на управління Східною Галичиною |
| 10 грудня 1919 р. | Протест Польщі, яка заявила, що Східна Галичина є невід’ємною частиною Польщі |
| 22 грудня 1919 р. | Підтвердження Антантою свого рішення від 21 листопада 1919 р. |
Місця перебування уряду ЗУНР Акт Злуки (22 січня 1919 р.) УНР та ЗУНР