НД История Украины 10-11 укр (стр. 27 из 44)

Колабораціонізм — явище, притаманне періоду Другої світової війни.	Співробітництво урядів або окремих осіб з окупаційною владою.
Ïðè÷èíè êîëàáîðàö³îí³çìó
• Бажання помститися радянській владі за всі заподіяні кривди (репресії, розкуркулення тощо); в окупаційній адміністрації, поліції така категорія складала 25—30 % осіб • Ідеологічне неприйняття радянської влади, комуністичної ідеології, антисемітизм • Страх за своє життя і життя близьких

* Українці також брали активну участь в антинацистському русі Опору в країнах Європи (Франції, Італії, Югославії).

Ïðè÷èíè êîëàáîðàö³îí³çìó

• Кар’єризм, прагнення пристосуватися до нових умов життя • Позиція радянського уряду щодо військовополонених, яких вважали зрадниками • Обман нацистської пропаганди • Прагнення за допомогою Німеччини боротися за незалежність України

Збройні формування українців у складі німецької армії та каральних органів

Íàçâà	Õàðàêòåðèñòèêà
Легіон українських націоналістів	Складався із двох батальйонів «Роланд» (командир Є. Побігущий, 350 стрільців) і «Нахтігаль» (командир Р. Шухевич, 330 стрільців). «Роланд» так і не взяв участь у боях в Україні. Після розформування вказаних батальйонів із них було створено 201-й батальйон охоронної поліції, який діяв до грудня 1942 р. в Білорусії, ведучи боротьбу з партизанами. Після розформування батальйону його особовий склад було розпущено, а командний — ув’язнено у Львові. Кільком командирам, і зокрема Р. Шухевичу, вдалося втекти з ув’язнення
Дивізія вафен СС «Галичина» (14-та гренадерська дивізія СС) (9—12 тис. солдатів)	Про утворення дивізії було оголошено 28 квітня 1943 р. За деякими джерелами бажаючих вступити до дивізії було від 62 до 84 тис. осіб. Медичну комісію пройшли 52 тис. Згідно з наказом Гімлера стосовно дивізії «Галичина» заборонялося говорити, як «про українську дивізію чи про українську націю». Наприкінці війни дивізія була перейменована в 1-шу Українську дивізію Української національної Армії (УНА). У березні 1945 р. було створено 2-гу українську дивізію УНА (фактично полк)
Допоміжна поліція (Українська допоміжна поліція)	Збройні формування, що були утворені гітлерівцями з метою підтримки «нового порядку» на території України (створена 27 липня 1941 р.). Брала активну участь в акціях окупантів проти партизанів та мирного населення. Частина підрозділів Допоміжної поліції у 1943 р. перейшла на бік УПА (близько 5 тис. осіб)
Охоронна поліція	У лютому 1942 р. були створені українські підрозділи для боротьби з партизанами (загалом 50 батальйонів)
Висновок. Крім названих окремих частин українці були у складі й інших частин німецької армії, але не утворювали національних формувань. У складі німецької армії на 1944 р. воювало 220 тис. українців. На співробітництво з окупантами погодилося близько 1 % населення України

Операції радянських військ по звільненню Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)

Äàòà	Íàçâà
Грудень 1942 р.	Звільнення першого населеного пункту на території УРСР с. Півнівка Міловського району Ворошиловоградської (тепер Луганської) області
29 січня — 18 лютого 1943 р.	Наступ Південно-Західного і Південного фронтів. Звільнення північної частини Донбасу
2 лютого — 6 березня 1943 р.	У результаті наступу Воронезького і Центрального фронтів було звільнено Харків та східну частину Донбасу
19 лютого — 25 березня 1943 р.	У результаті контрнаступу німецьких військ утрачено Харків і північно-східну частину Донбасу

Закінчення таблиці

Фронти радянських військ, що діяли на території України в 1943—1944 рр.

Співвідношення сил напередодні битви за Дніпро

Операції радянських військ по звільненню Правобережної України, Криму

Äàòà	Íàçâà
Березень 1944 р.	Одеська операція
Початок 8 квітня 1944 р.	Кримська операція
Початок 13 липня 1944 р.	Львівсько-Сандомирська операція
Початок 20 серпня 1944 р.	Ясько-Кишинівська операція
Жовтень 1944 р.	Карпатсько-Ужгородська операція
У результаті проведених у січ- ні —жовтні 1944 р. чотирма Українськими фронтами операцій територія українських земель була остаточно звільнена від гітлерівських загарбників. 8 жовтня 1944 р. було визволено останній населений пункт УРСР		в межах кордонів 1941 р. (ст. Лавочне). 14 жовтня 1944 р. відбулося урочисте засідання у Києві з нагоди визволення України. 28 жовтня 1944 р. визволення Ужгорода — останнього населеного пункту в межах сучасних кордонів України.

Депортація населення з території України та Криму 1944 р.

Íàðîä	ʳëüê³ñòü äåïîðòîâàíèõ, òèñ. îñ³á
Кримські татари	238,5
Греки	14,7
Болгари	12,4
Вірмени	8,5
Наказ № 0078 / 42 по НКВС і Наркомату оборони (22 червня 1944 р.)
Останнім часом в Україні, особливо в Київській, Полтавській, Вінницькій, Рівненській та інших областях, спостерігаються відверто ворожі настрої українського населення проти Червоної армії і місцевих органів Радянської влади. В окремих районах і областях українське населення вороже противиться виконувати заходи партії і уряду по відновленню колгоспів і здачі хліба для потреб Червоної армії, хліб закопується в ями. У багатьох районах ворожі українські елементи, переважно з осіб, що ухиляються від мобілізації в Червону армію, організували в лісах «зелені» банди, які не тільки зривають воєнні ешелони, а і нападають на невеликі воєнні частини, а також вбивають місцевих представників влади. Окремі червоноармійці і командири, потрапивши під вплив напівфашистського українського населення і мобілізованих українців з визволених областей України, стали розлагатись і переходити на бік ворога. З вище наведеного видно, що українське населення стало на шлях відкритого саботажу Червоної армії і Радянської влади і прагне до повернення німецької окупації. Тому, з метою ліквідації і контролю над мобілізованими червоноармійцями і командирами звільнених областей України, вислати у віддалені краї Союзу РСР усіх українців, що проживали під владою німецької окупації Виселення здійснювати: а) у першу чергу українців, які працювали і служили у німців; б) у другу чергу вислати всіх остальних українців, які знайомі з життям під час німецької окупації; в) виселення почати після того, як буде зібраний урожай і зданий державі для потреб Червоної армії; г) виселення здійснювати лише вночі й раптово, щоб не дати можливості сховатися одним і не дати знати членам його сім’ї, що знаходяться у Червоній армії. Над червоноармійцями і командирами з окупованих областей встановити наступний контроль…
Наказ був виконаний частково. До 1952 р. з УРСР (переважно із	Західної України) було депортовано близько 1 млн осіб.

Радянські партизанські загони і з’єднання у 1944 р.