Смекни!
smekni.com

НД История Украины 10-11 укр (стр. 2 из 44)

Головна Українська Рада

Союз Визволення України (СВУ)

Допомога військовополоненим українцям Створення окремих таборів для українських військовополонених у Німеччині (Раштат, Вецлер, Зальцведель) та Австрії (Фрайштадт). Формування двох українських дивізій у складі німецької («синьожупанна») та австрійської («сірожупанна») дивізій
Адміністративно-організаційний Формування з українців органів місцевої влади на окупованих Австрією та Німеччиною українських землях. Заснування українських установ, організацій, шкіл на Волині, Поліссі, Підляшші (134 школи)

Загальна Українська Рада (ЗУР)

Представники Галичини Представники Буковини

(21 делегат) (7 делегатів)

Загальна Українська Рада (ЗУР)

(5 травня 1915 — листопад 1916 р.) . Голова К. Левицький

Мета діяльності

• Привернути увагу урядових кіл Австро-Угорщини до ідеї української державності

Національно-територіальне розмежування Галичини на Західну із центром у Кракові та Східну із центром у Львові

• Об’єднання всіх українських земель у межах Австро-Угорщини в єдиний коронний край з правами територіальної автономії та наданням культурно-національної автономії всім іншим національностям

ЗУР саморозпустилася на знак протесту проти проголошеного кайзером Німеччини та імператором Австро-Угорщини маніфесту 5 листопада 1916 р. про відновлення Польської держави на польських землях, що були відібрані в Росії. У Варшаві виникла Регентська рада, яка повинна була утворити польський уряд і армію. Австро-Угорщина проголосила автономію Галичини

Ставлення основних представників українського національно-визвольного руху до війни

Ïðåäñòàâíèêè

Ïðîãðàìíèé äîêóìåíò

Ñòàâëåííÿ äî â³éíè

Головна Українська Рада (ГУР) Серпень 1914 р. «Маніфест…» «Ненаситність царської імперії загрожує також нашому національному життю… яке знайшло захист у конституційному ладі австрійської держави… Нехай українське громадянство віддасть усі свої матеріальні й моральні сили на те, щоб історичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!»
Союз Визволення України (СВУ) Жовтень 1914 р. «Наша платформа» Головна мета Союзу полягала у створенні самостійної Української держави з конституційно-монархічною формою правління. СВУ головну ставку робив на Австро-Угорщину, німецьку армію, жадав поразки Росії у війні
Товариство українських поступовців (ТУП) Грудень 1916 р. Декларація «Наша позиція» Еволюція поглядів: від підтримки Росії до нейтралітету

Закінчення таблиці

Ïðåäñòàâíèêè

Ïðîãðàìíèé äîêóìåíò

Ñòàâëåííÿ äî â³éíè

С. Петлюра 30 липня 1914 р. Статті в часописі «Украинская жизнь», «Війна і українці» Стверджував, що «українці виконають свій обов’язок перед Російською державою у війні». Тобто він закликав підтримати воєнні зусилля Росії у війні
Частина Української соціал-демократичной робітничої партії (УСДРП) Л. Юркевич, А. Лола, П. Дятлов, В. Винниченко Засуджували війну, підтримували більшовицьку позицію: «Перетворення імперіалістичної війни на громадянську, поневолених мас проти поневолювачів»

Громадські організації в Наддніпрянській Україні

Îðãàí³çàö³ÿ

Õàðàêòåðèñòèêà

Комітет Всеросійського союзу міст при Південно-Західному фронті Основна діяльність була спрямована на допомогу біженцям із Галичини для організації їх життя у нових районах, створення українських шкіл, лікарень. Очолив комітет відомий меценат барон Ф. Штейнгель
Земський союз Допомога всім постраждалим у війні. Організація медичної допомоги пораненим та їх реабілітація
Товариство допомоги населенню Півдня Росії, що постраждало від воєнних дій Допомога жертвам російської окупації західноукраїнських земель: арештантам, депортованим, заручникам, біженцям. Виникло влітку 1915 р.

Бойовий шлях Українських Січових Стрільців (УСС)

Äàòà

Ïîä³ÿ

Кінець серпня 1914 р. Формування першої (Д. Вітовський) і другої (Е. Коник) сотні у Львові
30 серпня 1914 р. Передислокація легіону УСС до Стрия
3 вересня 1914 р. Складення січовиками присяги
Початок вересня 1914 р. Передислокація січовиків на Закарпаття (с. Страбичів біля Мукачева)
27—28 вересня 1914 р. Перші бої січовиків на Ужоцькому і Верецькому перевалах
Вересень 1914 р. Дії партизанських двадцяток січовиків у Карпатах
Жовтень 1914 р. Участь УСС у контрнаступі австрійських військ
Грудень 1914 р. — січень 1915 р. Охоронно-розвідувальна служба на Карпатських перевалах
Січень 1915 р. Участь УСС в австро-німецькому наступі в Карпатах
29 квітня — 2 травня 1915 р. Бій на г. Маківка
30 травня — 1 червня 1915 р. Бої під Болеховим
Кінець червня 1915 р. Бої за Галич
28 серпня — 2 вересня 1915 р. Бої стрільців у межиріччі Серету і Стріпи
10 жовтня — 3 листопада 1915 р. Семиковецький бій на р. Стріпа

Закінчення таблиці

Äàòà

Ïîä³ÿ

Грудень 1915 р. Переформування куренів УСС у полк
17 серпня 1916 р. Поразка полку УСС під Потуторами, стрільці не стримали російського наступу
Серпень 1916 р. Наказ про розформування полку і створення на його основі двох куренів — бойового і резервного
Вересень 1916 р. Розгром УСС під Бережанами (г. Лисоня). Із полку залишилося 150 осіб
Вересень 1916 р. — лютий 1917 р. Період переформування і поповнення підрозділів стрільців. Культурно-освітня діяльність стрільців на Волині
Лютий 1917 р. Повернення стрільців на фронт під командуванням Ф. Кікаля
Червень—липень 1917 р. Бій під Конюхами
Липень 1917 р. Похід до р. Збруч
Січень—листопад 1918 р. Похід на Правобережжя. Бої з більшовиками під Херсоном і Олександрівськом. Участь у німецько-австрійській окупації. Повернення на Буковину

Українські збройні формування у складі австро-угорської та німецької армій в роки Першої світової війни

Àðì³ÿ

Îðãàí³çàö³éíà ôîðìà

Êîìàíäóþ÷³

Австроугорська Легіон (добровольче формування) УСС. Входив до складу корпусної групи генерала Гофмана Тимчасовий командир Т. Рожанковський; М. Галущинський (з 18 серпня 1914 р.) і полковник П. Молік (призначений австрійським командуванням до прибуття М. Галущинського)
Полк (регулярна частина австро-угорської армії) УСС із 1915 р. у складі 55-ї дивізії Г. Коссак (із серпня 1915 р.); А. Варивода (з березня 1916 р.); Ф. Кікаль (з лютого 1917 р.); О. Микитка (з січня 1918 р.)
Гуцульський (буковинський) легіон (листопад 1914 р. — осінь 1915 р.) Е. Фішер
Гуцульська сотня (жовтень 1916 — червень 1917 рр.) О. Русс
Сірожупанна дивізія (березень 1918 р. — листопад 1920 р.) (Перша стрілецько-козацька дивізія) Підполковник І. Перлик, із серпня 1918 р. — генерал В. Сокира-Яхонтов, згодом генерал Васильєв (до кінця 1918 р.)
Німе цька 1-а і 2-а Синьожупанні дивізії (лютий— березень 1918 р. —27 квітня 1918 р.) Генерал-поручник В. Зеленський

Російська окупаційна політика в Галичині в 1914—1917 рр.