Смекни!
smekni.com

НД История Украины 10-11 укр (стр. 22 из 44)

Причини

Антиукраїнська політика правлячих кіл Румунії Курс Комінтерну на світову революцію Селянський повстанський рух. Протягом 1918—1924 рр. відбулося понад 150 повстань
16—25 вересня 1924 р. У повстанні брало участь близько 6 тис. осіб. Очолював повстання ревком на чолі з О. Клюшніковим. Слабооззброєні повстанці не могли протистояти румунській армії. Повстання не підтримали молдавські селяни і німецькі колоністи
1925 р. Судовий процес («Процес 500») над учасниками повстання. 85 осіб було засуджено на різні терміни ув’язнення. Судові переслідування тривали аж до 1929 р. Порівняно ліберальні вироки були зумовлені широкою кампанією протестів у Румунії та за її межами

Українські політичні партії в Румунії

Íàçâà, ðîêè ³ñíóâàííÿ

Ìåòà ä³ÿëüíîñò³, ³äåîëîã³ÿ

Ñîö³àëüíà áàçà

Ìåòîäè áîðîòüáè

˳äåðè

Ñòàâëåííÿ ùîäî ÑÐÑÐ,

ÓÐÑÐ

Українська національна партія (УНП), 1927—1938 Захищала інтереси українського населення, зберігаючи лояльність до влади. Захист від румунізації. Об’єднання українських земель в Соборну Українську державу Інтелігенція, селянство Легальні, парламентські В. Залозецький До початку 1930-х рр. — позитивне, згодом — негативне
Комуністична партія Буковини (КПБ), 1918—1926. Увійшла до складу Комуністичної партії Румунії на правах крайової організації Світова революція, радикальні соціальні перетворення. Приєднання до радянської України. Побудова комунізму Робітники, найбідніше селянство, інтелігенція Нелегальна, організація збройних повстань С. Канюк, С. Гуцуляк, Ф. Савчук Позитивне
Партія українських працюючих Румунії «Визволення», 1929—1934 Одержавлення економіки, здійснення аграрних перетворень, приєднання до радянської України. Побудова комунізму Робітники, селянство, інтелігенція, молодь Легальна, захист соціальних прав робітників Позитивне
Радикальна націоналістична організація, середина 1930-х рр. Об’єднання українських земель у Соборну Українську державу. Інтегральний націоналізм Націоналістична радикально налаштована молодь Нелегальні, революційні О. Забачинський, І. Григорович, Д. Квітковський Негативне. УСРР (УРСР) — форма російської окупації України

Національно-визвольна боротьба в Закарпатті в 1920—1938 рр.

Ïåð³îäèçàö³ÿ

Îçíàêè

І етап (1920 — початок 1930-х рр.) • Долучення населення до демократичних інститутів влади (участь у виборах, партійній боротьбі, у роботі місцевих органів самоврядування тощо) • Формування основних течій національно-визвольного руху в краї • Вироблення програмних установок, з’ясування позицій («мовна дискусія»:

народовці й комуністи стверджували, що населення краю є українським) • Спроба апелювати до світової громадськості з метою домогтися закріплених у Сен-Жерменському договорі автономних прав для краю (звернення до Ліги Націй 1922 р.)

Закінчення таблиці

Ïåð³îäèçàö³ÿ

Îçíàêè

ІІ етап (початок 1930-х — 1938 рр.) • Формування самостійних українських політичних партій і блоків (Руський блок, Народовський блок) • Розгортання безпосередньої боротьби за автономію краю • Об’єднання в цій боротьбі всіх течій українського руху • Формування розгалуженої мережі громадсько-політичних і культурних організацій, їх активна діяльність
ІІІ етап (листопад 1938 — березень 1939 р.) • Надання автономії Карпатській Україні. Проголошення незалежності

Суспільно-політичні течії в національному русі Закарпаття

Ðóñîô³ëüñòâî

Ðóñèíñòâî

Óêðà¿íîô³ëüñòâî (íàðîäîâñòâî)

Êîìóí³ñòè÷íà

Наступники русофільської течії другої половини ХІХ ст. Відстоювали ідею, що населення краю є частиною російського населення. Відстоювали право на автономію у складі Чехословаччини або Угорщини Відстоювала самобутність населення краю, стверджуючи, що русини — окрема європейська нація. Виступали за автономію краю, а в перспективі — за незалежність Відстоювали ідею про єдність українців по обидва боки Карпат. Спрямовували діяльність на пробудження національної самосвідомості населення. Виступали за автономію краю у складі ЧСР, а в перспективі — приєднання до Соборної України Відстоювали ідею про єдність українців по обидва боки Карпат. Організовувала боротьбу за соціальні права населення. Виступала за автономію краю у складі ЧСР, у перспективі — приєднання до радянської України
Руський блок Український блок Міжнародна (інтернаціональна) соціалістична партія Підкарпатської Русі (1918—1921 рр.); крайова організація КП Чехословаччини

Засідання Сойму Карпатської України. Рішення Сойму

15 березня 1939 р. відбулося засідання першої сесії Карпатської України, де було проголошено її незалежність. Президентом нової держави було обрано А. Волошина , Головою Сойму — А. Штефана. «Карпатська Січ» була проголошена армією нової держави.

Çàêîí ÷. 1

§ 1. Карпатська Україна є незалежна держава. § 2. Назва держави — Карпатська Україна. § 3. Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Соймом Карпатської України. § 4. Державна мова Карпатської України є українська. § 5. Кольори державного прапора Карпатської України — синій і жовтий. § 6. Державний герб Карпатської України є дотеперішній краєвий герб. § 7. Державний гімн Карпатської України — «Ще не вмерла України...»

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (1939—2005 рр.) 11

КЛАС

Óêðà¿íà â ðîêè Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè (1939—1945 ðð.)

Територіальний розподіл Польщі (1939 р.). Доля західноукраїнських земель

Çà òàºìíèì ïðîòîêîëîì äî Äîãîâîðó ïðî íåíàïàä ì³æ ÑÐÑÐ ³ ͳìå÷÷èíîþ (23 ñåðïíÿ 1939 ð.)

Çà Äîãîâîðîì ïðî äðóæáó ³ êîðäîíè ì³æ ÑÐÑÐ ³ ͳìå÷÷èíîþ (28 âåðåñíÿ 1939 ð.)

• Межа сфер інтересів Німеччини та СРСР приблизно пролягатиме вздовж річок Нарев, Вісла, Сян. У результаті цього розподілу всі західноукраїнські землі опинилися у сфері впливу СРСР (крім Закарпаття і Північної Буковини) • Холмщина, лівобережне Надсяння, Лемківщина, Підляшшя (згодом ці землі отримали узагальнюючу назву Закерзоння) разом з окупованими польськими землями увійшли до складу ІІІ рейху • Східна Галичина, Західна Волинь увійшли до складу УРСР (СРСР)

Український фронт (вересень 1939 р.)

Командуючий Українським фронтом — С. Тимошенко, начальник штабу — М. Ватутін. Склад: 28 стрілецьких, 7 кавалерійських дивізій, 10 танкових бригад, 7 артилерійських полків резерву Головного командування.

Ïîêàçíèêè

Âåðåñåíü 1939 ð.

Âòðàòè

Особовий склад, осіб

240 тис.

Декілька сотень

Танки, одиниць

2,3 тис.

10

Гармати і міномети, одиниць

1,8 тис.

5

Літаки, одиниць

4 тис.

2

Територіальні зміни УРСР в 1939—1940 рр.