Смекни!
smekni.com

НД История Украины 10-11 укр (стр. 5 из 44)

Îñíîâí³ ïîëîæåííÿ

• «Однині самі будемо творити наше життя». Розбудова України «не одділяючись від усієї Росії» • Найвищим державним органом України проголошувалась УЦР • Заклик до переобрання місцевої адміністрації, заміна її на представників, прихильних до української справи

Закінчення таблиці

Îñíîâí³ ïîëîæåííÿ

• Запросити до спільної праці національні меншини, визначивши їхні права, визнала їх вільний розвиток на території України. Висловлювалась надія, що в самостійній побудові нового життя візьмуть участь і неукраїнські народи, що проживають в Україні • Скликання Всеукраїнських Установчих Зборів • Тільки Всеукраїнські Установчі Збори (Сейм), що будуть обрані загальним, рівним, прямим і таємним голосуванням, мають право приймати закони України • Запровадження особливого податку на власну справу • Визнано необхідність розроблення закону про землю після конфіскації поміщицьких, казенних, царських, монастирських земель, згідно з яким право порядкувати українськими землями, користуватися ними належало тільки народові України

²ñòîðè÷íå çíà÷åííÿ ² Óí³âåðñàëó ÓÖÐ

• Засвідчив прагнення українців до створення власної держави • Сприяв подальшому піднесенню Української революції. Підняв авторитет УЦР • Визначив позицію різних політичних сил щодо української державності

Перший Генеральний Секретаріат (28 (15) червня 1917 р.)

До першого складу Генерального Секретаріату увійшли представники від трьох партій УСДРП, УПСР, УПСФ. 14 (1) вересня 1917 р. Гене- ральний Секретаріат було визнано Тимчасовим урядом і затверджено його склад.

Ïîñàäà

Ïð³çâèùå
Голова В. Винниченко
Генеральний писар П. Христюк
Секретар фінансових справ Х. Барановський
Секретар міжнаціональних справ С. Єфремов
Секретар продовольчих справ М. Стасюк
Секретар земельних справ Б. Мартос
Секретар військових справ С. Петлюра
Секретар судових справ (юстиції) В. Садовський
Секретар освіти (згодом доповнено) І. Стешенко
За час існування Генерального Секретаріату до 16 (3) січня 1918 р. відбулося 63 засідання, на яких було розглянуто 430 питань. Склад Генерального Секретаріату і кількість генеральних секретарів не був сталим і неодноразово змінювався. Так, з’явились гене- ральні секретарі праці, торгівлі та промисловості, шляхів сполучення, пошти і телеграфу, генеральні контролери морських справ, міжнародних справ, контролер у справах великоруських; польських та єврейських.

ІІ Універсал УЦР

Причини прийняття

Паритет сил між Тимчасовим урядом і УЦР Пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом Прихильність лідерів УЦР до ідеї автономії України
Переговори делегації Тимчасового уряду (М. Терещенко, О. Керенський, І. Церателі) з представниками УЦР у Києві (10 липня (29 червня) — 16 (3) липня 1917 р.)
Домовленості були оформлені Тимчасовим урядом як постанова «Про національно-політичне становище України», а УЦР як ІІ Універсал, датований 16 (3) липня 1917 р.

Основні положення

• УЦР мала поповнитися представниками інших народів, які проживали на території України, тим самим перетворившись на представницький орган краю • УЦР повинна була виділити зі свого складу Генеральний Секретаріат, який буде представлено Тимчасовому уряду і затверджено як носій найвищої виконавчої влади в Україні • УЦР у згоді з національними меншинами повинна була підготувати закон про автономний устрій України, що буде затверджено Установчими зборами • УЦР матиме своїх представників при кабінеті військового міністра, генеральному штабі й верховному головнокомандуючому; не заперечувалося здійснення українізації військових частин • УЦР під тиском об’єктивних обставин змушена була піти на істотні поступки Тимчасовому уряду: —відмовлялася від самочинного проголошення автономії України до прийняття цього рішення на Всеросійських установчих зборах; — не окреслювалася територія, на яку поширювалася влада Центральної Ради і Генерального Секретаріату; — не уточнювалися повноваження Генерального Секретаріату

Наслідки оприлюднення ІІ Універсалу

Липнева криза Тимчасового уряду Виступ самостійників (полк ім. П. Полуботка під керівництвом Майстренка, Осадчого, Кващенка) у Києві 17 (4) — 22 (9) липня 1917 р. Виступ було придушено Падіння авторитету УЦР

Історичне значення ІІ Універсалу

• Виявив негативну позицію російських демократів щодо українського питання, незважаючи на їхні попередні заяви • Став ще одним кроком до становлення автономії України

Виступ самостійників 17 (4) — 22 (9) липня 1917 р.

Причини

Прагнення націоналістично на- Значний вплив націоналістично Поступки УЦР Тимчасовому лаштованих учасників революції налаштованих діячів на україн- уряду Росії у питанні прогонегайно проголосити незалеж- ців частини російської армії лошення автономії України ність України

Привід. Оприлюднення ІІ Універсалу

Керівники. Майстренко, Осадчий, Кващенко, в порозумінні з членами клубу ім. П. Полуботка (М. Міхновський, В. Павленко, та депутата УЦР І. Горемики-Крупчинського

Сили, що брали участь у виступі — полк ім. П. Полуботка кількістю близько 5 тис. осіб

Плани заколотників: збройним шляхом захопити владу в Києві та примусити УЦР проголосити незалежність України

Хід подій

На ранок 18 (5) липня полуботківці роззброїли деякі частини київського гарнізону і зайняли важливі державні установи в місті: штаб міліції, військову комендатуру, арсенал, банк, скарбницю, інтендантські склади тощо.

УЦР і українські політичні партії відразу відмежувалися від дій полуботківців, рішуче їх засудили. Центральна Рада разом із військами Київського військового округу вжили заходів для приборкання виступу.

Приборкання бунтівників пройшло досить мирно, не отримавши підтримки з боку УЦР, визнаючи її, більшість полуботківців здалися у полон. Частина відступила до с. Грушки під Києвом, але після нетривалого бою була роззброєна. Утім УЦР домоглася, щоб солдати бунтівного полку були відправлені на фронт як єдине ціле з’єднання

Наслідки

Поразка сил, що виступали за проголошення не- УЦР залишилася відданою ідеї автономії Україзалежності України ни і згоди з Тимчасовим урядом

Основні положення Статуту Генерального Секретаріату і «Тимчасових інструкцій…»

Íàçâà

Òåðèòîð³ÿ, íà ÿêó ïîøèðþâàëàñÿ âëàäà Ãåíåðàëüíîãî Ñåêðåòàð³àòó

ϳäïîðÿäêîâàí³ñòü.

Ìåõàí³çì ðåàë³çàö³¿ ïîâíîâàæåíü

Êîìïåòåíö³¿

Статут Генерального Секретаріату Київська, Волинська, Подільська, Полтавська, частина Чернігівської, Херсонська, частина Таврійської, Катеринославська, Харківська області Генеральний Секретаріат формував УЦР, був їй підзвітний, але затверджувався Тимчасовим урядом. При петроградському уряді мав працювати статссек ретар у справах України, який призначався за погодженням з УЦР Генеральний Секретаріат повинен був передавати на розгляд Тимчасового уряду законопроекти та фінансові обрахунки видатків на потреби України, розглянуті й затверджені УЦР. Усі урядові установи в Україні підлягали дії Генерального Секретаріату, що встановлював, які органи і в яких межах та випадках могли вступати в зносини безпосередньо з Тимчасовим урядом. Усі невиборні посади урядовців в Україні заміщувалися Генеральним Секретаріатом

Закінчення таблиці