НД История Украины 10-11 укр (стр. 36 из 44)

Ôàêòîðè âïëèâó • Політика союзного центру на «зближення», «злиття» націй, формування «єдиної радянської нації», яка була прикриттям курсу на русифікацію і денаціоналізацію самобутніх культур народів СРСР

• Міграція робочої сили. Значна частка українців виїздила на новобудови до Сибіру, Далекого Сходу, Крайньої Півночі (БАМ, Тюмень, Воркута тощо)

• Розселення на території республіки (особливо в Криму і великих містах) офіцерів, що вийшли у відставку, та їхніх сімей

• Від’їзд євреїв до Ізраїлю (за 30 років виїхало 353 тис. осіб)

Результат

Протягом 1959—1989 рр. в абсолютному і процентному обчисленні відбулося скорочення частки українців у населенні республіки (а також інших національних меншин), проте зросла частка росіян. Так, частка українців скоротилася з 76,7 до 72,1 %, росіян — збільшилася з 16 до 22 %

Розвиток освіти в другій половині 1960-х — першій половині 1980-х рр.

Ïîçèòèâí³ ÿâèùà

Íåãàòèâí³ ÿâèùà

• Перехід до загальної середньої освіти • Зростання обсягів методичного і матеріального забезпечення школи • Ґрунтовна підготовка учнів з базових дисциплін. Запровадження нових дисциплін. Загальний високий рівень навчання • Формування педагогічних шкіл передового досвіду

• Зростання ідеологізації та русифікації освіти • Жорсткий партійний контроль над вчителями • Підвищення навантаження на учнів у зв’язку з ускладненням навчальних програм • Накопичення розриву між вищою і середньою освітою. Базової підготовки в школі стає недостатньо для вступу до вузу • Поглиблення розриву між сільською і міською школами • Школи орієнтувалися на здобуття учнями знань, а не на оволодіння практичним життєвим досвідом • Система освіти відставала від потреб нового етапу НТР • Панування традиційних методів навчання • Майже відсутня спеціалізація шкіл

Основні тенденції розвитку науки в 1970—1980-ті рр.

Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà

• Центром наукових досліджень залишалась АН УРСР • Зростання кількості наукових працівників • Розвивалися ті галузі науки, які не потребували складного лабораторного обладнання, і ті, що були пов’язані з військовими і космічними розробками • Майже повний занепад суспільних дисциплін, їх ідеологізація • Залишкове фінансування більшості наукових установ

Основні тенденції розвитку літератури і мистецтва

Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà

• Панування соціалістичного реалізму • Паралельне існування офіційного і «справжнього» мистецтва та літератури • Намагання зберегти національний калорит і самобутність в умовах русифікації та ідеологізації • Поширення у дозованих формах кращих зразків світового класичного мистецтва. Гасло «мистецтво належить народу» • Замкненість, відірваність від світового мистецького процесу

Ðîçïàä Ðàäÿíñüêîãî Ñîþçó ³ ñòàíîâëåííÿ íåçàëåæíî¿ Óêðà¿íè

(1985—1991 ðð.)

Політика реформ М. Горбачова

Îñíîâí³ íàïðÿìè ðåôîðì

• Демократизація суспільства. Створення правової держави • Гласність • Реабілітація незаконно засуджених і репресованих за роки радянської влади • Утвердження багатопартійності • Запровадження інституту президентства • Підготовка нового союзного договору • Політика нового мислення у зовнішніх відносинах • Підтримка демократичних революцій у Східній Європі

Періодизація перебудови (1985—1991 рр.)

Ïåð³îä	Ðîêè
І	Квітень 1985 — січень 1987 р. (від квітневого 1985 р. пленуму ЦК КПРС до січневого 1987 р. пленуму ЦК КПРС)
ІІ	Січень 1987 — літо 1988 р. (від січневого пленуму ЦК КПРС до ХІХ конференції КПРС)
ІІІ	Літо 1988 — травень 1989 р. (від ХІХ партконференції до І З’ізду народних депутатів СРСР).
ІV	Літо 1989 — серпень 1991 р. (від І З’їзду народних депутатів СРСР до спроби державного перевороту 19—21 серпня 1991 р.)

Політичні реформи

Çàõîäè	Çì³ñò
Політика гласності	• Політика партійно-радянського керівництва в сфері інформації, започаткована в 1987 р., передбачала надання населенню дозованої ідеологічно спрямованої інформації про минулі злочини, що мали місце в історії СРСР. Гласність мала створити уяву про начебто відкритість функціонування партійно-державних органів влади, відновити довіру населення, забезпечити інформаційну підтримку реформаторській політиці М. Горбачова. Першою публікацією, яка започаткувала політику гласності, стала стаття в журналі «Огонек» про життя і діяльність партійного діяча Роскольнікова, який в 1930-ті рр. виступив з відкритим листом до Й. Сталіна, звинувачуючи його у численних злочинах • У реальному житті партійно-державному керівництву не вдалося утримати інформаційний потік у певних межах • Політика гласності передбачала можливість одержувати достовірну інформацію і говорити правду, не думаючи про наслідки • Матеріали про численні злочини радянської влади, з одного боку, остаточно підірвали довіру до неї, з іншого — пробудили інтерес до історичного минулого та сприяли зростанню національної свідомості народу
Звільнен ня політ в’язнів	• Під тиском світової громадськості та суспільства М. Горбачов дав розпорядження звільнити всіх політичних в’язнів, і навіть тих, які були звинувачені в кримінальних злочинах (1988—1990 рр.)
Реформування структури органів влади	• 1987 р. Пленум ЦК КПРС «Про перебудову і кадрову політику» • Кадрові зміни в партійно-державному керівництві • 18 червня — 1 липня 1988 р. ХІХ Всесоюзна конференція КПРС • Вироблення основних принципів політичної реформи: — чіткий розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову; — ліквідація зрощування партійного і державного апаратів; — плюралізм політичного життя, створення інших партій, але при гегемонії КПРС; — розширення повноважень рад • Березень 1989 р. Вибори народних депутатів СРСР на альтернативній основі • Травень—червень 1989 р. Перший з’їзд народних депутатів СРСР • Поява політичної опозиції • Запровадження нової посади — Голова Верховної Ради СРСР (М. Горбачов) • Вересень 1989 р. Пленум ЦК КПУ • Усунення В. Щербицького з посади першого секретаря ЦК КПУ. Новим першим секретарем було обрано В. Івашка • Березень 1990 р. Запровадження посади Президента СРСР (першим і останнім президентом СРСР став М. Горбачов) • Березень — травень 1990 р. Вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад

Закінчення таблиці

Çàõîäè	Çì³ñò
Реформування структури органів влади	• Зміна 90 % складу Верховної Ради УРСР • Поява національно-демократичної опозиції • Верховна Рада УРСР від 15 травня 1990 р. стала працювати в парламентському режимі
Ліквідація монополії КПРС на владу	• Лютий 1990 р. Скасування Cтатті 6 Конституції СРСР (і відповідних статей у конституціях союзних і автономних республік) про «керівну і спрямовуючу...» роль КПРС у радянському суспільстві
Íàñë³äêè ðåôîðì
• Розвал існуючої системи влади. Підрив монополії КПРС на владу. Створення передумов для розвалу СРСР • Зростання політичної активності населення. Зародження багатопартійності • Відродження національної свідомості українського та інших народів, що входили до складу СРСР

Чорнобильська катастрофа

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. на ЧАЕС відбувся тепловий вибух, якій призвів до руйнування четвертого енергоблоку реактора. Спалахнула пожежа і виникла загроза ядерного вибуху. Завдяки героїзму пожежників вогонь вдалося загасити. Ціною	власного життя вони врятували світ від жахливої катастрофи. У результаті руйнування реактора в навколишнє середовище потрапило 200 тонн радіоактивних матеріалів (3 % від тих, що містилися в реакторі).
Íàñë³äêè êàòàñòðîôè
• Забруднення біосфери Землі. Радіоактивна хмара, що утворилася внаслідок вибуху, досягла к раїн Північної Європи. Радіоактивного опромінювання зазнали тисячі людей. На території України було утворено 30-кілометрову «зону відчуження», із якої було відселено всіх мешканців • Погіршення стану здоров’я населення • Величезні матеріальні та фінансові витрати СРСР, а згодом України • Підрив довіри до комуністичного керівництва УРСР, яке у перші дні намагалося приховати масштаби і наслідки катастрофи

Основні заходи Перебудови в економічній сфері