НД История Украины 10-11 укр (стр. 15 из 44)

Ïîçèòèâí³

Íåãàòèâí³

• Із падінням царського режиму припинилося переслідування українських митців, української мови та культури • Багато представників української творчої інтелігенції увійшли до складу УЦР, органів управління української держави П. Скоропадського, обійнявши відповідальні посади й отримавши можливість впливати на державну політику в галузі культури • Українська держава по можливості фінансово підтримувала розвиток української культури • Будь-які значні революційні зміни створювали можливість творчій молоді розкрити талант • Не існувало обмежень щодо реалізації своїх творчих здібностей • Існування різних стилів і жанрів

• Розкол суспільства на різні політичні табори. Висока політизація • Постійна зміна політичних режимів, які проводили власну політику в усіх сферах су спільного життя і, відповідно, у культурі. Деякі з існуючих режимів здійснювали репресії проти діячів культури • В умовах громадянської війни в суспільстві панувала нетерпимість і жорстокість. Людське життя втратило свою цінність • Занепад культурно-освітніх і наукових закладів • Економічна розруха, невлаштованість життя негативно впливали на розвиток культури • Еміграція провідних діячів культури за кордон

Íàïðÿìêè	Ïðåäñòàâíèêè
Романтизм	О. Олесь (Кандиба), В. Сосюра, В. Чумак, А. Еллан-Блакитний
Неокласицизм	М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, Ю. Клен (О. Бурггардт)
Символізм	П. Тичина, Я. Савченко, Д. Загул
Панфутуризм	М. Семенко

Літературний процес цього періоду пов’язаний з творчістю як відомих

поетів і письменників, так і з появою нової генерації талановитої молоді.

Освітня політика

Ïåð³îä	Çàãàëüí³ ðèñè
УЦР	Початок розбудови української школи. Відкриття 53 українських гімназій. Відбулось декілька вчительських з’їздів. Заснування Київського народного університету. Підтримка діяльності товариства «Просвіта». Проте більшість дій не вийшла за межі декларацій
Гетьман П. Скоропадський	Активна освітня політика. Розбудова мережі українських гімназій (150). Поступова українізація народної, середньої і вищої освіти. Реорганізація Київського народного університету в державний. Створення університету в Кам’янці-Подільському. Відкриття українських кафедр у Київському, Одеському і Харківському університетах
Директорія УНР	Освітня політика не виходила за межі декларацій про підтримку і розвиток української освіти, бо Директорії доводилося вести постійні бойові дії. Певна територія України тривалий час залишалася поза впливом Директорії
Денікінський режим	Освіта на українській мові заборонялася і переслідувалася. Відновлювалась система освіти, що панувала за царського режиму
Радянська влада	Руйнування попередньої системи освіти. Докладались значні зусилля з ліквідації неписьменності (лікнеп). Ідеологізація освіти. Створення єдиної трудової школи (семирічний термін навчання). Скасовувалася плата за навчання. Розбудовувалася мережа підготовки педагогічних кадрів (інститути, технікуми, курси). Половина шкіл здійснювала навчання українською мовою. У 1920 р. було ліквідовано університети, а на їх базі створено мережу інститутів. Уся наукова робота була зосереджена в УАН. Для підготовки до вступу у вищі навчальні заклади створювалися робітничі факультети (робфаки)

Українська академія наук

Óêðà¿íñüêà àêàäåì³ÿ íàóê
24 листопада 1918 р. Президент В. Вернадський; секретар — А. Кримський; перші дійсні члени: Д. Багалій, М. Кащенко, В. Косинський, О. Левицький, М. Петров, С. Смаль-Стоцький, Ф. Тарановський, С. Тимошенко, М. Туган-Барановський, П. Тутковський
Історикофілологічний відділ		Фізикоматематичний відділ		Соціальноекономічний відділ		Національна бібліотека		Комісія з вивчення природних багатств України

Літературний процес

Образотворче мистецтво

Äàòà	Ïîä³ÿ
Грудень 1917 р.	Створення Української академії мистецтв. Академіки: М. Бойчук, М. Бураченко, Ф. Кричевський, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут
Жовтень 1918 р.	Відкриття в Ромнах першого пам’ятника Т. Шевченку, скульптор І. Кавалерідзе

У 1920 р. промислове виробництво складало лише 10 % від рівня 1913 р. Виробництво металу становило лише 5 % довоєнного рівня, вугілля — 30 %. Із 11 тис. підпри-

ємств у 1922 р. працювало 2552, із 57 доменних печей — лише одна. Було повністю знищено 4 тис. км залізниць. Залишилося лише 40 % паровозів. Посівні площі с коротилися

Театральні та музичні колективи

Íàçâà, çàñíîâíèêè òà êåð³âíèêè

• Український театр драми та опери (1918 р.) (перший театр УСРР ім. Т. Шевченка), Київ, Г. Борисоглібський, Л. Гаккебуш, О. Мар’яненко, О. Сердюк, Лесь Курбас

• Новий драматичний театр ім. І. Франка (створений 1919 р. у Вінниці, із 1923 р. працював у Харкові, із 1926 р. — у Києві), Г. Юра

• Українська державна капела під проводом О. Кошиця (1918 р.)

• Державний симфонічний оркестр під проводом О. Горілого (1918 р.) (із 1919 р. — Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка). Симфонічні оркестри також існували в Харкові, Катеринославі, Одесі

• Українська республіканська капела під керівництвом К. Стеценка і О. Кошиця (існували в період Директорії УНР та в еміграції)

• Державна українська мандрівна капела (скорочено «Думка»), Н. Городовенко

• Київський музично-драматичний інститут (1920 р.) (існував на базі музично-драматичної школи ім. М. Лисенка)

• У цей період працювали композитори: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський та ін.

Релігійне життя

Îñíîâí³ òåíäåíö³¿

• Відновлення патріархату Російської православної церкви (РПЦ) • Рух за відновлення автокефалії української православної церкви на чолі з В. Липківським • Політизація церковного життя • Терор проти священиків; жорстка антицерковна, атеїстична політика більшовиків

Óêðà¿íñüêà ÑÐÐ â óìîâàõ íîâî¿ åêîíîì³÷íî¿ ïîë³òèêè (íåï) 1921—1928 ðð.

Господарська розруха

Протиріччя непу

Монополія більшовиків на владу		Плюралізм форм власності та господарського укладу
Курс на будівництво соціалізму в одній окремо взятій країні		Необхідність активізації зовнішньополітичної діяльності, посилення контактів із зовнішнім світом
Необхідність здійснення індустріалізації, створення могутнього воєнно-промислового комплексу		Відсутність інвестицій у промисловість з вітчизняних і зарубіжних джерел
Курс на побудову суспільства соціальної рівності та соціальної справедливості		Посилення соціальної диференціації. Формування «нової буржуазії» (непманів) і «нової аристократії» (партійно-радянська номенклатура)

Селянський повстанський рух в Україні влітку—восени 1921 р.