Смекни!
smekni.com

Кредитоспроможність позичальника, способи її оцінки (стр. 7 из 22)

Розгляньмо тепер порядок розрахунку 21 показника, призна­ченого для цієї мети (табл. 1.6).
Таблиця 1.6

Класифікація та порядок розрахунку показників оцінки ліквідності платоспроможності та кредитоспроможності підприємства

Показник Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
1 2
Величина власних оборотних коштів (капітал, що функціонує)
Маневреність власних оборотних коштів
Коефіцієнт покриття поточний
Коефіцієнт покриття загальний
Коефіцієнт швидкої ліквідності

Коефіцієнт абсолютної

ліквід­ності (платоспроможність)

Частка оборотних коштів у активах
Частка виробничих запасів у поточних активах
Частка власних оборотних коштів у покритті запасів
Коефіцієнт покриття запасів

Коефіцієнт

критичної оцінки

Періодінкасації дебіторської заборгованості
Тривалість кредиторської заборгованості
Співвідношення довгостроко­вих зобов’язань кредиторам та довгострокових джерел фінан­сування (коефіцієнт довгостро­кових зобов’язань)
Продовж. табл. 1.6
2 3
Коефіцієнт поточної заборгова­ності акціонерам
Співвідношення грошових пото­ків та заборгованості кредиторам
Співвідношення вхідних гро­шових потоків та довгостроко­вих зобов’язань кредиторам
Коефіцієнт автономії (незалеж­ності)
Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів
Співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів
Оборотність матеріальних запасів

Наоснові всебічної і ретельної оцінки за цими показниками мож­на не тільки оцінити в динаміці стан і тенденції ліквідності, плато­спроможності і кредитоспроможності підприємства, а й визначити „вузькі” місця, розв’язавши проблеми яких можна поліпшити ці по­казники. Інакше кажучи, результатом такого аналізу має стати вияв­лення потенційних можливостей поліпшення ліквідності підприємст­ва, підвищення його платоспроможності та конкурентоспроможності.

Аналіз усього комплексу оцінних показників доцільно доповню­вати докладною оцінкою кредитоспроможності підприємства.

Під кредитоспроможністю підприємства розуміють наявність у нього фінансових можливостей одержання кредиту та повернення його у належний термін.

Перш ніж надати кредит, банк визначає той рівень ризику, що його він готовий узяти на себе, та розмір кредиту, який може бути наданий.

Аналіз умов кредитування передбачає вивчення: солідності позичальника, яка характеризується своєчасністю розрахунків за раніше одержаними кредитами, якістю звітів, відпо­відальністю та компетентністю керівництва; можливостей позичальника виробляти конкурентоспроможну продукцію; його дохідності – банк оцінює прибутки, які планує отримати позичальник з погляду можливості виплати банку як відсотків, так і основного боргу; цілей використання кредиту; суми кредиту.

Цей аналіз робиться одночасно з оцінкою ліквідності балансу та співвідношення між власними і позичковими коштами.

Аналізуючи кредитоспроможність, використовують, крім пе­релічених вище, низку додаткових показників, зокрема:

1) норму прибутку на вкладені кошти;

2) ліквідність балансу підприємства.

Норма прибутку визначає відношення суми прибутку до за­гальної суми пасиву за балансом. Зростання цього показника свідчить про тенденцію до збільшення прибуткової діяльності пози­чальника та його дохідності.

Спроможність підприємства швидко погашати свою заборгова­ність характеризується також ліквідністю його балансу, яка визначає рівень покриття зобов’язань підприємства його активами, термін пере­творення яких на гроші відповідає терміну погашення заборгованості.

Аналіз ліквідності балансу здійснюється через порівняння коштів за активом, які згруповано за мірою їхньої ліквідності (в порядку її зниження) із зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за термінами їхнього погашення (в порядку зростання термінів сплати).

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості їх перетво­рення на грошові кошти, активи підприємства підрозділяють натакі групи:

- А1 – найліквідніші активи (усі грошові кошти підприємства, та короткострокові фінансові вкладення);

- А2 – активи, що легко реалізуються (дебіторська заборгова­ність та інші легкореалізовувані активи);

- А3 – активи, що повільно реалізуються (запаси та витрати II розділу балансу, за винятком витрат майбутніх періодів, а та­кож довгострокові фінансові вкладення, малоцінні та швидко­зношувані предмети, готова продукція тощо);

- А4 – активи, що важко реалізуються (основні фонди, нема­теріальні активи, незавершені капітальні вкладення, обладнання, устаткування).

Пасиви балансу групуються в порядку настання терміну опла­ти в такі групи:

- П1 – найтерміновіші пасиви (кредиторська заборгованість таінші найтерміновіші пасиви);

- П2 – короткострокові пасиви (короткострокові кредити тапозикові кошти);

- П3 – довгострокові пасиви (довгострокові кредитні й пози­кові кошти);

- П4 – постійні пасиви (джерела власних коштів І розділу пасиву).

Для збереження балансу активів та пасивів підсумок даної групи зменшується на суму витрат майбутніх періодів.

Для визначення ліквідності балансу слід порівняти підсумки згрупованих активів і пасивів. Баланс вважається ліквідним, якщо:

, (1.1)

Нині, за умов нестабільного фінансового стану багатьох під­приємств, можливості їхнього банкрутства, особливого значення набуває систематична (не рідше одного разу на квартал) оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства. Таку оцінку доцільно здійснювати (у разі деталізованого аналізу) за 12-ма по­казниками, порядок розрахунку яких показано табл. 1.7.

Деталізований аналіз в динаміці фінансової стійкості і стабі­льності підприємств за сукупністю перелічених показників уможливить усебічну оцінку стану і тенденцій зміни фінансової стій­кості підприємства будь-якої сфери діяльності, форми власності та визначення наявних потенційних можливостей (резервів) під­вищення фінансової стійкості та стабільності.Таблиця 1.7

Класифікація та порядок розрахунку показників
оцінки фінансової стійкості та стабільності підприємства
Показник Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
1 2
Коефіцієнт автономії (незалежності)
Коефіцієнт співвідно-шення позикових та власних коштів
Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу
Коефіцієнт маневреності власних коштів
Коефіцієнт реальної вартос­ті основних засобів у майні підприємства
Коефіцієнт концентрації власного капіталу
Коефіцієнт фінансової залежності
Коефіцієнт концентрації за­лученого капіталу
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів
Коефіцієнт структури залученого капіталу
Показник заборгованості кредиторам
Показник заборгованості акціонерам

Обов’язковою і важливою складовою фінансового аналізу має бути оцінка показників рентабельності підприємства. Таку оцінку доцільно здійснювати за сімома показниками (табл. 1.8).