Міжрегіональна Академія управління персоналом
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему: Кредитоспроможність позичальника, способи її оцінки
Шифр групи:
Подається на здобуття
освітньо-кваліфікаційного
рівня „Спеціаліст”
Спеціальність: „Фінанси”
Спеціалізація: „Фінансовий менеджмент”
До захисту допущено:
Завідувач кафедри економіки, к.т.н.,
_____________________
Науковий керівник, к.е.н.,
________________
2008 р.
ЗМІСТ
| Вступ | 3 |
| Розділ 1. Теоретичні та методичні основи оцінки кредитоспроможності позичальника | 5 |
| 1.1. Кредитні операції та умови роботи з позичальником у комерційних банках | 5 |
| 1.2. Способи оцінки кредитоспроможності позичальника | 22 |
| 1.3. Методи оцінки кредитоспроможності позичальника | 32 |
| Розділ 2. Оцінка кредитоспроможності позичальника комерційними банками України | 44 |
| 2.1. Аналіз діючих умов надання банківського кредиту | 44 |
| 2.2. Оцінка платоспроможності позичальника в КБ „Західінкомбанк” | 63 |
| 2.3. Шляхи удосконалення роботи з контролю укладання і виконання кредитних угод | 74 |
| Розділ 3. Напрями удосконаленняспособів оцінки кредитоспромож-ності позичальника з метою зниження ризиків кредитної діяльності банків | 83 |
| 3.1.Напрями удосконалення методик оцінки кредитних ризиків | 83 |
| 3.2. Формування страхових резервів і резервних фондів | 91 |
| 3.3. Шляхи покращення управління кредитними ризиками | 98 |
| Висновки | 110 |
| Список використаних джерел | 114 |
| Додатки | 119 |
ВСТУП
Активізація діяльності на ринку банківських кредитів в Україні має величезні перспективи. Проте однією з найскладніших проблем є забезпечення прозорості надання кредитів, що включає оцінку кредитоспроможності позичальника з метою недопущення необґрунтованого ризику банківськими установами.
В зарубіжній та вітчизняній літературі розглядається багато способів оцінки кредитоспроможності позичальника, включаючи традиційні методи аналізу фінансового стану, діагностики банкрутства підприємства, завершуючи розробкою багатофункціональних, складних моделей. Тому пошуки оптимальних та достовірних способів оцінки кредитоспроможності позичальника залишається актуальною проблемою, що обумовило вибір теми дипломної роботи.
Мета дипломної роботи – розглянути теоретичні та методичні основи оцінки кредитоспроможності позичальника, виявити напрями удосконалення способів оцінки кредитоспроможності позичальника з метою зниження ризиків кредитної діяльності банків.
Об'єктом дослідження є способи оцінки кредитоспроможності позичальника, предметом – напрями їх удосконалення.
У дипломній роботі поставлені такі завдання:
- розглянути сутність та особливості кредитних операцій та умов роботи з позичальником у комерційних банках;
- вивчити способи оцінки кредитоспроможності позичальника;
- вивчити методи оцінки кредитоспроможності позичальника;
- здійснити аналіз діючих умов надання банківського кредиту;
- провести оцінку платоспроможності позичальника за методткою КБ „Західінкомбанк”;
- розробити шляхи удосконалення роботи з контролю укладання і виконання кредитних угод.
В дослідженні ринку банківськіх кредитів в Україні використані Закони України та положення, які регулють ринок банківськіх кредитів та діяльнісь на ньому субєктів господарювання (юридичні та фізичні особи). Інформаційною базою для висвітлення теоретичних аспектів ринку банківських кредитів є підручники та навчальні посібники таких авторів як: Алексеев В.І., Васюренко О.В., Мочерний С.В. та інші.
Дослідження ролі кредиту у формуванні ринкової економіки України означає, що необхідно вказати який вплив здійснює кредит на такі головні процеси нашої економіки:
- становлення ринкової інфраструктури;
- роздержавлення власності;
- використання досягнень НТП;
- підвищення продуктивності праці.
Отже необхідно розглянути ринок банківських кредитів як необхідний елемент функціонування і розвитку суспільства, визначити його роль у формуванні сучасної ринкової економіки України.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА
1.1. Кредитні операції та умови роботи з позичальником у комерційних банках
З розвитком товарного виробництва, особливо коли воно набуває загального характеру, кредит стає обов'язковим атрибутом господарювання. Пояснюється це тим, що внаслідок спеціалізації виробників на виготовленні певних товарів і спричиненого нею кооперування суспільне виробництво перетворюється у величезний замкнений ланцюг тісно пов'язаних між собою ланок. Найменше порушення в будь-якій з цих ланок може зупинити нормальний обмін товарами між окремими виробниками. Саме в цьому полягає абстрактно-теоретична можливість кризи збуту товарів у суспільстві, котра стає реальною, якщо подібні порушення набувають масового характеру. Кредит допомагає уникнути кризових явищ, безперебійно здійснювати виробництво товарів та обмін ними.
Кредит виступає опорою сучасної економіки, невід'ємним елементом економічного розвитку. Його використовують як великі підприємства та об'єднання, так і малі виробничі, сільськогосподарські та торгові структури, як держава, уряд, так і окремі фізичні особи.
Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.
Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.
Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний. Фізичні особи – споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці).
Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарчі відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів – зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка платежу.
У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя, інші угоди про надання кредиту не укладаються.
Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:
· сплати боржником за векселем;
· передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);
· переоформлення комерційного кредиту на банківський.
У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.
Лізинговий кредит – це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.
Об'єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно.
Суб'єктами лізингу можуть бути лізингодавець (суб'єкт господарювання, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду), користувач (суб'єкт, що домовляється з лізингодавачем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприємство, організація та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).
Іпотечний кредит –це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: жилі будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.
Споживчий кредит –кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт жилих будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10 років з дня його надання.
Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.