5)Отражение суммы,подлежащей перечислению в бюджет Дт716 «Возмещение ранее списаных активов» Кт641 «расчеты по налогам»5,0гр
75 Облік надходження товарів і проведення торгової націнки
Товари належать до запасів підприємства і обліковуються згідно з П(С)БО 9.
Питання оцінки запасів та обліку їх надходження розглянуто у розділі 2, параграф 3.
Товари в роздрібну торговельну мережу надходять на підставі договорів (замовлень), що укладаються з оптовими підприємствами або безпосередньо з виробниками товарів.
На відпущені товари постачальники подають до сплати розрахункові документи, до яких додають рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, сертифікати тощо. За цими документами роздрібні підприємства приймають товари й тару, а також перевіряють правильність цін, торгових знижок, націнок і тарифів на перевезення. За товарами, яких не вистачає, оформляють відповідні акти (комерційні, приймальні). На підставі останніх висувають претензії винному в нестачі (постачальникам, транспортним організаціям і т. ін.).
Одержують товари, як правило, матеріально відповідальні особи.
Ваговий товар, що надійшов, приймають за чистою масою (маса нетто), тобто без обліку маси тари. Тому в товарних документах окремо фіксується маса тари. Облік товарів провадять за місцями їх зберігання та матеріально відповідальними особами лише у вартісному вираженні, без розбиття за окремими товарами. Натурально-вартісний облік товарів провадять, як правило, з товарами, щодо яких потрібний особливий контроль.
На кожну матеріально відповідальну особу відкривають особистий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування та витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату. Кожна матеріально відповідальна особа складає у встановлені строки товарний звіт, який з доданими до нього прибутково-видатковими документами (рахунки-фактури, накладні тощо) є підставою для запису за рахунками синтетичного і аналітичного обліку.
Облік наявності і руху товарів провадять за продажними (роздрібними) цінами на рахунку «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі». Оприбуткування одержаних товарів відображається записом у залежності від того, за якими цінами - регульованими чи нерегульованими вони одержані.
Якщо товари одержані за регульованими цінами, то запис у бухгалтерському обліку буде такий:
Дебет рахунка «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі» - на вартість товарів за продажними (роздрібними) цінами (разом з ПДВ)
Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» - на купівельну вартість товарів (за відкидання торгової знижки)
Кредит рахунка «Торговельна націнка» - на суму одержаної торговельної знижки.
При цьому роздрібне торговельне підприємство одержує у своє розпорядження торговельну знижку в повному розмірі в тому разі, коли воно придбає товари безпосередньо в постачальників - виробників товару. А якщо товар у роздрібну мережу надходить через посередницьку ланку, тобто від торговельних баз і складів, то роздрібне підприємство одержує торговельну знижку не в повному розмірі, а деяку її частку, що відповідає плановим витратам і нагромадженням у даній ланці. Інша частина торговельної знижки утримується на користь торговельних баз і складів. Отже, рентабельність роздрібних підприємств певною мірою залежить від ланок товаровиробничої мережі. Торгові підприємства зацікавлені у встановленні прямих договірних зв'язків з підприємствами-виробниками щодо поставляння товарів.
Якщо товари одержані за вільними цінами, то запис у бухгалтерському обліку буде такий:
Дебет рахунка «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі» на вартість товарів за купівельними цінами.
Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» на купівельну вартість.
Зроблену націнку на такі товари роздрібне торгове підприємство відображає записом:
Дебет рахунка «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі» на суму націнки
Кредит рахунка «Торговельна націнка».
Одержані товари мають бути зареєстровані у журналі реєстрації надходження товарів відповідно до загальноприйнятого порядку.
76 Порядок начисления и удержания зар.платы
ОТ работникам производится согласно их личному трудовому вкладу с учетом конечного рез-та работы предпр-я, ее максим-ая величина не ограничивается. ОТ по тарифным ставкам произв-ся на основании тарифных сеток, ставок и окладов, тарифно-квалификационных хар-к. Должностные оклады работникам уст-т собственник или уполномоченный им орган в соотв-вии с законодат-м. Начисления на з/п:-сбор в пенсионный фонд-32%; -взносы в фонд страхования на случай временной потери трудоспособности-2,9%; -взносы в фонд страхования на случай безр-цы 2,1%; -взносы в фонд страхования от несчастных случаев-0,2%-13,8%. Предельная сумма з/п работника , из к-й удерживаются, на к-ю начисляются страховые взносы и пенсионный сбор-2200грн. Удержание из з/п: подоходный налог 13%; сбор в пенсионный фонд-2%; взносы в фонд страхования на случай временной потери трудосп-ти-0,5%; взносы в фонд страх.на случай безр-цы-0,5%. Также к удержанием относятся: профсоюзный взнос-1%; алименты; аванс. Осн бухг проводки по счёту расчёты по оплате труда: удержание из зарплаты подоходного налога: Д – 661, К – 641, удержание сборов в ПФ: Д – 661, К – 651, удержание на соц-е страхование: Д – 661, К – 652, удержание на страхов на случай безработицы: Д – 661, К – 653.
77 Оцінка і відображення складських запасів в балансі
Наприкінці звітного періоду підприємство зобов’язане проводити інвентаризацію товарно – матеріальних запасів незалежно від системи обліку. Інвентаризація означає виявлення фактичної кількості матеріалів та інших запасів і їх оцінку. Якщо підприємство застосовує систему періодичного обліку, то нестачі, або надлишки не виявляються і не відображаються в обліку. Це відбувається тому, що на рахунку “Складські запаси” в періодичному обліку не відображають надходження , списання і залишки. При застосуванні системи постійного обліку складських запасів ( залишки на рахунках відомі) при інвентаризації можуть бути виявлені нестачі або надлишки. Нестачі записуються на витрати виробництва : Дт “Собівартість реалізованої продукції (товарів)”; Кт “Складські запаси”. Надлишки відображаються в обліку зворотною проводкою. Згідно з загальноприйнятими принципами обліку, складські запаси відображаються в балансі за собівартістю або за ринковими цінами на момент складання балансу, якщо ринкова ціна нижча за собівартість. Цей принцип зветься “Принципом меншої вартості”. Якщо ринкова ціна нижча за собівартість запасів , тоді підприємство повинне відобразити в обліку витрати (збитки) від знецінення.
Існує три методи оцінки складських запасів за правилом мінімальної (нижчої) оцінки : 1)метод оцінки по видах (номенклатурних номерах) запасів ( позиційний метод) – при цьому методі по кожній позиції (найменуванню) товарів визначається собівартість і ринкова вартість та приймається менша з них ; 2)метод оцінки по основних товарних групах (категоріях) запасів – оцінка проводиться по групах (категоріях) товарів, порівнюється по категоріях собівартість та ринкова вартість і береться до обліку менша з них. ; 3)метод оцінки за сукупністю товарних запасів на складі – усі товарні запаси оцінюються за собівартістю та за ринковими цінами і до обліку береться менша з них.
78 Значення фінансової звітності, її класифікація
Принципи підготовки, розкриття інформації у фінансовій звітності. Бухг. фін. звітність під-ств – с-му узагальн. показників, які харак-ють підсумки господ.-фін. дія-ті під-тва за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона склад-ся підрахунком, групуванням і спец. обробкою даних поточного БО і є завершальною його стадією. Фін. звітність підпр-ва викор-ся самими власниками, підпр-ми для аналізу та контр. за виконанням договірних зобов’яз., аналізу господ. д-сті, для складання планів на майбутнє. Крім того, звітність подається: у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою керівництва роботою підпр-ва; покупцям, постачальникам, тощо, а також установам банку (для контролю за викор-ям банк. кредиту), якщо таке передбачене кредитн. договором; органам статистики для статист. обробки.
Метою складання фін. звіт. є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інф-ції про фін. стан, рез-ти д-сті та рух коштів підпр-ва. Фін. звітність забезп. Інформац. потреби користувачів щодо: 1. Придбання, продажу та володінням цінними паперами; 2. Участі в капіталі підпр-ва; 3. Оцінки якості упр-ня; 4. Оцінки здатності підпр-ва своєчасно виконувати свої зобов’яз-я; 5. Забезпеченості зобов’язань підпр-ва; 6. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; 7. Регулюв. д-сті підпр-ва; 8. Інших рішень. Гол. вимоги до звітності – реальність, ясність, своєчасність.
Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: 1. Фінансові звіти підприємства за різні періоди; 2. Фінансові звіти різних підприємств. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.