10. Додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. № 829 встановлено наступну схему посадових окладів військовослужбовців строкової служби залежно від тарифного розряду: І — 17грн., II — 19 грн., III — 21 грн., IV — 23 грн., V — 25 грн., VI — 27 грн. на місяць.
11. Основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне лікування засуджених військовослужбовців. З метою запобігання поширенню інфекційних захворювань лікувально-профілактичні заходи, які пропонуються медичною службою, обов'язкові для виконання всіма військовослужбовцями. Диспансеризація включає медичний контроль за станом здоров'я особового складу, активне завчасне виявлення захворювань, вивчення умов служби і побуту військовослужбовців, виявлення факторів, які негативно впливають на їх здоров'я, проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів.
Медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення: щоденного медичного спостереження за ними у процесі бойової підготовки і в побуті; медичних оглядів; поглиблених і контрольних медичних обстежень. До проведення медичного обстеження військовослужбовців залучаються лікарі-спеціалісти із військово-лікувальних закладів. Час, поря-
док і місце проведення медичного обстеження та огляду особового складу підрозділів військової частини оголошуються в наказі по частині. Забороняється призначати медичні обстеження та огляди • підрозділів у дні відпочинку.
12. Військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про за хворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.
Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.
Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.
13. Висновок про часткове або повне звільнення військовослуж бовців строкової служби від занять, робіт, несення служби у наря ді, а офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців, що проходять службу за контрактом, — від виконання службових обов'язків да ється лікарем, а у військових частинах, де лікар за штатом не пе редбачений, — фельдшером не більше ніж на шість діб. У разі по треби термін звільнення може бути продовжено. Рекомендації лі каря (фельдшера) про часткове або повне звільнення від виконання обов'язків підлягають виконанню посадовими особами.
По закінченні терміну звільнення за висновком лікаря військовослужбовці мають бути направлені у разі потреби на повторний медичний огляд.
Зарахування військовослужбовців строкової служби на дієтичне харчування здійснюється наказом по військовій частині на термін до трьох місяців на основі висновку начальника медичної служби військової частини.
14. У медичному пункті військової частини проводиться 14-ден- не стаціонарне лікування хворих, а також військовослужбовців, направлених з лікувальних закладів (частин) на лікування та реа білітацію.
На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря — черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі засуджені доставляються під вартою у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
| вої частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі та атестат на продовольство, за необхіднос- 260 261 |
15. У разі направлення на лікування поза розташуванням час тини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військо ті — довідку про травму і медичну характеристику, а у разі вибуття на лікування за межі гарнізону, крім того, — атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Про всіх військовослужбовців, яких направлено на стаціонарне лікування поза частиною, начальник (командир) лікувального закладу (частини) зобов'язаний у той же день повідомити командирові частини, з якої ці військовослужбовці прибули. Про хворих з отруєнням чи травмами начальник (командир) лікувального закладу (частини) зобов'язаний негайно доповісти командирові військової частини, з якої прибув хворий (хворі), а з інфекційними захворюваннями, крім того, — у найближчий санітарно-епідеміологічний заклад.
16. Начальник (командир) лікувального закладу (частини) зобов'язаний за 5 днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командирові військової частини, з якої вони прибули.
Стаття 85. Звільнення від покарання засуджених військовослужбовців за хворобою
Засуджені військовослужбовці, які відбувають покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні і визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира дисциплінарного батальйону і висновком військово-лікарської комісії.
1. Звільнення засуджених військовослужбовців за хворобою здійснюється в порядку, передбаченому ст. 408 КПК України. При наявності підстав, передбачених ч. З ст. 84 КК України, суддя районного (міського) суду за місцем відбування покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні, розглядає подання командира дисциплінарного батальйону і висновок військово-лікарняної комісії та звільняє такого засудженого від подальшого відбування покарання.
2. Для того, щоб засуджений військовослужбовець був звільнений з дисциплінарного батальйону за станом здоров'я, він повинен бути визнаний військово-лікарняною комісією непридатним за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатним до військової служби в мирний час відповідною військово-лікарською комісією, що працює на базі лікувальних установ Збройних Сил.
При виявленні у засуджених військовослужбовців, що перебувають на лікуванні в лікувально-профілактичних закладах, тяжких хронічних захворювань з вираженими функціональними по- рушеннями, несприятливим прогнозом, начальники лікувальних закладів своєчасно інформують керівництво дисциплінарного батальйону, з метою направлення таких військовослужбовців на ВЛК для визначення придатності до військової служби. У необхідних випадках медичний огляд може здійснюватись після узгодження з підрозділом по роботі з особовим складом за направленням начальника центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) або його заступника.
Перегляд постанов ВЛК МВС здійснюється вищими за статусом ВЛК у відповідності до існуючого Положення.
3. Осіб, щодо яких судом винесено ухвалу про дострокове звільнення від подальшого відбування покарання за станом здоров'я, командир дисциплінарного батальйону достроково звільняє з військової служби і направляє до військового комісаріату або військової частини, звідки вони прибули (п. 65 Положення про дисциплінарні батальйони у Збройних Силах України).
Розділ III
ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ
ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
Глава 15
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
Стаття 86. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії
Вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань.
1. Рішення про первісне призначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, у якій вони повинні відбувати покарання, здійснює великий вплив на всю діяльність Цих установ, на правове положення засуджених і у кінцевому результаті на досягнення цілей покарання. Вірне визначення виду Установи повинно не тільки забезпечувати реалізацію відповідного обсягу кари та здійснення індивідуальної превенції. Шляхом створення більшої ізоляції для осіб, які становлять більшу небезпеку для суспільства, повинна не тільки регулюватися каральна сила позбавлення волі, а й досягатися загальнопревентивна мета.
263
Вторинна класифікація засуджених — це розподіл засуджених на певні групи, який має на меті сприяння застосуванню заходів виховного
2. У ст. 86 КВК України закріплено, що вид колонії, в якій за впливу.
суджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається 6. Нова класифікація як засуджених до позбавлення волі, так і установ Державним департаментом України з питань виконання покарань виконання покарань, була введена на виконання Спільної програми а не судом, як це було раніше. комісії європейського співтовариства й Ради Європи у галузі реформи
З 2001 р. ця процедура здійснюється відповідними Регіональними правової системи, місцевого самоврядування та правоохоронної системи комісіями, які створюються при кожному управлінні Державного України, з метою приведення кримінально-виконавчої системи України з департаменту України з питань виконання покарань в областях і метою приведення кримінально-виконавчої системи України у більшу здійснюють розподіл та направлення для відбування покарання осіб, відповідність до західноєвропейських стандартів та Європейських засуджених до позбавлення волі на певний строк, та довічного в'язничних правил. позбавлення волі. Подібні комісії є українською новацією, оскільки у 7. Розподіл та направлення для відбування покарання осіб, зажодній країні на пострадянському просторі схожого порядку не існує.