16. Медичні огляди заарештованих і засуджених є однією з форм медичного контролю за станом їх здоров'я та організацією лікувально-профілактичного забезпечення установ. Медичні огля ди проводяться під час прибуття спецконтингенту в установу, ви буття з неї. Також проводяться щорічні профілактичні і цільові медичні огляди.
Ціль медичних оглядів — своєчасне виявлення хворих із соматичними, інфекційними, паразитарними й іншими захворюваннями та осіб з патологічними і передпатологічними станами, з метою подальшої розробки для них лікувально-оздоровчих заходів.
17. Після прибуття в установу виконання покарань протягом двох тижнів засуджені проходять лікарський огляд з метою вияв лення захворювань, оцінки фізичного стану, попереднього визна чення категорії працездатності. Подальший медичний контроль за станом здоров'я засуджених здійснюється під час профілактичних медичних оглядів, а також у випадку амбулаторних звернень до медичної частини.
Профілактичний медичний огляд здійснюється один раз у рік за графіком, який затверджує начальник виправної колонії (у колоніях закритого типу і для тримання неповнолітніх — 2 рази в рік). Засуджені — працівники харчоблоків, банно-пральних комбінатів та ін. проходять періодичні медичні огляди згідно з Інструкцією про обов'язкові профілактичні і періодичні медичні огляди при прийомі на роботу і працюючих на об'єктах харчування, водопостачання, у медичних частинах, лікарнях, будинках дитини, яка затверджена наказом.
18. Направленню на госпіталізацію до лікарень кримінально- виконавчої системи підлягають засуджені з гострими та загострен ням хронічних захворювань, які загрожують життю чи значно по гіршують стан здоров'я, або лікування яких в умовах стаціонару медичних частин установ виконання покарань недостатньо ефек тивне, а також у діагностичне складних випадках, які вимагають поглибленого клінічного обстеження.
19. Основним видом направлення хворих засуджених на лікування до лікарень є планова госпіталізація. Направлення на планову госпіталізацію здійснюється за нарядами медичного управління Департаменту та медичних відділів управлінь Департаменту встановленого зразка, згідно з закріпленням, установленим наказом Департаменту від 31.01.2002 р. № 28 (із змінами, затвердженими наказом від 17.05.2003 № 78), з урахуванням Переліку показань і протипоказань для направлення хворих засуджених до спеціалізованих лікарень (відділень). Для отримання наряду установа-відправник надсилає запит на госпіталізацію з висновком лікаря-фахівця про необхідність стаціонарного лікування засудженого. Питання про видачу нарядів розглядається протягом трьох днів з дня отримання запиту.
Термінова медична допомога засудженим надається найближчим лікувальним закладом, де така медична допомога може бути надана.
20. Засуджені жінки з вагітністю понад чотири місяці або які мають при собі дітей до трьох років, хворі на психічні розлади, тяжкохворі перевозяться у супроводі медичного працівника тільки за висновком начальника медичної частини (лікарні) про потребу медичного обслуговування та нагляду за хворим засудженим на шляху пересування. Супроводжуючий медичний працівник призначається установою-відправником.
До особистих справ хворих засуджених, які направляються до лікарень, обов'язково додаються амбулаторні карти і виписки з історії хвороби засудженого, що лікувався у медичній частині установи (лікарні). При направленні жінок з дітьми додається історія розвитку дитини і свідоцтво про її народження. На відкритій довідці особистої справи засудженого вказується: « психічнохворий », «хворий на туберкульоз», «хворий на венеричну хворобу», «не вживає їжі», «має вагітність». При встановленні діагнозу активного туберкульозу в міжобласній соматичній лікарні для засуджених хворий підлягає направленню до спеціалізованого лікувального закладу кримінально-виконавчої системи безпосередньо з цієї лікарні.
21. За обґрунтованість направлення засудженого до лікарні та складений висновок про порядок його медичного супроводження повну відповідальність несуть начальник медичного відділу (відді лення, групи) управління (відділу) Департаменту та начальник ме дичної частини установи (лікарні). Підставою військовому караулу Для етапування хворого засудженого до лікарні є один з докумен тів: наряд медичного управління, наряд регіонального управління Департаменту або направлення регіонального управління або ме дичної частини установи виключно у вищезазначених випадках.
22. У виправних колоніях на правах лікувальних адміністрація
| 390 391 |
Передбачає у розпорядку дня години проведення лікування, ви- ховних, культурно-масових, оздоровчо-спортивних та інших заходів. Організовує перевірки наявності засуджених у приміщеннях відділень або палатах.
Засудженим, які сумлінно ставляться до лікування та позитивно характеризуються, дозволяється купувати щомісяця продукти харчування у крамниці колонії за рахунок коштів, які містяться на особових рахунках, і один раз на місяць додатково отримувати одну посилку або передачу.
У разі відсутності необхідних медичних препаратів вони можуть бути отримані від родичів з дозволу медичної частини колонії. Такі ліки зберігаються у медичних частинах, видача їх хворим на руки забороняється. Вживання ліків засудженими здійснюється в присутності медичного працівника.
Тривалі побачення засудженим, які перебувають у лікувальних установах, як правило, не надаються. Короткочасні побачення надаються начальниками лікувальних закладів за нормами, що встановлені для відповідних видів установ виконання покарань. Психічнохворим, які перебувають на стаціонарному лікуванні в спеціалізованих відділеннях (лікарнях), короткочасні побачення можуть надаватися начальником лікувального закладу позачергово, за висновком лікаря, як лікувальний засіб. Хворим на сифіліс, які не одержали повного лікування, а також хворим на гонорею, які не пройшли повного курсу лікування, тривале побачення не дозволяється. Засудженим, хворим на активну форму туберкульозу, тривалі побачення надаються за умов відсутності виділення мікобактерій туберкульозу. Неповнолітні діти засуджених на тривалі побачення допускаються у разі відсутності медичних протипоказань у хворих.
У разі тяжкої хвороби засудженого, що загрожує його життю, начальник лікувальної установи надає змогу близьким родичам засудженого відвідати його. Таке відвідування у рахунок чергових побачень не зараховується.
Засуджені забезпечуються постільними речами, одягом, взуттям за сезоном, необхідним лікуванням, харчуванням за встановленими нормами за рахунок кошторису на утримання місць позбавлення волі.
Засудженим, які перебувають у лікарнях з приводу тяжких захворювань і яким потрібне додаткове харчування, може бути дозволений продаж продуктів харчування за висновком лікарської комісії в межах сум, установлених кримінально-виконавчим законодавством.
Засудженим, які перебувають у лікарнях, дозволяється отримувати передачі та посилки кількістю і вагою у відповідності до кримінально-виконавчого законодавства та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
Засудженим хворим на туберкульоз І—II ГДО дозволяється отримувати продуктові посилки (передачі), додатково купувати продукти харчування у відповідності до чинного законодавства. Дозволяється, як виняток, хворим на туберкульоз, які перебувають на хірургічному лікуванні, та особам, які потребують складного хірургічного втручання, за місяць до операції і на такий самий строк після неї за висновком лікарської комісії (незалежно від установленого їм типу колоній) отримувати посилки чи передачі з продуктами харчування, рекомендованими лікарями, а також додатково купувати такі продукти через торговельну мережу установи за рахунок коштів, що є на особистих рахунках підслідних та засуджених.
Залучення до праці засуджених, хворих на активний туберкульоз у лікарнях, відділеннях і спеціалізованих установах виконання покарань здійснюється згідно з чинним законодавством.
Стаття 117. Виконання примусового лікування
1. До засуджених до позбавлення волі осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та тих, які не пройшли повного курсу лікування і відмовляються від нього, адміністрацією колонії застосовуються призначені судом примусові заходи медичного характеру або примусове лікування.
2. Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що засуджений має хворобу, яка становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та відмовляється від лікування, адміністрація колонії вносить до суду подання про застосування до такої особи примусового лікування.
1. Дана стаття встановлює, що до засуджених до позбавлення волі осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та тих, які не пройшли повного курсу лікування і відмовляються від нього, адміністрацією колонії застосовуються призначені судом примусові заходи медичного характеру або примусове лікування. Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що засуджений має хворобу, яка становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та відмовляється від лікування, адміністрація колонії вносить до суду подання про застосування до такої особи примусового лікування (про порядок призначення примусового лікування дивись коментар до статті 21 КВК України).