Смекни!
smekni.com

Кримінально-виконавчий кодекс України Науково-практичний коментар (стр. 120 из 157)

В окремих випадках, зокрема пов'язаних із звільненням слухачів від відбування покарання, переведенням їх до інших установ, за погодженням з регіональним органом управління освітою та територіальним органом управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, Центру дозволяється достроково здійснювати випуск таких слухачів та видавати відповідне свідоцтво за результатами кваліфікаційної атестації.

8. Слухачі Центру мають право на: належні умови навчання за обраною професією; навчання професії за індивідуальною програ мою; безпечні і нешкідливі умови навчання та праці; захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, що порушують права або принижують їх честь та гідність; консультації, додаткові за няття та іншу необхідну педагогічну допомогу.

Слухачі зобов'язані: неухильно додержуватись правил поведінки, які передбачені для засуджених кримінально-виконавчим законодавством України; виконувати вимоги навчальних програм і системи контролю знань, умінь, навичок; систематично і глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищувати загальний культурний рівень; відвідувати заняття, у тому числі й за індивідуальним графіком; додержуватись вимог статуту і правил внутрішнього розпорядку Центру; дотримуватись правил охорони праці та техніки безпеки під час практичного навчання і виробничої практики; бережно ставитись до обладнання , засобів навчання та інвентарю, що використовуються в навчально-виробничому процесі.

За невиконання обов'язків і систематичне порушення вимог статуту і правил внутрішнього розпорядку Центру, незадовільну успішність до слухача застосовуються такі заходи впливу, як попередження, догана, відрахування з Центру. Порядок накладення дисциплінарного стягнення, відрахування з Центру встановлюються його статутом та правилами внутрішнього розпорядку.

Збитки, навмисно заподіяні слухачами Центру та установі, відшкодовуються ними особисто відповідно до законодавства.

9. Адміністрація установи виконання покарань: здійснює облік засуджених, які не мають робітничої професії, та комплектування

424

навчальних груп разом з Центром; забезпечує умови для проведення навчального процесу, надає та утримує на належному рівні приміщення Центру, здійснює їх ремонт, забезпечує меблями та інвентарем, організовує надійне зберігання і правильне використання навчальних та наочних посібників, технічних засобів, підручників; виділяє для Центру обслуговуючий персонал та утримує його за рахунок установи; у разі дострокового звільнення або переведення слухачів до інших установ повідомляє про це керівництво Центру; доводить до відома працівників Центру особливості встановленого для засуджених режиму відбування покарання та попереджує їх про відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог поводження з ними; забезпечує безпеку працівників Центру під час їх перебування на території установи.

Представники адміністрації установи за погодженням з керівництвом Центру можуть бути присутніми на заняттях та інших заходах, що пов'язані з навчально-виробничим процесом, брати участь у роботі педагогічної ради Центру, зборах, нарадах та інших заходах, що організовуються і проводяться Центром.

10. Участь засуджених у здійсненні загальноосвітнього і професійно-технічного навчання в обов'язковому порядку враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення. Адміністрація установ виконання покарань всебічно сприяє загальноосвітньому та професійно-технічному навчанню засуджених, у разі потреби надає їм допомогу в отриманні консультацій, придбанні підручників та посібників.

Стаття 127. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі

1. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі створюються в колоніях з метою розвитку в засуджених корисної ініціативи, соціальної активності, здорових міжособових взаємовідносин, участі у вирішенні питань організації праці, навчання, відпочинку, побуту, впливу на виправлення засуджених, розвитку корисних соціальних зв'язків.

2. Участь у самодіяльних організаціях є добровільною справою кожного засудженого, його соціально корисна активність заохочується адміністрацією колонії і враховується при визначенні ступеня його виправлення.

3. У колоніях із числа засуджених, які зарекомендували себе позитивно, створюються ради колективів колоній і відділень соціально-психологічної служби. У колоніях можуть створюватися й інші самодіяльні організації засуджених, якщо їхня діяльність не суперечить порядку і умовам відбування покарання.

4. Засуджені, які входять до складу самодіяльних організацій, не користуються додатковими пільгами і не звільняються від основної роботи.

425

1. У виховній роботі з засудженими помітне місце відводиться їх участі в самодіяльних організаціях, які створюються в устано вах виконання покарань. Ці організації створюються для вирішен ня внутрішньо-колективних проблем самих засуджених, які ви никають у процесі спільної життєдіяльності у виправній установі.

Види самодіяльних організацій і порядок їх роботи визначаються КВК України та нормативно-правовими актами Департаменту.

2. Основними задачами самодіяльних організацій засуджених є: надання засудженим допомоги в духовному, професійному та фізичному розвитку; розвиток корисної ініціативи засуджених; надання позитивного впливу на виправлення засуджених; участь у вирішенні питань організації праці; побуту та дозвілля засудже них; сприяння адміністрації виправних установ у підтримці дис ципліни та порядку, формування здорових відносин між засудже ними; надання соціальної допомоги засудженим та їх родинам.

Перед самодіяльними організаціями засуджених можуть поставати й інші цілі, що не суперечать задачам, порядку та умовам виконання покарань.

3. Діяльність самодіяльних організацій засуджених представ ляє собою певний вид самоуправління у виправній установі, хоча і здійснюється під контролем адміністрації. Адміністрація виправ них колоній постійно спирається на допомогу самодіяльних орга нізацій засуджених у вирішенні багатьох питань: підтримання чи стоти та порядку в приміщеннях та території; організація худож ньої самодіяльності та фізкультурної роботи, розвиток бібліотечної справи та розгортання роботи з читачами; активізація виробничої діяльності та дотримання виробничої санітарії та багато чого іншо го. Залучення засуджених та їх самодіяльних організацій до вирі шення даних питань для української практики (радянського пері оду та сучасного) є традиційним; у цьому напрямку накоплений досить великий позитивний досвід.

Проте завжди слід пам'ятати, що самодіяльні організації та їх члени не можуть володіти повноваженнями адміністрації установ виконання покарань.

4. Закон також підкреслює, що члени самодіяльних організацій не користуються додатковими пільгами, хоча на практиці це положення дотримується і не завжди, що створює нездорову обстановку, може призвести до виникнення конфліктів. Поряд з цим, участь засуджених у діяльності самодіяльних організацій враховується при визначенні ступеня їх виправлення.

5. Зазвичай в установах виконання покарань функціонує два види самодіяльних організацій: ради колективів відділень та ради колективів колонії. Вони формуються з числа засуджених, які характеризуються позитивно, шляхом відкритого обрання на загальних зборах засуджених бригади, відділення, колонії в цілому (залежно від виду самодіяльної організації).

У колоніях для засуджених також можуть організовуватись гуртки соціально-корисної спрямованості. Порядок та організація роботи гуртків визначається адміністрацією установи. Виступи гуртків художньої самодіяльності можуть проводитись у межах колонії.

6. У виправних колоніях також (крім колоній максимального рівня безпеки) дозволяється проводити безкоштовні (благодійні) та платні, за рахунок коштів засуджених і за їх згодою, виступи професійних творчих колективів (театрів, філармоній та інше) при обов'язковому погодженні цих заходів з керівництвом територіальних органів управління Департаменту.

Стаття 128. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях

1. У колоніях здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії, підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для забезпечення ізоляції, громадської безпеки і встановлені цим Кодексом.

2. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях проводяться за проханням засуджених або за зверненням релігійної організації в неробочий час.

3. Адміністрація колонії сприяє у запрошенні священнослужителів, бере участь у визначенні місця, часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії.

4. Засуджені мають право на придбання і користування релігійною літературою, іншими предметами і матеріалами релігійного призначення, використання яких не суперечить інтересам забезпечення ізоляції засуджених, а також іншим умовам виконання покарання.

5. Засуджені не мають права, посилаючись на свої релігійні переконання, ухилятися від виконання своїх обов'язків, а також установлених вимог режиму відбування покарання.

6. Відправлення релігійних обрядів не повинно порушувати розпорядок дня в колоніях, а також утискати права інших осіб, які відбувають покарання.

7. У колонії для відправлення релігійних обрядів можуть допускатися тільки представники релігійних організацій, які офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.

релігійних учень серед засуджених здійснюється тільки на їх ба- 426 427

1. Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню релігійних потреб засуджених у відповідності із Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації». Релігійні обряди проводяться на прохання засуджених або за ініціативою релігійних організацій, але з відповідними обмеженнями, передбаченими для різних категорій засуджених. Пропаганда будь-яких жання та за згодою, а щодо неповнолітніх — за згодою їх батьків або осіб, які їх замінюють. Духовна робота також проводиться, як правило, за власним бажанням та згодою засуджених.