Кримінально-виконавчий кодекс України Науково-практичний коментар (стр. 128 из 157)

Скарга на рішення начальника установи про стягнення матеріальних збитків дозволяється на загальних підставах, встановлених для подачі звернень засуджених, які відбувають покарання.

3. Вища посадова особа може скасувати постанову про стягнен ня збитків за відсутності вини засудженого або зменшити розмір суми, що підлягає стягненню.

У випадку відміни постанови про стягнення збитків суми, неправильно відраховані з засудженого, підлягають поверненню засудженому і зараховуються на його особовий рахунок.

4.

У законі не вказується, як може бути змінений розмір суми, що підлягає стягненню, вищою посадовою особою — у бік змен шення чи збільшення.

Однак, виходячи з загального принципу права, згідно з яким оскарження дій та рішень посадових осіб не тягне за собою погіршення становища особи, що подала скаргу, слід визнати, що зміна вищим начальником суми, котра підлягає стягненню, якщо вони вносяться в результаті розгляду скарги притягнутої до відповідальності особи, можуть бути зроблені лише у бік зменшення.

5. Стягнення матеріальних збитків, спричинених особами, що відбувають покарання, здійснюється шляхом утримання відповід- них сум з їх заробітку. Ці утримання здійснюються з сум, нарахованих засудженому після сплати ним обов'язкових платежів. Якщо за час відбування покарання матеріальна шкода залишиться невідшкодованою, сума, що залишилась, може бути стягнута з засудженого після звільнення. З цією метою адміністрація колонії пред'являє звільненому позов в порядку цивільного судочинства, а відповідна сума стягується з них за рішенням суду.

Глава 20

ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

В КОЛОНІЯХ РІЗНИХ ВИДІВ

Стаття 138. Виправні колонії мінімального рівня безпеки

1. Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право:

витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати;

одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три

місяці тривале побачення; одержувати протягом року сім посилок (передач) і чотири

бандеролі.

2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше однієї третини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.

3. У виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюється режим, передбачений частиною другою статті 99 цього Кодексу для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації.

1. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на два види: виправні колонії мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання та виправні колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.

виправних колоній. Це означає, що засуджені, які відбувають

452

453

Найбільш сприятливі умови відбування покарання для засуджених установлюються у колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Згідно з ч.З ст.138 КВК України, у такому виді колоній встановлюється режим, передбачений Для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації покарання у таких колоніях: тримаються під наглядом, а на території житлової зони — під охороною; у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території колонії; з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією колонії, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв'язку з навчанням; можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження; мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення — до трьох діб один раз на місяць; після відбуття шести місяців покарання в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, із своїми сім'ями, придбава-ти відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство.

2. У колоніях же мінімального рівня безпеки із загальними умо вами тримання особливості відбування покарання проявляються у: 1) витрачанні на місяць різної суми грошей, зароблених у виправ ній колонії, для придбання продуктів харчування й предметів пер шої потреби; 2) одержанні різної кількості посилок (передач) і бан деролей протягом року; 3) отриманні права на поліпшення умов тримання; 4) категоріях засуджених, які в них тримаються.

Зокрема, засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування й предметів першої потреби гроші у сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення; одержувати протягом року сім посилок (передач) і чотири бандеролі.

3. Поліпшення умов тримання у виправних колоніях залежить від наступних підстав: 1) сумлінної поведінки; 2) сумлінного став лення до праці; 3) строку відбування покарання; 4) перебування у дільниці ресоціалізації виправної колонії.

Право на поліпшення умов тримання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання передбачає дозвіл додатково витрачати на місяць гроші в сумі п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати та виникає після відбуття не менше 1/3 строку покарання.

4. У виправних колоніях мінімального рівня безпеки засуджені тримаються у звичайних жилих приміщеннях з дотриманням вимог роздільного тримання, встановлених ст.92 КВК України.

5. Про достатньо м'які умови тримання свідчать і вимоги, що пред'являються до обладнання колоній даного виду. У житловій зоні колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання розміщуються гуртожитки, їдальня, клуб, бібліотека, лазня з пральнею, дезкамерою та сушильнею, амбулаторія зі стаціонаром, ларьок, перукарня, камери для зберігання постільних речей, спецодягу та особистих речей засуджених, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії, його заступників, начальників відділень соціально-психологічної служби (далі — відділення), працівників оперативної служби, відділу нагляду та безпеки, кімнати виховної роботи, спортивний майданчик. У житловій зоні також обладнується місце для телефонних розмов засуджених, проведення яких в обов'язковому порядку контролюється адміністрацією.

У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання обладнуються ПКТ та ДІЗО, які відгороджуються від інших споруд парканом суцільного заповнення. Приміщення ЧПНУ, його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі між житловою і виробничою зонами. У разі відсутності виробничої зони — біля КПП з пропуску людей.

Території колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, як правило, обладнуються огорожею суцільного заповнення з полегшених конструкцій та КПП. Межі колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюються і проходять уздовж її огорожі. Про встановлені межі оголошується засудженим під розписку, що долучається до їх особових справ.

Стаття 139. Виправні колонії середнього рівня безпеки

1. У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до вісімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;

одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три

місяці тривале побачення; одержувати протягом року шість посилок (передач) і

чотири бандеролі.

454 455

2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються ^в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі сорока відсотків мінімального розміру заробітної плати.

1. У виправних колоніях середнього рівня безпеки відбувають покарання: 1) чоловіки, вперше засуджені за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів; 2) чоловіки, які раніше відбували по карання у виді позбавлення волі. При цьому засуджені вперше та ті, хто вже відбував покарання в місцях позбавлення волі, утриму ються у різних установах виконання покарань.

Жінки, засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання у секторах середнього рівня безпеки колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

2. Виправні колонії середнього рівня безпеки є другим за рівнем безпеки ступенем у системі установ виконання покарань. Умови відбування в цих установах є більш суворими та обмеженими, ніж у колоніях мінімального рівня безпеки, але більш м'якими порів няно з колоніями максимального рівня.