| вони оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації колонії, можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при собі гроші та цінні речі, можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) і бандеролі, ви- 462 463 |
Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії, користуються більш широким (порівняно з іншими засудженими жінками) правами, які за своїм обсягом та змістом можна прирівняти до прав засуджених у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації. Так, трачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами, користуються правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії, у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров'я. Саме це і обумовлює можливість надання дозволу на проживання за межами колонії лише тим засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці і додержуються вимог режиму. При вирішенні даного питання слід керуватися загальними вимогами, котрі пред'являються до засудженої особи при прийнятті рішення щодо переведення до колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання або дільниці соціальної реабілітації.
Надання такого дозволу є правом, а не обов'язком адміністрації
установи.
2. Засудженим жінкам, які проживають за межами виправної колонії, видаються посвідчення встановленого зразка. Бланки по свідчень зберігаються і обліковуються як бланки суворої звітності. Засуджені жінки, які проживають за межами колонії, зі складу відділень не виключаються. З ними здійснюється повний розраху нок із заробітної плати, видаються на руки гроші, які є на особо вих рахунках, та особисті речі.
3. Питання про можливість застосування до засуджених жінок умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким розглядаються адміністрацією колонії на загальних підставах (дивись коментар до ст. 130, 154 КВК Ук раїни).
Поряд із цим, на адміністрацію установи покладається обов'язок не пізніше як за три місяці до досягнення дитиною трирічного віку розглянути питання про доцільність застосування до засудженої жінки умовнодострокового звільнення (за умови відбуття частини строку покарання, визначеного у ст. 81, 82 КК України) або помилування.
Слід звернути увагу, що тут мова йде не про безумовне звільнення засудженої за актом помилування, оскільки вирішення цього питання відноситься виключно до компетенції Президента України, а лише про доцільність направлення необхідних матеріалів до відповідних органів для розгляду у встановленому порядку питання про можливість застосування помилування.
4. Засуджені жінки, які проживають за межами виправної колонії, та їхні діти віком до трьох років забезпечуються харчуванням, речовим майном за нормами, установленими для вагітних жінок та матерів-годувальниць, які перебувають у будинку дитини при виправних колоніях. За бажанням засудженої на період звільнення її від роботи їй та на її дитину може видаватись грошова компенсація за харчування і речове майно в установленому у виправній колонії розмірі.
Після закінчення післяпологової відпустки адміністрація колонії влаштовує засуджених жінок, які проживають за межами колонії, на роботу на підприємстві виправної колонії або на контрагентських об'єктах. При цьому на таких жінок поширюються спеціальні правила, встановлені Кодексом законів про працю України для матерів-годувальниць.
Адміністрація виправної колонії сприяє засудженим жінкам у влаштуванні їх дітей у ясла. При потребі на період робочого дня матерів їх діти можуть перебувати в будинках дитини при виправних колоніях.
Стаття 143. Особливості відбування покарання у виховних колоніях
1. У виховних колоніях засуджені мають право:
витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і
предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати;
одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці
тривале побачення; одержувати протягом року дев'ять посилок (передач) і чотири
бандеролі.
2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання після відбуття не менше однієї четвертої частини строку покаран ня засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено: додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесяти відсотків
мінімального розміру заробітної плати;
додатково одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення, яке за постановою начальника виховної колонії може проходити за межами виховної колонії; додатково одержувати протягом року три посилки (передачі) і
чотири бандеролі.
| 2. На засуджених, які тримаються в установах даного виду, поширюються певні правила окремого тримання, визначені у ст. 92 КК України. Так, у різних установах відбувають покарання впер- 464 465 |
1. У діючому законодавстві визначено, що єдиним видом установ виконання покарань, в яких відбувають покарання у виді позбавлення волі засуджені неповнолітні, є виховні колонії. При цьому в установах даного виду відбувають покарання лише особи, які не досягли 18-річного віку на момент вступу вироку в законну силу. Особи, які вчинили злочин у неповнолітньому віці і до набрання вироком законної сили досягли повноліття, направляються до виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
ше засуджені та ті, хто раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі (останні направляються до Маріупольської виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області), а також жінки та чоловіки (засуджені неповнолітні особи жіночої статі тримаються у Мелітопольській виховній колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області). У різних виховних колоніях відбувають покарання засуджені за одним вироком суду. Окреме тримання інших категорій (зокрема, засуджених за злочини, вчинені з необережності) діючим законодавством не передбачено.
3. У виховних колоніях засуджені можуть витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати. У якості заходу заохочення їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати. Засуджені, які під час відбування покарання проявили сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, після відбуття не менше однієї четвертої частини строку покарання мають право на поліпшення умов тримання.
4. У виховних колоніях засуджені можуть отримувати протягом року дев'ять посилок (передач) і чотири бандеролі (про порядок об числення строку отримання посилок (передач) та бандеролей, а та кож їх вміст дивись коментар до статті 112 КВК України).
В порядку заохочення засудженим може бути додатково дозволено отримання трьох посилок (передач) та чотирьох бандеролей протягом року.
5. Засуджені мають право протягом року на дванадцять ко роткострокових побачень з родичами та іншими особами та чоти ри тривалих (тільки з близькими родичами). Контроль за зміс том бесіди під час побачень здійснюється адміністрацією устано ви. У якості міри заохочення може бути дозволено додатково одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення, що за постановою начальника виховної колонії може проходити за межами виховної колонії.
6. Стаття, що коментується, передбачає наступні підстави для поліпшення умов тримання засуджених неповнолітніх: а) відбут тя однієї четвертої строку покарання; б) сумлінна поведінка і став лення до праці та навчання.
Закон не містить категоричної вказівки про обов'язковість такого поліпшення, підкреслюючи тим самим, що позитивне вирішення даного питання є правом, а не обов'язком адміністрації колонії. У зв'язку з цим на адміністрації колонії лежить відповідальність за правильну оцінку поведінки засудженого та його ставлення до праці й навчання. У таких випадках не допустимим є формаль-
ний підхід, а необхідним є всебічний облік об'єктивних даних, які характеризують поведінку засудженого в їх сукупності. Поліпшення умов тримання може виражатися у дозволі додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати або додатково одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення, яке за постановою начальника виховної колонії може проходити за межами виховної колонії, а також мати протягом року три посилки (передачі) і чотири бандеролі.
Поліпшення умов тримання здійснюється за мотивованою постановою начальника колонії.
7. Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, на особовий рахунок зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як сімдесят п'ять відсотків нарахованого їм місячного заробітку.
8. Про порядок надання засудженим неповнолітнім побачень з адвокатами (захисниками), телефонних розмов, листування, відправлення грошових переказів, матеріально-побутового забезпечення, придбання предметів харчування та першої потреби тощо дивись коментар до відповідних статей глави 17 КВК України.