Стаття 144. Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх
1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних заходах до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися, крім передбачених статтею 130 цього Кодексу, такі заходи заохочення:
надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії; надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі
батьків чи інших близьких родичів.
2. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати восьми годин.
Забороняється відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами колонії, які проводяться після двадцятої години.
| інших близьких родичів, а також для проведення короткострокових побачень надається лише засудженим, які під час відбування покарання виявили сумлінну поведінку і ставлення до праці та на- 466 467 |
1. Окрім загальних видів заохочення, дана стаття передбачає додаткові їх види. Право відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії або виходу за межі колонії у супроводі батьків чи вчання, активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних заходах.
Вихід за межі виховної колонії може бути призупинений у разі проведення протиепідемічних заходів в установі чи у місцевості, на якій вона розташована. Вихід поновлюється після зняття карантинних обмежень.
2. Під час виходу за межі виховної колонії засуджені повинні мати охайний вигляд. На період виходу за межі виховної колонії їм може видаватися одяг цивільного зразка. Засуджені до виходу за межі установи і після повернення підлягають повному обшуку та огляду в присутності лікаря. Право виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів у виді заохочення та короткострокового побачення за межами виховної колонії надається засудженим лише з батьками чи іншими близькими родичами (повнолітніми) у межах населеного пункту за місцем дислокації виховної колонії і закінчується не пізніше двадцятої години. Тривалість виходу засуджених за межі виховної колонії встановлюється начальником колони, але не може перевищувати восьми годин, а для проведення короткострокових побачень — норм, установлених КВК України.
3. Дозвіл на вихід за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів у виді заохочення та короткострокового побачення за межами виховної колонії надаються постановою начальника виховної колонії, у разі його відсутності — першого заступника або особи, яка виконує його обов'язки, за заявами засудженого та особи, яка прибула на побачення.
Право на вихід за межі колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів надається за рахунок короткострокових побачень. Батьків чи інших близьких родичів, які прибули на побачення, приймають начальник установи або його заступник, начальник відділення, ЧПНУ. їх під розписку інформують про порядок супроводу засудженого за межами установи, правила його поведінки та відповідальність.
4. Після проведення повного обшуку та огляду засудженого в присутності лікаря ЧПНУ під розписку доводить йому правила по ведінки за межами установи та відповідальність. Вищезазначені розписки залучаються до особової справи засудженого. Для вихо ду за межі установи засудженому видаються посвідчення про пра во перебування за межами колонії та довідка відповідного зразка. Після повернення до колонії посвідчення та довідка повертаються засудженим ЧПНУ, який проводить його повний обшук та огляд в присутності лікаря. Довідка долучається до особової справи засу дженого.
5. У разі встановлення порушень правил поведінки під час пере бування засудженого за межами виховної колонії в супроводі бать ків чи інших близьких родичів та на короткостроковому побаченні за межами установи, виявлення у нього під час обшуку прихова-
них від огляду заборонених предметів, виробів і речовин, ознак сп'яніння або тілесних ушкоджень уживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб.
6. Під час перебування за межами виховної колонії у супроводі батьків засуджені зобов'язані: дотримуватися правил громадсько го порядку; повертатися до установи в термін, установлений адмі ністрацією установи; у разі виникнення об'єктивних обставин, що не дають змоги повернутися до установи в установлений термін, самому або через батьків чи інших близьких родичів негайно по відомити про це ЧПНУ, указавши місце свого перебування; на ви могу працівників виховної колонії або працівників міліції пред'яв ляти посвідчення про право проведення короткострокового поба чення за межами колонії та довідку. Після повернення до установи здавати їх ЧПНУ.
Засудженим забороняється: залишати межі населеного пункту, у якому дислокується установа; пересуватися без супроводу батьків або близьких родичів, з якими дозволено вихід за межі установи; уживати алкогольні напої та інші вироби на спиртовій основі; курити; проносити в установу предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено.
7. Склад осіб, яким у порядку заохочення надано право відві дування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії, оголошується наказом начальника установи за письмовим погодженням з начальником територіального органу управління Департаменту або особи, яка виконує його обов'язки. Право відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії нада ється, як правило, засудженим, які тримаються у дільниці соці альної адаптації виховної колонії. При цьому кількість засудже них, які одночасно виводяться за межі колонії, не повинна переви щувати п'ятнадцяти осіб.
Про вивід засуджених за межі виховної колонії відповідальний від керівництва або черговий помічник начальника установи інформує чергового територіального органу управління Департаменту, а при поверненні засуджених до колонії — доповідає про їх наявність. Охорона та нагляд за засудженими, які виводяться за межі установи, здійснюється відповідно до встановлених вимог.
8. Засуджені мають право в установленому порядку зняти ко шти зі своїх особових рахунків для оплати квитків на відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів.
Стаття 145. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх
| 468 469 |
За порушення встановленого порядку і умов відбування покарання до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі заходи стягнення:
попередження; догана; сувора догана;
призначення на позачергове чергування по прибиранню
приміщень і території колонії; скасування поліпшених умов тримання, передбачених
статтею 143 цього Кодексу; поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти
діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу. 1. Коло стягнень, що можуть бути застосовані до неповнолітніх засуджених, є дещо звуженим поряд з загальними стягненнями, передбаченими у ст. 132 КВК України. Так, до цієї категорії осіб не застосовується дисциплінарний штраф; поміщення в карцер без виведення на роботу на строк до п'ятнадцяти діб; переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Дана стаття також обмежує строк поміщення засуджених неповнолітніх у дисциплінарний ізолятор (10 діб замість 15 діб для повнолітніх засуджених).
2. Загалом, порядок застосування заходів стягнення до неповнолітніх засуджених є таким же, як і регламентований ст. 141 КВК України порядок застосування стягнень до повнолітніх. При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у виняткових випадках у строк не пізніше одного місяця з дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується.
3. Позбавлення права на поліпшені умови тримання згідно зі ст. 132 КВК України може бути застосоване за порушення встановленого порядку відбування покарання. У цьому випадку повторне переведення на поліпшені умови тримання може бути застосоване не раніше ніж через 6 місяців з дня відбуття стягнення. Стягнення у виді попередження або догани, призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень території ко- 470
лонії накладається усно чи письмово, інші стягнення — тільки письмово.
Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор проводиться за мотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання. До засуджених, які поміщені в дисциплінарний ізолятор, можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного поміщення в дисциплінарний ізолятор.