Кримінально-виконавчий кодекс України Науково-практичний коментар (стр. 135 из 157)

Відповідно до покладених завдань піклувальні ради: 1) забезпечують розроблення та здійснення у виховних колоніях заходів, спрямованих на поліпшення становища засуджених, формування здорового способу життя; 2) подають пропозиції до проектів регіональних (місцевих) програм підтримки діяльності виховних колоній; 3) взаємодіють з громадськими організаціями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності з питань сприяння діяльності виховних колоній; 4) надають допомогу адміністрації виховних колоній у проведенні соціально-виховної роботи із засудженими, організації їх загальноосвітнього та професійно-технічного навчання; 5) вживають заходів щодо розширення зв'язків виховних колоній з підприємствами, установа-

ми і організаціями незалежно від форми власності з питань зміцнення матеріально-технічної бази цих колоній та залучення засуджених до суспільно корисної праці; 6) сприяють поліпшенню матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, здійсненню оздоровчо-профілактичних заходів; 7) організовують шефство членів піклувальних рад, представників громадських організацій і трудових колективів над засудженими, які є сиротами або залишилися без батьківського піклування, вирішують питання про подання їм матеріальної допомоги; 8) здійснюють разом з громадськими організаціями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності заходи соціального патронажу стосовно неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання; 9) виконують інші функції відповідно до законодавства.

3. Піклувальні ради мають право: 1) доручати членам піклу вальної ради відвідувати виховні колонії, вивчати стан матеріаль но-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, умови їх праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи; 2) одержувати від громадських організацій, органів вико навчої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій незалеж но від форми власності інформацію і документи, необхідні для ви конання покладених на піклувальні ради завдань; 3) запрошувати на свої засідання представників виховних колоній, територіаль них органів управління Державного департаменту з питань вико нання покарань, органів виконавчої влади, органів місцевого са моврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності; 4) проводити особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати за ними рішен ня; 5) вносити на розгляд органів виконавчої влади, органів місце вого самоврядування, адміністрації виховних колоній та керівни цтва територіальних органів управління Державного департамен ту з питань виконання покарань пропозиції щодо: удосконалення діяльності виховних колоній з питань поліпшення становища за суджених, дотримання їх прав і законних інтересів; організації трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільне них від відбування покарання, сприяння їх соціальній адаптації; забезпечення правового і соціального захисту персоналу виховних колоній.

При цьому під час здійснення своїх повноважень піклувальні ради не вправі втручатися в оперативно-службову діяльність виховних колоній.

478 479

4. До складу піклувальних рад входять представники громад ських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого са моврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадяни. Членами піклувальних рад не можуть бути особи, які мають не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість.

Голова піклувальної ради, його заступник та секретар ради обираються на її засіданні. Персональний склад ради оголошується наказом начальника виховної колонії. Голова піклувальної ради його заступник, секретар та члени ради беруть участь у її роботі на громадських засадах,

5. Організаційною формою роботи піклувальної ради є засідан ня, які проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на три місяці. На засідання піклувальної ради можуть бути запроше ні представники громадських організацій, органів виконавчої вла ди, органів місцевого самоврядування, прокуратури, інших право охоронних органів та громадяни. У засіданнях піклувальної ради бере участь начальник виховної колонії або його заступник.

Піклувальна рада має печатку та бланк із своїм найменуванням.

6. Крім піклувальних рад з метою підвищення ефективності ви ховного впливу на засуджених та надання допомоги адміністрації виховних колоній при відділеннях соціально-психологічної служ би можуть створюватись батьківські комітети, до складу яких вхо дять батьки засуджених, особи, що їх замінюють та інші близькі родичі. Діяльність таких комітетів регламентується положенням, яке затверджується начальником установи.

Як правило, батьківський комітет має право: а) знайомитись в установленому порядку з житловими та побутовими умовами тримання засуджених у виховній колонії; б) звертатися до громадських об'єднань для надання допомоги сиротам і особам, які позбавлені батьківського піклування, а також неповнолітнім з неблагополучних родин; в) забезпечувати посилками й передачами сиріт і осіб, які позбавлені батьківського піклування, а також засуджених, батьки яких не підтримують з ними зв'язку в період відбування покарання; г) надавати допомогу адміністрації у забезпеченні сиріт та осіб, які залишились без батьківського піклування, що звільняються з виховної колонії, громадським одягом; д) спільно з адміністрацією звертатися до державних органів, громадських об'єднань з питань надання допомоги у проведенні виховної роботи з засудженими.

7. До виховної роботи із засудженими відповідно до ст. 25 КВК України можуть залучатися й інші громадські організації та об'єд нання. Різноманітність форм участі громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених, як свідчить практика, приносить вельми відчутну користь у цій діяльності, адаптації неповнолітніх до умов самостійного життя в суспільстві.

Розділ IV

ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ

ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Глава 22

ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ТА ВІДБУВАННЯ

ПОКАРАННЯ У ВИДІ ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Стаття 150. Місця відбування покарання у виді довічного позбавлення волі

1. Засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.

2. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі у виправних колоніях максимального рівня безпеки, тримаються окремо від інших засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях даного виду.

1. Згідно зі ст. 150 КВК засуджені до довічного позбавлення волі мають відбувати покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки, причому окремо від інших категорій засуджених, яким Регіональною комісією з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі Державного департаменту України з питань виконання покарань визначена для відбування покарання колонія максимального рівня безпеки.

2. На доповнення цієї норми закону підзаконний нормативний акт — Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань визначають місцем відбування покарання у виді довічного позбавлення волі також ізольовані сектори максимального рівня безпеки, що можуть створюватися в колоніях середнього рівня безпеки (у цих установах відбувають покарання засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки). Засуджені до довічного позбавлення волі жінки відбувають покарання у секторах середнього рівня безпеки, що створюються при виправних колоніях мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання. Також вказані категорії засуджених можуть відбувати покарання у слідчих ізоляторах.

покарання у виді довічного позбавлепня волі

1. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу, як правило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою 480 481

Стаття 151. Порядок і умови виконання та відбування засудженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері.

2. На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу.

3. Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу.

4. Самодіяльні організації серед засуджених до довічного позбавлення волі не створюються. Для засуджених, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти.

5. Засуджені до довічного позбавлення волі мають право:

витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і

предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;

одержувати один раз на шість місяців короткострокове