7. Хвороби нервової системи та органів чуття: 7.1. Судинні за хворювання головного та спинного мозку: емболії; геморагічні; ішемічні або змішані гострі порушення мозкового кровообігу; хронічна судинна енцефалопатія III стадії; первинні (нетравма- тичні) субарахноїдальні крововиливи при встановленому діагно зі з вираженими стійкими явищами осередкового враження моз ку (геміплегії, параплегії, глибокі геміпарези, парапарези; пору шення орієнтації у просторі і часі, акінетикоригідний синдром).
7.2. Інфекційні, демієлінізуючі захворювання центральної нервової системи, що супроводжуються органічним ураженням головного та спинного мозку з глибокими стійкими порушеннями функцій (тяжкі паралічі; глибокі парези з розповсюдженими розладами чутливості, розладами функцій тазових органів, трофічними порушеннями; виражений акінетикоригідний синдром) і прогресуючим перебігом процесу: а) менінгіти вторинні гнійні; б) абсцеси головного мозку; в) спинальні епідуральні абсцеси та гранульоми нетуберкульозної етіології; г) нейросифіліс; д) ураження нервової системи при туберкульозі; є) розсіяний склероз; ж) лейкоенцефа-літ Шільдера. 7.3. Травматичні захворювання центральної нервової системи з вираженими стійкими явищами осередкового враження мозку (геміплегії, параплегії; глибокі геміпарези, парапарези). 7.4. Захворювання із швидко прогресуючим протіканням, вираженими стійкими розладами рухових, чутливих та вегетативно-трофічних функцій і неефективністю лікування: а) пухлини головного мозку; б) краніоспинальні пухлини; в) пухлини спинного мозку; г) сирингобульбія; д) гепатоцеребральна дистрофія (гепатолентикулярна дегенерація, хвороба Вільсона-Коновалова); є) цереброспинальні атаксії; ж) бічний аміотрофічний склероз; з) міастенія; і) міотонія; к) паркінсонова хвороба; л) поліневрити хронічні. 7.5. Епілепсія: а) епілептичний психоз із затяжним перебігом, що набуває хронічного характеру та неефективністю лікування; б) з генералізацією та ускладненням пароксизмальних розладів з вираженими і наростаючими змінами психіки; в) епілептичне слабоумство. 7.6. Повна сліпота, а також стан, коли на ґрунті стійких патологічних змін гострота зору ока, що краще бачить, не перевищує 0,03 і вона не може бути коригована або коли поле зору обох очей концентрично звужене до 10 град.
8. Хвороби органів кровообігу: 8.1. Хвороби серця з недостатністю кровообігу III стадії: а) констриктивний перикардит, що не підлягає хірургічному лікуванню; б) набуті або природжені вади серця; в) бактеріальний ендокардит, затяжний перебіг; г) кардіоміопатія (застійна, гіпертрофічна, обструктивна); д) ендоміокардіальний фіброз; є) міокардитичний кардіосклероз; ж) ішемічна хвороба серця; з) порушення ритму серця. 8.2. Гіпертонічна хвороба III стадії: а) з повторним гострим трансмуральним або великим вогнищевим інфарктом міокарда зі стійким порушенням ритму і прогресуючою недостатністю кровообігу; б) з недостатністю кровообігу III стадії; в) з хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії. 8.3. Хвороби артерій з ураженням магістральних судин не менш як двох кінцівок у гангренозно-некротичній стадії: а) облітеруючий ендартеріїт; б) облітеруючий атеросклероз.
| 514 515 |
9. Хвороби органів дихання: хронічні неспецифічні захворювання легенів з дифузним пневмосклерозом, емфіземою легенів, хронічним легеневим серцем у стадії декомпенсації, дихальною недостатністю III ступеня або з амілоїдозом внутрішніх органів і хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії: а) хронічний обструктивний бронхіт; б) бронхіальна астма; в) бронхоектатична хвороба; г) абсцес легені; д) емпієма плеври; є) пневмоконіози різної етіології; ж) ідіопатичний фіброзний альвеолі; з) саркоїдоз; і) емфізема первинна.
10. Хвороби органів травлення: 10.1. Захворювання кишечника та інших органів травлення з вираженим синдромом порушення усмоктування в стадії кахексії. 10.2. Цирози печінки різної етіології в стадії декомпенсації з гіперспленізмом, портальною гіпертензією, печінково-клітинною недостатністю.
11. Хвороби нирок з хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії: а) хронічний гломерулонефрит; б) хронічний пієлонефрит; в) гідронефроз; д) кістозна хвороба нирок.
12. Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини з невпинно прогресуючим генералізованим процесом при наявності хронічної ниркової недостатності в термінальній стадії чи недостатності кровообігу III стадії, або стійким вогнищевим ураженням центральної нервової системи (геміплегії, параплегії; геміпарези, парапарези), або генералізованого ураження поперечної мускулатури з дисфагією, дизартрією: 12.1. Ревматоїдний артрит. 12.2. Геморагічний васкуліт. 12.3. Анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтерєва). 12.4. Системний червоний вовчак. 12.5. Дерматоміозит.
12.6. Вузликовий періартеріїт. 12.7. Системна склеродермія.
13. Хвороби обміну: подагра з подагричною нефропатією і хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії.
14. Анатомічні дефекти внаслідок захворювання чи травми в період останнього строку відбування покарання: висока ампутація верхніх або нижніх кінцівок, а також поєднання високих ампутацій однієї верхньої і однієї нижньої кінцівок.
15. Променева хвороба: 15.1. Гостра променева хвороба: а) гостра променева хвороба в період розпалу будь-якому ступені тяжкості (І-ГУ); б) місцеві променеві ураження шкіри в період розпалу при тяжкості І-ІУ ступенів; в) наслідки гострої променевої хвороби; г) астенічний синдром з підвищеним виснаженням та функціональною недостатністю регуляторних систем, перш за все — нервової і судинної; д) ознаки органічного ураження нервової та судинної систем з порушенням мозкового периферійного кровообігу; ж) нестабільність показників периферійної крові — виражений цитопенічний синдром з ознаками гіпоплазії кісткового мозку (кількість лейкоцитів менше як 3,0 х 10 в ступ. 9, кількість тромбоцитів менше як 1,5 х 10 в ступ. 12 в/л); з) глибокі трофічні, дегенеративні та склеротичні місцеві зміни, різні радіаційні виразки, больовий синдром; і) контрактури та ампутаційні дефекти; к) променева катаракта III стадії з гостротою зору на «кращому» оці 0,10,5. 15.2. Хронічна променева хвороба періоду формування ІІ-ІУ
ступенів тяжкості і подальший період (стадія прогресування). 15.3. Пізні променеві ефекти (злоякісні новоутворення кровотворної та кісткової тканини, легенів, печінки).
При цьому, у разі виникнення таких захворювань, як СНІД, променева хвороба, лепра та інші, що потребують спеціальних і складних засобів обстеження, діагнози установлюються комісією з обов'язковим залученням фахівців відповідного профілю установ органів охорони здоров'я.
Факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбування покарання. Звільнення від відбування покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосовано лише до тих засуджених, які захворіли під час відбування покарання, і ця хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто у випадках, коли подальше тримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи до інших тяжких наслідків. Тяжка фізична хвороба має бути також хронічною. У разі тимчасової тяжкої фізичної хвороби засуджений помішується до лікувального закладу місць позбавлення волі, а після видужання продовжує відбувати покарання.
Законним приводом до розгляду питання про звільнення від відбування покарання засудженого, який захворів на хронічну тяжку хворобу, є подання адміністрації установи. До подання додаються: завірена копія вироку щодо засудженого, розпорядження про виконання вироку, довідка про строк відбутого покарання, характеристика засудженого, історія його хвороби і висновок лікарської комісії, відомості про минулу судимість, відшкодування збитків, заподіяних злочином, та інші відомості, необхідні для прийняття відповідного рішення. Подання ретельно вивчається начальником управління (відділу) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях.
Подальший розгляд цього подання здійснює суд відповідно до ст. 408 КПК України. При вирішенні питання про звільнення від відбування покарання за хворобою, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання з приводу тяжкої хвороби, залишається в лікарні до прийняття судом остаточного рішення. У разі прийняття рішення щодо звільнення засуджений звільняється безпосередньо з лікувального закладу, а якщо в суду є сумніви щодо правильності висновку лікарської комісії, то засуджений, з урахуванням його стану здоров'я, залишається в цій лікарні або направляється до іншого лікувального закладу кримінально-виконавчої системи, або повертається до установи, що направила його.