Якщо після здійснення зазначених заходів місцезнаходження засудженої особи не встановлено, за поданням інспекції органом внутрішніх справ оголошується її розшук та до суду надсилається подання про направлення засудженої особи після затримання до виправного центру в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
Подальші розшукові заходи здійснюють відповідні органи внутрішніх
справ.
9. Стосовно осіб, які після постановлення вироку визнані інва лідами першої або другої груп або досягли пенсійного віку, а та кож жінок, які стали вагітними, кримінально-виконавча інспек ція вносить до суду подання про звільнення таких осіб від відбу вання покарання.
10. Інструкція з організації порядку і умов виконання покаран ня у виді обмеження волі встановлює деякі особливості приймання засуджених до виправних центрів. Так, приймання засуджених до виправного центру здійснюється комісією під керівництвом на чальника установи, а у неробочий час — черговим помічником на чальника установи (ЧПНУ). Після прибуття до виправних центрів засуджені в обов'язковому порядку проходять медичний огляд, са нітарне оброблення та протягом 14 діб тримаються ізольовано від інших засуджених в окремому приміщенні і до праці не залуча ються. Приймання їжі вказаними засудженими організовується окремо від інших засуджених.
Стаття 58. Обчислення строку покарання у виді обмеження волі
1. Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
2. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України (2341-14 ), зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під
вартою до виправного центру.
1. Строк покарання починає обраховуватись з моменту прибуття засудженого до виправного центру. У тому випадку, коли засуджений не був прийнятий до виправного центру (наприклад, у зв'язку з відсутністю тих чи інших документів, копії вироку тощо), початком строку покарання вважається день, коли засуджений не просто прибув до виправного центру, а був постановлений на облік.
2. У строк покарання за правилами, встановленими ст. 72 КК України зараховується час тримання засудженого під вартою та слідування під конвоєм, із розрахунку один день перебування під вартою за два дні обмеження волі.
Дане правило застосовується до засуджених, які перебували під вартою до вступу вироку в законну силу (у цьому випадку вказане правило зарахування застосовується до строку з дати вступу вироку в законну силу й до моменту прибуття у виправний центр); до засуджених, які були направлені до місця відбування покарання в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі (до строку обмеження волі за правилами до ст. 72 КК України включається час з моменту затримання, тобто дати, вказаної в протоколі затримання, до моменту прибуття до виправного центру); до засуджених, яким невідбута частина строку покарання у виді позбавлення волі була замінена обмеженням волі на підставі ст. 82 КК України, та які були направлені до місця відбування покарання в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі (зараховується строк з дати вступу відповідної постанови суду в законну силу до дати прибуття в виправний центр. Визнання відправною саме дати вступу відповідної постанови суду в законну силу, а не дати її винесення, обумовлене тим, що подібні рішення за КПК України виконуються з цього моменту).
| 208 209 |
3. Як випливає з положень статті, що коментується, до загального строку не включається час короткострокового виїзду після звільнення з виправної установи до прибуття у виправний центр (тобто, час, протягом якого засуджений самостійно прямував до Місця відбування покарання) та час самовільної відсутності засудженого на роботі чи за місцем проживання більше однієї доби.
Стаття 59. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі
1. Засуджені до обмеження волі мають право:
носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, ко-
ристуватися грішми без обмежень;
відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення — до трьох діб один раз на місяць.
2. Засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
для складання іспитів у навчальному закладі; за викликом судових і слідчих органів — на період провадження
слідства чи дізнання;
для попереднього вирішення питань трудового і побутового
влаштування після звільнення — строком до семи діб, без урахування часу на дорогу; у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які по-
требують присутності засудженого.
3. Особи, засуджені до обмеження волі, зобов'язані:
виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру,
які стосуються порядку відбування призначеного покарання;
сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією ви-
правного центру;
постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках.
Перебування засудженого у вільний від роботи час поза гуртожитком допускається з дозволу адміністрації виправного центру, яка з цього питання виносить вмотивовану постанову.
4. Засудженим до обмеження волі забороняється: доставляти і зберігати на території, де вони проживають, пред мети, вироби і речовини, перелік яких визначений нормативно- правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань. У разі виявлення таких предметів, виробів і речовин у засудженого вони підлягають вилученню і зберіганню, речі, вилучені з обігу, знищуються, гроші, цінності та інші речі за рішенням суду можуть бути передані в доход держави. Про вилу чення предметів, виробів і речовин посадовою особою виправного центру складається протокол;
вживати спиртні напої і пиво, наркотичні засоби, психотропні
речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби.
5. Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддава тися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що наді йшли, — огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають за суджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених зако ном підстав, за вмотивованим рішенням суду.
Жиле приміщення, де проживає засуджений, може відвідуватися, як правило, в денний час уповноваженими працівниками виправного центру.
6. Засуджені, які не допускають порушень встановленого по рядку виконання покарання у виді обмеження волі і мають сім'ї, після відбуття шести місяців строку покарання можуть за поста новою начальника виправного центру проживати за межами гур тожитку із своїми сім'ями.
Ці особи зобов'язані від одного до чотирьох разів на тиждень з'являтися у виправний центр для реєстрації.
7. Особи, зазначені в частині шостій цієї статті, можуть проживати із своїми сім'ями в орендованих квартирах або придбавати житло в межах території виправного центру.
8. Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про звільнення такої особи від відбування покарання.
9. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі і нагляду за засудженими визначаються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
1. Засуджені до обмеження волі у виправному центрі на відміну від засуджених до позбавлення волі перебувають без охорони, але знаходяться під наглядом адміністрації, який включає в себе стеження і контроль за їх поведінкою за місцем проживання і роботи, а також в неробочий час.
2. Нагляд — це система заходів, котрі спрямовані на забезпечення відбування кримінального покарання у вигляді обмеження волі, шляхом цілодобового постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх розміщення та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення, вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу.
Організація нагляду за засудженими до обмеження волі визначається
Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання Покарань;