Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі й бандеролі, що надійшли, — огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені із сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду. При цьому жиле приміщення, де проживає засуджений, може відвідуватися, як правило, в денний час уповноваженими працівниками виправного центру.
| 214 215 |
10. Засуджені до обмеження волі розміщуються в гуртожитках і забезпечуються жилою площею за нормами, встановленими КВК України. Кожному засудженому надається індивідуальне спальне місце, яке визначає начальник відділення і на якому прикріплю ється табличка із зазначенням прізвища, ініціалів засудженого.
Гуртожитки в установах виконання покарань забезпечуються наступним приладдям та інвентарем: а) ліжка металеві одно- або двоярусні з жорсткою сіткою за чисельністю засуджених; б) приліж-кові тумбочки (одна на двох засуджених); в) стіл на 10-12 посадкових місць; г) табурети на кожного засудженого; д) гучномовець; є) бак для питної води з кухлем і тазом; ж) годинник настінний на кожну житлову секцію; з) фіранки на вікна; і) телевізор чорно-білого або кольорового зображення на кожне відділення; к) холодильники; л) столові і консервні ножі (два на житлову секцію), ножиці (одні на 50 засуджених); м) вішалка для верхнього одягу.
Умивальники для засуджених обладнуються в окремих приміщеннях з розрахунку один кран на 10 засуджених. Столові та консервні ножі маркуються, зберігаються у приміщеннях для вживання їжі засудженими та міцно прикріплюються на ланцюзі до столу. Ножиці маркуються і видаються засудженим під підпис у спеціальному журналі старшим днювальним, який забезпечує їх щоденне повернення.
Двері усіх приміщень гуртожитків в обов'язковому порядку обладнуються вікнами для здійснення нагляду за поведінкою засуджених розміром 250 х 250 см. Категорично забороняється встановлювати на цих дверях внутрішні замки або запори. Вимикачі освітлення в таких приміщеннях обладнуються ззовні (дана норма не поширюється на службові кабінети працівників адміністрації колонії).
У приліжкових тумбочках засуджені мають право зберігати: засоби особистої гігієни, бритви, запальнички разового використання, електрокип'ятильники, підручники і учбове приладдя, літературу та періодичні видання, у т.ч. релігійного змісту, письмовий папір, зошити, прості олівці, авторучки, чорнило, стержні, конверти, марки у кількості, установленій вищевказаними Правилами.
11. У приміщеннях гуртожитків, крім спальних кімнат, з розрахунку на кожне відділення обладнуються кабінети начальників відділень (вихователів), кімнати виховної роботи, приміщення для зберігання особистих речей засуджених, сушильні для одягу та взуття, приміщення для приймання їжі та збереження продуктів харчування з холодильниками, туалетні кімнати (у виправних центрах для тримання засуджених жіночої статі — кімнати особистої гігієни).
Стаття 60. Умови праці засуджених до обмеження волі
1. Засуджені до обмеження волі залучаються до праці, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.
2. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.
3. Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, може здійснюватися власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за погодженням з адміністрацією виправного центру.
4. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку.
1. Засуджені до обмеження волі залучаються до праці, як пра вило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на державних або інших форм власності підприємствах у разі забезпечення надійного нагляду за їхньою поведінкою.
В окремих випадках з дозволу начальника установи допускається залучення до праці засуджених за межами території виправного центру, але в межах району дислокації установи — за умови щоденного повернення їх до житлової зони установи, а також постійного зв'язку з черговою частиною. Це дає можливість забезпечити засуджених відповідною роботою у разі її відсутності на виробництві виправного центру, сприяє бажанню засуджених працювати за раніше обраною професією чи спеціальністю. У свою чергу, якщо власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган залучає до роботи засуджених до обмеження волі, то він зобов'язаний забезпечити їх залучення до суспільно корисної праці за місцем роботи з урахуванням стану здоров'я та, за можливістю, спеціальності, організовувати, у разі необхідності, первинну професійну підготовку і створити відповідні побутові умови.
2. Категорично забороняється постійне проживання засуджених на робочих об'єктах виправних центрів, а також ухилення від визначених маршрутів пересування та їх використання у якості водіїв легкового транспорту.
3. Залучення засуджених на роботах за межами виправних центрів відбувається тільки після повного та всебічного вивчення їх особистостей з урахуванням висновків працівників соціально-психологічної та оперативної служб. На відповідні служби виправного центру покладено обов'язок постійно вивчати практику праце-використання засуджених за межами установ з метою визначення Доцільності використання засуджених на тих чи інших контрагентських об'єктах та максимально скоротити кількість таких, що знаходяться на значній відстані.
4. Вивід засуджених на роботу здійснюється згідно з розпорядком дня під керівництвом начальника чергової зміни за єдиною Формою рознарядки, що обов'язково узгоджується з працівника-
217
ми оперативних груп та відділів нагляду і безпеки із розписом відповідальної особи за отримання і здачу засуджених.
5. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законо давством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу. Тобто на засу джених розповсюджується, у першу чергу, більша частина норм Кодексу законів про працю України та іншого законодавства, які регулюють робочий час і час відпочинку, нормування та оплату праці, гарантії й компенсації, трудову дисципліну, охорону праці тощо. Відповідно до цих норм засуджені до обмеження волі мають право на щорічну оплачувану відпустку, допомогу у зв'язку з тим часовою непрацездатністю, пільги, які надаються при праці жін кам і молоді, державне соціальне страхування та ін.
Однак, оскільки між засудженим до обмеження волі та організацією, куди він направлений працювати, не складається трудова угода, на засуджених не поширюються у повному обсязі норми трудового законодавства, що регулюють правила прийому на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.
6. Прийом засудженого на роботу здійснюється відповідно до направлення, виданого адміністрацією виправного центру. Вона ж може в подальшому направити засудженого на роботу до іншої ор ганізації.
Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, може здійснюватися власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом тільки за погодженням з адміністрацією виправного центру.
При переводі засудженого на іншу роботу враховується його думка, однак незгода засудженого на перевід не може служити перепоною для виконання відповідного рішення адміністрації організації, де працює засуджений, погодженого з адміністрацією виправного центру.
7. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить ви плачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми за робітку (про поняття заробітку дивись коментар до статті 51 КВК України).
Стаття 61. Обов'язки адміністрації виправного центру 1. Адміністрація виправного центру веде облік засуджених, роз'яснює порядок і умови відбування покарання, організовує трудове і побутове влаштування засуджених; забезпечує додержання умов праці засуджених, порядку та умов відбування покарання; здійснює нагляд і заходи попередження порушень порядку відбування покарання; проводить із засудженими соціально-виховну роботу; застосовує встановлені законом заходи заохочення і стягнення; здійснює роботу щодо підготовки засуджених до звільнення.
2. Порядок здійснення зазначених повноважень визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
1. Начальник виправного центру несе повну відповідальність за додержання законодавства, забезпечення належних умов і порядку тримання засуджених у виправному центрі.
2. Адміністрація виправного центру повинна забезпечити виконання всіх приписів, встановлених у ч. 1 даної статті, для чого вона має право: а) вимагати від засуджених та інших осіб, які перебувають на території та в приміщеннях виправного центру, додержання норм кримінальновиконавчого законодавства; б) проводити огляд і обшук засуджених, їх речей, а також вилучати заборонені для використання у виправних центрах речі та документи; в) застосовувати і використовувати фізичну силу, спеціальні засоби і зброю на підставах і в порядку, передбачених Законом України «Про міліцію» та чинним законодавством; г) здійснювати опера-тивно-розшукові заходи згідно із чинним законодавством; ґ) призначати медичне обстеження засуджених з метою виявлення фактів вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів; д) використовувати засоби масової інформації для розшуку засуджених, які ухиляються від відбування покарання; є) приймати згідно із законодавством у володіння і користування від установ, організацій і підприємств будь-яких організаційно-правових форм, а також громадян матеріально-технічні ресурси, кошти і майно; є) звертатися до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для сприяння у трудовому і побутовому влаштуванні засуджених; ж) застосовувати до засуджених встановлені КВК України заходи заохочення і стягнення; з) інші права, передбачені актами законодавства України.