Завдяки цій діяльності запобігається на стадіях готування та замаху основна маса злочинів, а також значна частка інших правопорушень, перекриваються канали надходження до засуджених заборонених предметів, вилучається значна їх частина.
3. Важливою задачею оперативних апаратів є розшук засуджених, які скоїли втечу з місця відбування покарання, а також засуджених, які ухиляються від відбування покарання.
Випадки втеч засуджених з установ виконання покарань зустрічаються досить часто (особливо з колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання), і вони представляють вельми серйозну небезпеку для правопорядку: багато засуджених з цікавістю чекають — спіймають того, хто втік, чи ні, і чи не слід спробувати втекти самому. Тому на затримання тих, хто втік (особливо небезпечними є групові втечі) направляють всі сили не тільки даної установи, а й територіальних управлінь Державного департаменту України з питань виконання покарань. Також до цієї діяльності залучаються органи внутрішніх справ, а у ряді випадків — військових підрозділів. Пійманого втікача обов'язково привозять до установи, звідки він вчинив втечу, показуючи цим всім іншим засудженим безперспективність подібних вчинків. Крім цього, з утікача, як правило, в подальшому стягуються кошти, затрачені на проведення розшуку.
4. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється за допомогою різноманітних заходів: опитування громадян; наведення довідок; збір зразків для порівняльного дослідження; перевірочна закупка; дослідження предметів та документів; спостереження; ототожнення особи; огляд та обстеження приміщень, будівель, споруд, ділянок місцевості та транспортних засобів; контроль поштових відправлень, телеграфних та інших повідомлень; прослуховування телефонних переговорів; зняття інформації з технічних каналів зв'язку; оперативне впровадження; контрольна поставка; опера- 350
тивний експеримент тощо. У ході проведення оперативно розшуксових заходів використовуються різні інформаційні системи, відео- та аудіозапис, кіно- та фотозйомка, а також технічні та інші засоби, що не спричиняють шкоду життю та здоров'ю людей та навколишньому середовищу.
5. У кожній установі виконання покарань є оперативний відділ зі спеціальним штатом співробітників та відповідною технічною оснащеністю. Працівників оперативних відділів засуджені знають в обличчя, тому свою професійну діяльність їм доводиться здійснювати у досить складних умовах спостереження зі сторони засуджених.
6. Стосовно засуджених ті чи інші оперативні заходи можуть проводити й інші уповноважені органи, вказані у Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність». Склалась така практика, що, якщо таким органам необхідно провести з засудженими ті чи інші оперативно-розшукові заходи, то вони зазвичай входять у контакт з засудженими через оперативних працівників установ виконання покарань або аналогічних апаратів регіональних управлінь Державного департаменту України з питань виконання покарань, хоча не виключається і їх самостійна робота.
Стаття 105. Режим особливих умов у колоніях
1. У випадках стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв'язку з введенням надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування колонії посилюється охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.
2. Для припинення групових протиправних дій засуджених та ліквідації їх наслідків за рішенням Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань, начальника управління (відділу) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області використовуються сили і засоби колонії, органів і установ виконання покарань, а в разі потреби з дозволу Міністра внутрішніх справ України, начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі — органів та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.
1. На забезпечення режиму як порядку виконання та відбування покарання спрямоване й посилення охорони та нагляду за засудженими (режим особливих умов) у випадках стихійного лиха,
351
епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв'язку з уведенням надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування колонії.
У ч. 1 ст. 105 КВК України наведено вичерпний перелік підстав для введення режиму особливих умов, оскільки це тягне за собою суттєве обмеження прав і свобод не лише засуджених, а й у певній мірі громадян, які перебувають на об'єктах установ виконання покарань та територіях, які до них прилягають.
2. Можна виділити дві групи підстав введення режиму особли вих умов: зовнішні (надзвичайний чи воєнний стан) та внутрішні (вчинення злочинів за участю великої групи засуджених).
Умови, підстави та порядок введення надзвичайного стану розкриваються в Законі України «Про правовий режим надзвичайного стану», військового стану — в Законі України «Про правовий режим воєнного стану». Підставами введення, наприклад, надзвичайного стану, є спроба насильницької зміни конституційного устрою; масові заворушення; міжнаціональні конфлікти; надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру; стихійні лиха; епідемії; крупні аварії тощо. Введення надзвичайного або воєнного стану тягне за собою обмеження ряду конституційних прав і свобод громадян (введення комендантської години; обмеження свободи преси; обмеження продажу окремих товарів, перевірку документів, особистий огляд та огляд речей тощо).
Стихійні лиха можуть бути як природного (землетруси, наводнення, урагани тощо), так і техногенного характеру (різного роду аварії та катастрофи). У цих випадках підставою введення режиму особливих умов служить масштабність та тяжкість наслідків стихійного лиха.
Масові заворушення виражаються у відмові виконати законні вимоги з боку великих груп засуджених, у погромах, побитті, вбивствах «неугодних» засуджених, представників персоналу та інших осіб, а також у ряді аналогічних дій.
Групова непокора засуджених виражається у відмові виконати висунуті до них вимоги (або їх більшу частину), але вони проявляються у менш агресивній формі, не пов'язані з вказаними вище діями (погроми, підпали, вбивства тощо), і у них приймають участь значно менші групи засуджених (хоча і не виключені випадки участі великих мас засуджених, як, наприклад, при оголошенні голодування).
3. У період дії режиму особливих умов в установах виконання покарань може бути призупинено здійснення деяких прав засу джених, введено посилений варіант охорони та нагляду, особли вий порядок допуску на об'єкти, змінений розпорядок дня, обме жена діяльність виробничих, комунально-побутових, культурно- просвітницьких, медико-санітарних та інших служб.
4. Особливого порядку прийняття рішення про посилення охорони, нагляду за засудженими, здійснення інших додаткових режимних заходів у КВК не встановлено, тому воно зазвичай повинно прийматися начальником установи виконання покарань за погодженням з керівництвом територіального управління Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Законодавцем встановлено особливий порядок лише для припинення групових протиправних дій засуджених та ліквідації їх наслідків.
Стаття 106. Підстави застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї
1. До осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу колонії, злісно не виконують його законні вимоги, проявляють буйство, беруть участь у масових заворушеннях, захваті заручників або чинять інші насильницькі дії, а також у разі втечі з-під варти з метою припинення вказаних протиправних дій, а та кож запобігання заподіянню цими особами шкоди оточенню або самим собі застосовуються фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка та зброя.
2. Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї має передувати попередження про намір використання вказаних заходів і засобів, якщо дозволяють обставини. Без попередження вказані заходи, засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю персоналу колонії чи інших осіб.
3. До засуджених неповнолітніх і жінок гамівна сорочка не застосовується. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров'ю персоналу колонії чи інших осіб, або збройного опору.
4. Якщо застосування заходів фізичного впливу уникнути неможливо, вони не повинні перевищувати міру, необхідну для виконання покладених на адміністрацію колонії обов'язків, і мають зводитися до завдання найменшої шкоди здоров'ю правопорушників. У разі необхідності адміністрація колонії зобов'язана негайно надати допомогу потерпілим.
| 6. Використання фізичної сили, спеціальних засобів і зброї допускається також в інших випадках, передбачених законами 352 353 |
5. Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів та гамівної сорочки доповідається в рапорті начальникові колонії. Про кожний випадок застосування зброї складається рапорт і негайно повідомляється прокурор.